Сейсмічність Румунії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сейсмічність Румунії.

Територія Румунії характеризується підвищеною сейсмічністю. Найважливіша епіцентральна зона — область Вранча, розташована на вигині Східних Карпат. У Вранчі виділяються зони корових (з глибиною вогнищ до 40-45 км) і проміжних (від 70-80 км до 180—200 км) землетрусів, між якими розташована територія невисокої сейсмічної активності. Площа високосейсмічної області 9 000 км², з них 2 300 км² припадає на епіцентральну область проміжних землетрусів. Останні характеризуються великою енергією, відчуваються на великих площах Албанії, Болгарії, Угорщини, Греції, Польщі, Молдови, України та колишньої Югославії. Інтенсивність землетрусів у епіцентральній зоні досягає 9 балів (за шкалою MSK-64), а горизонтальні прискорення 0,3 g (g — прискорення сили тяжіння). Землетруси з осередками, розташованими на глибині 5-15 км, відбуваються через різні проміжки часу вздовж корових розломів і відчуваються на обмежених площах.

Проятгом ХХ ст. у зоні Вранча сталося 30 землетрусів з магнітудою 6,5. Катастрофічні землетруси 10 листопада 1940 та 4 березня 1977[en] мали магнітуду 7.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.