Секвенатор ДНК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На фото зображено автоматизований капілярний секвенсери ДНК (апарат сірого кольору.
Графічне зображення послідовності нуклеотидів. Метод Сегнера з застосуванням барвників-термінаторів (англ. dye-terminator)

Секвена́тор ДНК (іноді сиквенатор) — це пристрій, за допомогою якого виконується автоматизоване визначення послідовності нуклеотидів в ланцюгу ДНК — секвенування. Сучасні секвенатори мають оптичні системи, за допомогою яких фіксуються сигнали — барвників-термінаторів (англ. dye-terminators) — флюорохромів, що мають різну довжину хвилі та відповідно колір, приєднуються до певного нуклеотиду в ДНК (зелений — аденін, червоний — тимін, чорний — гуанін, синій — цитозин).

Автоматизовані секвенатори[ред. | ред. код]

Перший автоматизований ДНК секвенатор на основі методу Сангера був розроблений Л. М. Смітом (англ. Lloyd M. Smith) та запущений в серійне виробництво компанією Applied Biosystems в 1987 році.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Cook-Deegan, Robert Mullan. Origins of the Human Genome Project. University of Washington. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 20 жовтня 2014.