Секвенція (теорія музики)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Секвенція (лат. sequentia — послідовність, ланцюг) в теорії музики — послідовне переміщення мелодичного або гармонічного звороту тими ж голосами на іншій висоті, що йде за першим проведенням як його продовження.

Види секвенцій[ред. | ред. код]

Залежно від тонального плану розрізняють:

  • тональні, що проходять в одній тональності
  • модулюючі, викладені у різних тональностях

Залежно від будови ланцюгів секвенції, розрізняють

Тональні секвенції як правило є неточними, оскільки для збереження інтервальної структури ладу доводиться змінювати якості інтервалів, наприклад великі секунди на малі і т.п.

Залежно від висотного розташування ланцюгів секвенції, розрізняють висхідну та низхідну секвенції. Висотний інтервал між ланцюгами секвенції називають кроком секвенції. При цьому крок секвенції може бути як незмінним, так і змінюватись.

Приклади[ред. | ред. код]

Французька різдвяна пісня «Les Anges dans nos campagnes» включає нисхідну тональну секвенцію із трьох ланцюгів, кожен з яких величиною в один такт. Кроком секвенції є секунда.

AngelsWe Gloria.png

Наведений нижче фрагмент з опери Кюї «Кавказький полонений» включає висхідну модулюючу секвенцію із трьох ланцюгів. Секвенція включає лише гармонічний зворот, тоді як мелодичний — не повторюється. Крок секвкеції — секунда, величина ланцюга — два такти.

Cui Kav 20 1Russ pv0007 1000.png

Джерела[ред. | ред. код]