Сеймур Пейперт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сеймур Пейперт
англ. Seymour Papert
Сеймур Пейперт
Сеймур Пейперт
Народився 1 березня 1928(1928-03-01)
Преторія, Південна Африка
Помер 31 липня 2016(2016-07-31) (88 років)
Блу Гілл, Мен, США
Місце проживання США[1]
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Кембриджський університет
Галузь наукових інтересів інформатика, математика, епістемологія, педагогіка
Заклад Женевський університет, Массачусетський технологічний інститут
Науковий ступінь докторський ступінь[d][2]
Науковий керівник Жан Піаже
Відомі учні Террі Виноград, Джеральд Сасмен, Мітчел Рєзник
Відомий завдяки: штучний інтелект, OLPC, мова програмування Logo
Нагороди
Особ. сторінка Home page of Dr Papert


CMNS: Сеймур Пейперт на Вікісховищі

Сеймур Пейперт (Seymour Papert; 1 березня 1928, Преторія, Південна Африка — 31 липня 2016, Блу Гілл, Мен, США) — видатний математик, програміст, психолог і педагог. Один з основоположників теорії штучного інтелекту, творець мови Logo (1968).

Біографія[ред.ред. код]

Сеймур Паперт народився й одержав освіту в Південній Африці, де він брав активну участь у русі проти апартеїду. Свою математичну освіту Паперт продовжив в Кембриджському університеті, де він учився з 1954 по 1958 рік. Наступні п'ять років він працював разом з Жаном Піаже в Женевському університеті. Саме співробітництво з Піаже привело Паперта до ідеї використання математичних підходів для розуміння того, як діти вчаться й мислять.

На початку 1960-х років, доктор Паперт прийшов у Массачусетський технологічний інститут (МТІ), де разом з Марвіном Мінскі заснував лабораторію Штучного Інтелекту й в 1970 році випустив у співавторстві з ним свою книгу «Персептрони». Доктор Паперт — творець мови програмування Лого — першої й найзначнішої спроби дати дітям доступ до нових технологій. Він автор книг «Переворот у свідомості: діти, комп'ютери й плідні ідеї» (1980) і «Машина для дітей: переосмислення школи в комп'ютерне століття» (1992), а також численних статей про математику, штучний інтелект, утворення, навчання й мислення. В 1985 році Паперт допоміг створити університетську програму навчання студентів мистецтву перетворення художніх образів у комп'ютерні в Медіа-Лабораторії МТІ, а в 1988 році він був названий LEGO-Професором досліджень із навчання, і спеціально для нього була створена кафедра.

Рекомендації Паперта з методів навчання, заснованих на новітніх досягненнях технології були широко затребувані урядами й суспільством різних країн Європи, Азії, Африки й Америки. У Сполучених Штатах він часто виступає перед президентськими й парламентськими комітетами. Його діяльність у царині освіти була відзначена численними нагородами, включаючи Міжнародну нагороду Марконі, нагороду від Асоціації видавців із математичного забезпечення, а також нагороду Смітсоніанського Комп'ютерного Світу за лідерство в навчанні.

Доктор Паперт має заслужену репутацію видатного вченого за свої роботи в галузі математики, штучного інтелекту й використання комп'ютера для освіти. Він має істинно гуманістичне розуміння цих галузей знання й того, як діти можуть успішніше вчитися, використовуючи сучасні технології.

Паперт кілька разів приїжджав у Росію, бував у Москві й в Санкт-Петербурзі (уперше в 2001 році, останній раз — у травні 2005), виступав перед учителями й адміністраторами освітніх закладів. Він пропагує використання нових технологій в освіті, як засіб перебороти відставання Росії від інших країн.

Публікації[ред.ред. код]

  • Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. Москва, Педагогика, 1989.
  • The Children's Machine: Rethinking School in the Age of the Computer, 1992, ISBN 0-465-01063-6
  • The Connected Family: Bridging the Digital Generation Gap, 1996, ISBN 1-56352-335-3
  • Минский, М., Пейперт, С. Персептроны = Perceptrons. — М. : Мир, 1971. — 261 с.

Див. також[ред.ред. код]

  1. In Memory: Seymour Papert
  2. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136174604 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.