Сейбл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сейбл
Sable Island
Острів Сейбл, вид з орбіти, квітень 1994
Острів Сейбл, вид з орбіти, квітень 1994
Карта
Мапа - Острів Сейбл
Мапа - Острів Сейбл
Місце знаходження Атлантичний океан
Координати 43°57′ пн. ш. 60°00′ зх. д. / 43.950° пн. ш. 60.000° зх. д. / 43.950; -60.000Координати: 43°57′ пн. ш. 60°00′ зх. д. / 43.950° пн. ш. 60.000° зх. д. / 43.950; -60.000
Площа 34 км²
Країна Канада Канада
Адм. одиниця Нова Шотландія
Населення (2008) 5

Острів Сейбл (англ. Sable Island, фр. île de Sable) — невеликий острів у північній частині Атлантичного океану, розташований за 180 км на південний схід від мису Кансо в Новій Шотландії (Канада), за 290 км від столиці провінції — Галіфаксу.

Географія[ред.ред. код]

Острів являє собою вузьку піщану косу у формі півмісяця, його ширина не перевищує 2 км при довжині понад 38 км, площа близько 34 км². Навколишні неглибокі води містять численні піщані мілини та обмілини, що вкупі з густими туманами і сильними вітрами спричиняє велику небезпеку для судноплавства.

Острів розташований на основному маршруті морського сполучення між Європою і східним узбережжям Північної Америки, і з 1583 року 350 кораблів потерпіли аварію у довколишніх водах. Через те острів був прозваний «цвинтарем Атлантики».

Свою назву острів одержав через пісок (фр. sable), з якого він складений. Внаслідок морських течій та жорстоких океанських штормів, які переміщують піщані маси, острів постійно міняє розмір і форму і повільно зсувається у східному напрямку. Протягом останніх 200 років зафіксовано переміщення на 44 км.

В околицях острова часто трапляються густі тумани через взаємодію холодної Лабрадорської течії з теплим Гольфстрімом. Під час зимових місяців внаслідок притоку тепла з Гольфстріму острів Сейбл інколи є найтеплішим місцем в усій Канаді.

Постійно населяють острів лише 15 осіб і декілька сот диких коней.

Природа[ред.ред. код]

Близько 40 % поверхні острова покрито травою та іншою низькорослою рослинністю — всього на острові зустрічається 175 видів рослин. Дерева на острові не ростуть; у 1901 році за наказом канадського уряду тут було висаджено 80000 саджанців дерев, але жодний не прижився. Зараз на всьому острові росте лише єдине дерево — сосна, яку посадили біля метеорологічної станції в 1960-х роках.

На острові зустрічаються понад 600 видів безхребетних; три види метеликів, один вид жуків і один — кільчастих червів є ендемічними. В численних дощових водоймах живуть прісноводні губки різновиду, який також зустрічається тільки на Сейблі.

Дослідники налічують на острові близько 330 видів птахів. 15 видів регулярно гніздяться тут, серед них північна качурка (Oceanodroma leucorhoa), два види чайок, 4 виді качок, 3 види вівсянок, три види крячків. Особливий підвид саванної вівсянки — Passerculus sandwichensis princeps — живе тільки на цьому острові.

Острів також є традиційною зупинкою під час сезонних міграцій багатьох видів перелітних птахів.

Сейбл також є найбільшою у світі колонією сірих тюленів — щороку тут народжується близько 50000 тюленят; численність колонії поступово зростає з 1960 року.

Дикі коні[ред.ред. код]

Визначною рисою острова є популяція близько 250 диких коней, які вільно живуть на острові і захищені законом від людського втручання. Вважається що вони є нащадками коней, яких конфіскували у жителів колишньої французької Акадії під час їх вислання із країни і яких залишив на острові бостонський торговець Томас Хенкок, дядько Джона Хенкока, одного з засновників Сполучених Штатів.

У минулому надлишок поголів'я коней вивозився з острова; коней використовували на вугільних шахтах острова Кейп-Бретон, продавали чи просто знищували. З 1961 року було вирішено припинити всі заходи штучного контролю численності популяції і дати їй стабілізуватися природним шляхом; лише в особливо холодні зимові місяці канадський уряд влаштовує доставку на острів сіна, яке скидають з літаків. Втім, деякі біологи і екологи пропонують взагалі вивезти коней з острова, щоб повернути його екосистему до початкового природного стану.

Історія[ред.ред. код]

Хто першим відкрив острів, достовірно не відомо; це могла бути португальська експедиція під керівництвом Жоао Алвареша Фагундеша, яка досліджувала цей регіон у 15201521 роках.

У 1580 році маркіз де Ла-Рош у спробі колонізувати острів оселив на ньому 50 французьких каторжників; з них вижило лише 11, яких евакуювали 1603 року.

У 1873 році канадський уряд влаштував на острові два маяки (на східному і західному кінцях острова) і рятувальну станцію берегової охорони. Внаслідок ерозії берегів і поступового зсування острова на сход західний маяк переносився на нове місце у 1883, 1888, 1917 і 1951 роках.

В околицях острова знаходяться поклади природного газу, видобуток якого ведеться з морських бурових платформ, а також проходять траси підводних газопроводів. Через це, а також з екологічних міркувань доступ на острів обмежено, і дістатися туди можна лише через спеціальний дозвіл канадської берегової охорони. Літаки і військові кораблі збройних сил Канади постійно патрулюють довколишнє море. Канадські рятувальні служби використовують висунуте далеко в океан розташування острова для збільшення зони досягнення своїх гелікоптерів, для чого тут був влаштований посадочний майданчик і аварійний склад пального. За надзвичайних обставин острів також планується використовувати як базу для евакуації персоналу морських бурових платформ, якщо виникне така потреба.

Теорії[ред.ред. код]

Інопланетний біоборт. У 90-их роках XX століття пролунала нова гіпотеза щодо походження острова Сейбл. На цей раз відзначилися експерти в області аномальних явищ. «Острів не просто аномальна зона Землі - це живий організм, причому не Земної походження!» (Д.Пейбл, У.Лайнес). Пояснити принципи «життя» і функціонування біоборту ніхто не зміг. Вважалося, що основою для функціонування біоборту є кремній (Silicium) – пісок.

Посилання[ред.ред. код]

Sable Island Green Horse Society (англійською мовою) Остров Сейбл: тайны, история и легенды кладбища Атлантики (російською мовою)