Сексологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сексологія — наука, що вивчає статеве життя людини, як сукупність її тілесних, психічних і соціальних процесів в основі яких лежить, і за допомогою яких задовільняється, статевий потяг.

Сексологія — наукова дисципліна, що вивчає всі прояви сексуальності людини, включаючи як спроби охарактеризувати нормальну сексуальність, так і вивчення мінливості сексуальних практик, включаючи і так звані парафилии (або сексуальні девіації).

Сучасна сексологія — мультидисциплінарне поле досліджень, в якому використовуються методи ряду суміжних дисциплін: біології, медицини, психології, статистики, епідеміології, педагогіки, соціології, антропології, а іноді і криміналістики. Вона вивчає розвиток сексуальності і розвиток сексуального контакту, включаючи техніку статевих зносин і розлади статевої сфери. Дослідники документують сексуальність найрізноманітніших груп суспільства, таких як люди з обмеженими фізичними можливостями, дітей, літніх людей, і випадки сексуальної патології, такі як патологічну одержимість сексом або сексуальні домагання по відношенню до дітей.

Слід зазначити, що сексологія — описує, а не вимагає[прояснити]. Вона намагається документувати певні аспекти реальності, а не наказувати, яка поведінка буде доречною, етичною чи моральною. Сексологія часто ставала предметом конфліктів між її прихильниками, та тими, хто вважає, що сексологія зазіхає на сакральні основи людського життя, або тими, хто заперечує, з філософської точки зору, претензії сексологів на об'єктивність і емпіричну методологію.

Розділи сексології[ред. | ред. код]

Виекремлюють декілька відносно самостійних напрямків досліджень в рамках сексології:

  • Нормальна сексологія, що вивчає біологічні, анатомічні, фізіологічні, психологічні та соціальні аспекти сексуальної поведінки людини, які не є відхиленнями від норми з медичної точки зору.
  • Клінічна (медична) сексологія, що займається профілактикою, діагностикою і лікуванням розладів здоров'я, пов'язаних з сексуальною поведінкою.
  • Етнокультурна сексологія, що вивчає історичні і культурні відмінності в образі і стереотипах сексуальної поведінки, в інших питаннях, пов'язаних у відмінностях між статтями, наявних у різних народів у різні періоди часу.
  • Судова та кримінальна сексологія узагальнює ті аспекти знань про статеву поведінку, які можуть стати корисними в розслідуванні і профілактиці статевих злочинів та злочинів проти суспільної моралі.
  • Фамілістика, що вивчає статеві відносини в рамках родини, особливості виконання батьківських ролей в залезності від статті і т.д.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Нормальна та кримінальна сексологія : підручник/ А.П.Чуприков, Б.М.Цуприк. - К. : Персонал, 2011. - 252 с. - ISBN 966-608-961-1
  • Психологічна та кримінологічна сексологія : навч. посіб. / Г. М. Закалик, Ю. М. Терлецька, Н. М. Шувар. – Львів : Львівська політехніка, 2018. – 348 с. – ISBN 966-941-209-6.