Сейд (магія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сейд, сейдр (давньосканд. seiðr, seidr) — стародавня практика магії, споріднена із шаманством, що припускає трансові стани та подорожі по різноманітним сферам реальності, які входять до структури світового дерева Іггдрасіль. Практика сейд протилежна по техніці гальдору і часто пов'язана із сексуальними прийомами. Цьому виду магії за переказами Фрея навчила Одіна. Це магічний шлях тіла (на відміну від шляху свідомості), який не має нічого спільного з рунами та їх тлумаченням. Сейд є магічною технікою зміни світу (зовнішнього і внутрішнього) згідно з волею чаклуна. В сейді широко використовуються різноманітні трави, мазі та настоянки.

Сейд — виключно жіноча форма магії, трансу і вміння передбачати майбутнє. Хоча легенда говорить, що в основі вчення Фреї лежали створені нею руни, якими користувалися її жриці. Сейд представляла собою вміння змінювати зовнішній вигляд, здатність до астральних подорожей по Дев'яти Світах, сексуальну магію, зцілення, наслання проклять і так далі. Жінки, які практикували подібні речі називалися «вьольвами» та «сейдконами» (vǫlva та seiðkona) і вважалися жрицями Фреї.

Але «сейдом» займалися не лише жінки. В поэтичних та прозаїчних творах того часу можна віднайти згадки про те, що «сейд» практикували і чоловіки, переодягнені у жіночий одяг. В міфах згадується єдиний бог-чоловік, який практикував цей вид магії — Одін. Проте, чоловіки, які займалися подібною формою магії, не були шановані в суспільстві, їх висміювали, а інколи навіть вбивали. Переодягання у жіночу сукню — стародавня традиція, в основі якої лежало переконання в тому, що для того щоб служити Богині, чоловік повинен перевтілитись у жінку, що в духовному сенсі є неприйнятним для патріархального суспільства.

Як стверджує Сноррі Стурлусон, Одін знав та застосовував магію сейд: завдяки їй він міг передбачати майбутнє і насилати смерть, лихо та хворобу. Але це чаклунство, додає Сноррі, передбачає таку «ницість», що люди не вдавалися до неї «без сорому»; сейд залишалась швидше для гід'юр («жриць» або «богинь»). В Lokasenna Одіну докоряють використанням сейд, що «негідно чоловіка». Джерела говорять про чаклунів (сейдменн) і чаклунок (сейдконур), а як відомо, Одін навчився сейд від богині Фреї. Тому, можна припустити, що цей вид магії був спеціальністю жінок, тому саме з цієї причини вважався «негіднім чоловіка».

Також є наступні визначення: «Сейд — вид примітивної магії, що передбачає або спричинення шкоди конкретній особі (сейд руйнування), або отримання знання про майбутнє людей та вміння впливати на погоду, врожай і тому подібне». (Strömbäck: Kulturhistoriskt lexikon för nordisk medeltid, Malmö, 1970)

«Той, хто практикує магію seid, автоматично підозрюється в тому, що він нітс». (Schoeck)

«Той, хто практикує магію seid, автоматично вважається ергі — тобто розпусник, той, хто приносить неприємності». (Weisweiler)

Джерела та література[ред. | ред. код]

1. Gender and transgender in modern paganism, S.Thompson, G.Pond, P.Tanner, C.Omphalos, J.Polamshek, 2012 ISBN 978-1-105-43378-8

2. Women in old norse society, Jenny Jochens, 1995 ISBN 978-0-8014-8520-6

3. Seiðr