Перейти до вмісту

Сексуальна практика між чоловіками

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еротична інтерпретація Адріана та Антіноя (деталь), Едуар-Анрі Авріль

Сексуальна практика між чоловіками (ЧСЧ) — це сексуальні дії, в яких беруть участь чоловіки, які займаються сексом з чоловіками, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичности[1]. Можуть включати оральний секс, взаємну мастурбацію, анальний секс і фрот. Досліди показують, що в ході опитувань повідомлення про секс між чоловіками значно занижуються через соціальну упередженість[2][3].

Поведінка

[ред. | ред. код]

Під час сексуальної активности між чоловіками можуть використовуватися різні пози для сексу.

Досліди показують, що в ході опитувань повідомлення про секс між чоловіками значно занижуються через соціальну упередженість[2][3]. Опитування 2011 року, проведене серед 18 000 чоловіків, які мають стосунки з чоловіками (ЧСЧ), показало, що оральний секс був найчастіше практикованим, далі йшла взаємна мастурбація, а анальний секс посів третє місце"[4]. Опитування 2011 року, проведене журналом «Журнал сексуальної медицини»(інші мови), виявило подібні результати для американських геїв та бісексуалів. Поцілунок партнера в рот (74,5 %), оральний секс (72,7 %) та взаємна мастурбація (68,4 %) були трьома найпоширенішими видами активности[5]. Найпоширенішими сексуальними діями були романтичні обійми партнера, поцілунок партнера в рот, сольна мастурбація, взаємна мастурбація та фронт"[6].

Двоє чоловіків займаються взаємним мінетом у позі 69, індійське мистецтво

Оральний секс

[ред. | ред. код]
Докладніше: Оральний секс

ЧСЧ можуть займатися оральним сексом, включаючи фелацію, тобто використання рота для стимуляції пеніса або мошонки іншої людини, та анілінгус, тобто стимуляцію ануса іншої людини за допомогою язика та губ.

Взаємна мастурбація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Секс без проникнення

Взаємна мастурбація — ще один вид статевого акту без проникнення, який може відбуватися між чоловіками. Він включає мастурбацію, тобто використання рук для стимуляції пеніса або мошонки іншої людини.

Анальний секс

[ред. | ред. код]
Докладніше: Анальний секс
Два чоловіків займаються сексом у ковбойській позі

Історично анальний секс в народі асоціювався з гомосексуальністю чоловіків та ЧСЧ. Багато ЧСЧ, однак, не займаються анальним сексом, і можуть брати участь в оральному сексі, сексі без проникнення або фроті, або взаємній мастурбації замість цього[7][8][9]. ЧСЧ можуть також брати участь у різних формах орального сексу, таких як мінет, тібеггінг та анілінгус. Серед чоловіків, які займаються анальним сексом з іншими чоловіками, партнера, який вводить свій пеніс, можна назвати верхнім(інші мови), або активом, того, в кого проникають, можна назвати нижнім(інші мови), або пасивом, а тих, хто бере участь в обох ролях, можна назвати універсальним(інші мови)[10]. Коли ЧСЧ займаються анальним сексом без використання презерватива, це називається бербекінгом. Анальний секс може супроводжуватися задоволенням, болем або і тим, і іншим. Хоча нервові закінчення в анусі можуть забезпечувати приємні відчуття, оргазм може бути досягнутий завдяки рецептивному анальному проникненню шляхом непрямої стимуляції простати[11][12]. Дослідження Національного опитування сексуального здоров'я та поведінки(інші мови) показало, що чоловіки, які самостійно повідомляють про прийняття рецептивної позиції під час анального сексу під час останнього контакту, мали щонайменше таку ж ймовірність досягти оргазму, як і чоловіки, які займали верхню роль[13]. Дослідження, в якому взяли участь самотні люди в США, показало, що рівень оргазму подібний серед чоловіків з різною сексуальною орієнтацією[14]. Деякі дослідження показують, що для 24–61 % геїв або бісексуальних чоловіків болісний рецептивний анальний секс (відомий як анодиспареунія) є частою сексуальною проблемою протягом життя[15][15].

Повідомлення щодо поширеності анального сексу серед чоловіків, які мають статеві стосунки з чоловіками (ЧСЧ), з часом змінювались, причому деякі відсотки перевищували інші[16][17][18][19]. Великий відсоток чоловіків-геїв та бісексуалів повідомляють про участь в анальному сексі протягом усього життя. Дослідження серед геїв показали, що відсотки схожі порівнюючи чоловіків, які віддають перевагу проникненню у своїх партнерів, з тими, хто віддає перевагу бути партнером, що приймає[20][21]. Однак деякі чоловіки, які мають секс з чоловіками, вважають, що бути партнером, що приймає, під час анального сексу ставить під сумнів їхню мужність[22][23].

Фінгеринг

[ред. | ред. код]

Анальний фінгерінг — використання пальців для стимуляції анального отвору людини.

Двоє чоловіків займаються фротингом, потираючи пеніси

Непроникливий секс та секс-іграшки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Секс без проникнення

Існує безліч сексуальних практик без проникнення. Фрот є формою чоловічої сексуальної активності, як правило, охоплює контакт пенісів[24]. Фрот може бути приємним, оскільки він взаємно й одночасно стимулює геніталії обох партнерів, створюючи приємне тертя об нерви вуздечки(інші мови) на нижній стороні пеніса кожної людини, трохи нижче сечового отвору(інші мови) голівці.

Міжстегновий секс — ще одна форма непроникливого сексу, яка може практикуватися між ЧСЧ. Також практикується докінг (введення пеніса однієї людини в крайню плоть іншого).

ЧСЧ може використовувати секс-іграшки. За даними онлайн-опитування понад 25 000 чоловіків, які самостійно повідомляють про гомосексуальну чи бісексуальну орієнтацію, 49,8 % коли-небудь користувалися вібраторами. Більшість чоловіків, які раніше користувались вібратором, повідомляли про використання під час мастурбації (86,2 %). При використанні під час партнерських взаємодій вібратори включали в прелюдію (65,9 %) та статевий акт (59,4 %)[25].

БДСМ

[ред. | ред. код]

Репрезентативне опитування, проведене в Австралії з 2001 по 2002 рік, показало, що за 12 місяців до опитування 4,4 % чоловіків-геїв та 14,2 % чоловіків-бісексуалів брали участь у сексуальних діях, пов'язаних з БДСМ[26] і 19,2 % гей-чоловіки та 36,4 % чоловіків-бісексуалів користувалися секс-іграшками[27]. Нерепрезентативне опитування на основі опитувальників щодо сексуальної поведінки американських студентів, опубліковане в 1997 році, показало, що 24 % чоловіків-геїв та бісексуалів мали досвід шльопання як сексуальної практики[28]. Серед студентів-медиків у Північній Америці 6 % чоловіків-геїв та 17 % чоловіків-бісексуалів повідомили, що коли-небудь отримували біль через сексуального задоволення, а 5 % чоловіків-геїв та 9 % чоловіків-бісексуалів повідомляли про заподіяння болю для цієї мети[29].

Ризики для здоров'я

[ред. | ред. код]
Поза 69 у ЧСЧ

Різноманітні інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), можуть бути наслідком сексуальної активності[30]. Інфекції легше передаються під час рецептивного анального сексу порівняно з іншими формами сексу[31][32]. Дослідження 2007 року повідомило, що два великі опитування населення показали, що «більшість чоловіків-геїв щорічно мають однакову кількість незахищених сексуальних партнерів, як гетеросексуальні чоловіки та жінки»[33][34].

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — це захворювання імунної системи людини, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)[35][36][37]. У всьому світі, за оцінками, 5–10 % випадків ВІЛ-інфекції є результатом сексу чоловіків із чоловіками[38]. Однак у більшості країн західного світу чоловіки, які мають секс із чоловіками, передають більше ВІЛ-інфекцій, ніж будь-яким іншим шляхом передачі[39]. У Сполучених Штатах на геїв та бісексуалів припадало 70 % із 38 739 нових діагнозів ВІЛ у 2017 році[40]. З 5164 осіб, у яких у Великій Британії діагностували ВІЛ у 2016 році, 54 % були геями або бісексуальними чоловіками[41]. Ця статистика в Лондоні зменшується, як повідомлялося Public Health England у 2017 році[42][43].

Сифіліс передається від людини до людини шляхом безпосереднього контакту з раною сифілісу; головним чином на зовнішніх геніталіях, вагіні або анусі. У 2006 році 64 % зареєстрованих випадків у США були серед чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками. Зростання захворюваності на сифіліс серед ЧСЧ спостерігався в інших розвинених країнах. Захворювання сифілісом збільшує рівень зараження ВІЛ і навпаки, і, відповідно, опитування в США справді виявило, що половина ЧСЧ із сифілісом також мають ВІЛ[44]. Деякі дослідження, що використовують зручні зразки, дійшли до висновку, що такий ріст можна пояснити збільшенням кількості сексуальних стосунків без презерватива серед ЧСЧ[45], хоча принаймні одне дослідження з використанням національно репрезентативної вибірки показало, що рівень використання презервативів серед ЧСЧ збільшився, а не зменшився за останнє десятиліття, і спостерігалося різке зниження частоти анального сексу під час останнього сексуального контакту з активними ЧСЧ[46].

Згідно з опитуванням, проведеним у США, ВІЛ, сифіліс та анальні бородавки значно частіше зустрічаються серед чоловіків, які нещодавно мали секс із чоловіками (ЧСЧ), ніж серед чоловіків, які нещодавно мали секс лише з жінками (ТПВ). З іншого боку, генітальний герпес(інші мови) рідше зустрічається серед ЧСЧ, ніж серед ТПВ. Хламідіоз, вірус папіломи людини, гонорея та воші не мають суттєвої різниці між двома групами[47].

Законність

[ред. | ред. код]
Докладніше: Криміналізація гомосексуальности та Права ЛГБТ за країнами та територіями

Деякі або всі сексуальні акти між чоловіками в даний час або раніше класифікувалися як злочини в юрисдикціях деяких країн. У своєму звіті за грудень 2020 року Міжнародна асоціація лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів (ILGA) виявила, що певні сексуальні дії між чоловіками криміналізовані в 67 зі 193 держав-членів ООН та одній незалежній юрисдикції — Островах Кука(інші мови), тоді як дві держави-члени ООН, Ірак(інші мови) та Єгипет(інші мови), криміналізують це де-факто, але не законодавчо[48][49][50].  У Єгипті немає закону проти гомосексуальности, але геїв та бісексуалів переслідують за іншими законами, найвідомішим з яких є Каїрський 52[51][52][53]. Принаймні в шести державах-членах ООН — Брунеї(інші мови), Ірані(інші мови), Мавританії(інші мови), Нігерії(інші мови) (лише на півночі Нігерії(інші мови)), Саудівській Аравії(інші мови) та Ємені(інші мови) — ЧСЧ карається смертю(інші мови)[54][55].  2007 році п'ять країн стратили когось як покарання за гомосексуальні дії[56]. У 2020 році ILGA назвала Іран і Саудівську Аравію єдиними країнами, в яких, як повідомляється, відбувалися страти за одностатеві стосунки[57][58][59]. В інших країнах, таких як Ємен та Ірак, позасудові страти проводяться ополченцями, такими як «Ісламська держава» або «Аль-Каїда»[57]. У багатьох інших країнах такі закони були в минулому, але вони були скасовані, особливо з 1945 року[60][61]. Такі закони за своєю суттю важко виконувати[62]; Частіше за все, вони не є загальновживаними[63].

   Криміналізовано
   Декриміналізовано у 1791–1850 роках
   Декриміналізовано у 1850–1945 роках
   Декриміналізовано у 1946–1989 роках
   Декриміналізовано з 1990 по теперішній час
   Невідома дата легалізації
   Ніколи не криміналізовувалося

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ітон, А.Д.; Шедлер, Т.Р.; Бредлі, С.; Макінрой, Л.Б. (вересень 2023). Identity development, attraction, and behaviour of heterosexually identified men who have sex with men: scoping review protocol [Розвиток ідентичності, потяг та поведінка гетеросексуально ідентифікованих чоловіків, які мають секс з чоловіками: протокол огляду обсягу]. Systematic Reviews. Springer Nature. 12 (184): 184. doi:10.1186/s13643-023-02355-6. ISSN 2046-4053. PMC 10542689. PMID 37777815.
  2. ↑ а б Turner CF, Ku L, Rogers SM, Lindberg LD, Pleck JH, Sonenstein FL (May 1998). Adolescent sexual behavior, drug use, and violence: increased reporting with computer survey technology. Science. 280 (5365): 867—73. doi:10.1126/science.280.5365.867. PMID 9572724.
  3. ↑ а б Coffman, Katherine B.; Coffman, Lucas C.; Ericson, Keith M. Marzilli (2013). The Size of the LGBT Population and the Magnitude of Anti-Gay Sentiment are Substantially Underestimated. Management Science. 63 (10): 3168—3186. doi:10.1287/mnsc.2016.2503. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  4. ↑ Веллінгс, Кей; Мітчелл, Кірстін; Коллумб'єн, Мартін (2012). Sexual Health: A Public Health Perspective [Сексуальне здоров'я: погляд з точки зору громадського здоров'я]. McGraw-Hill International. с. 91. ISBN 978-0335244812. Процитовано 29 серпня 2013.
  5. ↑ Rosenberger Joshua G (2011). Sexual Behaviors and Situational Characteristics of Most Recent Male-Partnered Sexual Event among Gay and Bisexually Identified Men in the United States. The Journal of Sexual Medicine. 8 (11): 3040—3050. doi:10.1111/j.1743-6109.2011.02438.x. PMID 21883941.
  6. ↑ Розенбергер, Джошуа Ґ. (2011). Sexual Behaviors and Situational Characteristics of Most Recent Male-Partnered Sexual Event among Gay and Bisexually Identified Men in the United States. The Journal of Sexual Medicine. 8 (11): 3040—3050. doi:10.1111/j.1743-6109.2011.02438.x. PMID 21883941.
  7. ↑ Kaye Wellings; Kirstin Mitchell; Martine Collumbien (2012). Sexual Health: A Public Health Perspective. McGraw-Hill International. с. 91. ISBN 978-0335244812. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2013.
  8. ↑ Goldstone, Stephen E.; Welton, Mark L. (2004). Sexually Transmitted Diseases of the Colon, Rectum, and Anus. Clin Colon Rectal Surg. 17 (4): 235—239. doi:10.1055/s-2004-836944. PMC 2780055. PMID 20011265.
  9. ↑ Edwin Clark Johnson, Toby Johnson (2008). Gay Perspective: Things Our Homosexuality Tells Us about the Nature of God & the Universe. Lethe Press. с. 139. ISBN 978-1-59021-015-4. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 12 лютого 2011.
  10. ↑ Steven Gregory Underwood (2003). Gay Men and Anal Eroticism: Tops, Bottoms, and Versatiles. Harrington Park Press. ISBN 978-1-56023-375-6. Процитовано 12 лютого 2011.
  11. ↑ Rosenthal, Martha (2012). Human Sexuality: From Cells to Society. Cengage Learning. с. 133—135. ISBN 978-0618755714. Процитовано 17 вересня 2012.
  12. ↑ Комісарук, Баррі Р.; Віппл, Беверлі; Нассерзаде, Сара; Бейєр-Флорес, Карлос (2009). The Orgasm Answer Guide. JHU Press. с. 108–109. ISBN 978-0-8018-9396-4. Процитовано 6 листопада 2011.
  13. ↑ Мона Чалабі (20 серпня 2015). The Gender Orgasm Gap. FiveThirtyEight.
  14. ↑ Garcia Justin R (2014). Variation in Orgasm Occurrence by Sexual Orientation in a Sample of U.S. Singles. The Journal of Sexual Medicine. 11 (11): 2645—2652. doi:10.1111/jsm.12669. PMC 6035747. PMID 25131299.
  15. ↑ а б Joel J. Heidelbaugh (2007). Clinical men's health: evidence in practice. Elsevier Health Sciences. с. 273. ISBN 978-1-4160-3000-3. Процитовано 14 жовтня 2011.
  16. ↑ Steven Gregory Underwood (2003). Gay Men and Anal Eroticism: Tops, Bottoms, and Versatiles. Harrington Park Press. ISBN 978-1-56023-375-6. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 12 лютого 2011.
  17. ↑ Center for Disease Control, Increases in Unsafe Sex and Rectal Gonorrhea Among Men Who Have Sex With Men – San Francisco, California, 1994—1997. Retrieved April 29, 2007.
  18. ↑ Laumann, E., Gagnon, J.H., Michael, R.T., and Michaels, S. The Social Organization of Sexuality: Sexual Practices in the United States. 1994. Chicago: University of Chicago Press (Also reported in the companion volume, Michael et al., Sex in America: A Definitive Survey, 1994).
  19. ↑ Anal Sex Safety and Health Concerns. WebMD. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 19 серпня 2013.
  20. ↑ Стівен Грегорі Андервуд (2003). Gay Men and Anal Eroticism: Tops, Bottoms, and Versatiles. Harrington Park Press. ISBN 978-1-56023-375-6. Процитовано 12 лютого 2011.
  21. ↑ Breyer, Benjamin N.; Smith, James F.; Eisenberg, Michael L.; Ando, Kathryn A.; Rowen, Tami S.; Shindel, Alan W. (July 2010). The Impact of Sexual Orientation on Sexuality and Sexual Practices in North American Medical Students. The Journal of Sexual Medicine. 7 (7): 2391—2400. doi:10.1111/j.1743-6109.2010.01794.x. PMC 3607668. PMID 20384941.
  22. ↑ John H. Harvey; Amy Wenzel; Susan Sprecher (2004). The handbook of sexuality in close relationships. Routledge. с. 355—356. ISBN 978-0805845488. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 12 березня 2011.
  23. ↑ Odets, Walt (1995). In the Shadow of the Epidemic: Being Hiv-negative in the Age of AIDS. Duke University Press. с. 191–192. ISBN 978-0822316381. Процитовано 6 липня 2013.
  24. ↑ The New Sex Police. The Advocate. Here. 12 квітня 2005. с. 39—40, 42. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 12 лютого 2011.
  25. ↑ Reece M; Rosenberger JG; Schick V; Herbenick D; Dodge B; Novak DS (2010). Characteristics of vibrator use by gay and bisexually identified men in the United States. The Journal of Sexual Medicine. 7 (10): 3467—76. doi:10.1111/j.1743-6109.2010.01873.x. PMID 20561168.
  26. ↑ Richters J.; De Visser R. O.; Rissel C. E.; Grulich A. E.; Smith A. (2008). Demographic and psychosocial features of participants in bondage and discipline, "Sadomasochism" or Dominance and Submission (BDSM): Data from a National Survey. The Journal of Sexual Medicine. 5 (7): 1660—1668. doi:10.1111/j.1743-6109.2008.00795.x. PMID 18331257.
  27. ↑ Richters J.; Grulich AE; de Visser RO; Smith AM; Rissel CE. (2003). Sex in Australia: autoerotic, esoteric and other sexual practices engaged in by a representative sample of adults. Aust N Z J Public Health. 27 (2): 180—90. doi:10.1111/j.1743-6109.2008.00795.x. PMID 14696709.
  28. ↑ Elliott, Leland / Brantley, Cynthia, Sex on Campus, 1997, Random House, New York
  29. ↑ The Impact of Sexual Orientation on Sexuality and Sexual Practices in North American Medical.
  30. ↑ Ten Things Gay Men Should Discuss With Their Health Care Providers. www.health.ny.gov. Процитовано 9 лютого 2024.
  31. ↑ Sexual Behavior Does Not Explain Varying HIV Rates Among Gay And Straight Men – Medical News Today. medicalnewstoday.com. 13 вересня 2007. Процитовано 10 лютого 2015.
  32. ↑ Goodreau SM, Golden MR (October 2007). Biological and demographic causes of high HIV and sexually transmitted disease prevalence in men who have sex with men. Sex Transm Infect. 83 (6): 458—462. doi:10.1136/sti.2007.025627. PMC 2598698. PMID 17855487.
  33. ↑ Sexual Behavior Does Not Explain Varying HIV Rates Among Gay And Straight Men - Medical News Today. medicalnewstoday.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 10 лютого 2015.
  34. ↑ Goodreau SM, Golden MR (October 2007). Biological and demographic causes of high HIV and sexually transmitted disease prevalence in men who have sex with men. Sex Transm Infect. 83 (6): 458—462. doi:10.1136/sti.2007.025627. PMC 2598698. PMID 17855487.
  35. ↑ Sepkowitz KA (June 2001). AIDS—the first 20 years. N. Engl. J. Med. 344 (23): 1764—1772. doi:10.1056/NEJM200106073442306. PMID 11396444.
  36. ↑ Weiss RA (May 1993). How does HIV cause AIDS?. Science. 260 (5112): 1273—1279. doi:10.1126/science.8493571. PMID 8493571.
  37. ↑ Cecil, Russell (1988). Textbook of Medicine. Philadelphia: Saunders. с. 1523, 1799. ISBN 978-0-7216-1848-7.
  38. ↑ Men who have sex with men (MSM) and HIV/AIDS | AVERT. avert.org. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 10 лютого 2015.
  39. ↑ 2009 AIDS epidemic update. Joint United Nations Programme on HIV/AIDS and World Health Organization. November 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 28 вересня 2011.
  40. ↑ Center for Disease Control (CDC) (12 листопада 2019). HIV and Gay and Bisexual Men. www.cdc.gov (амер.). Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 28 січня 2020.
  41. ↑ HIV statistics | Terrence Higgins Trust. www.tht.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
  42. ↑ Public Health England 2017 Report on HIV/AIDS in UK gay and bisexual men (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2018. Процитовано 4 листопада 2020.
  43. ↑ HIV and AIDS in the United Kingdom (UK). AVERT (англ.). 21 липня 2015. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
  44. ↑ Reported STDs in the United States — 2014 National Data for Chlamydia, Gonorrhea, and Syphilis (PDF). 16 січня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2018. Процитовано 4 листопада 2020.
  45. ↑ M Hourihan; H Wheeler; R Houghton; B T Goh (2004). Lessons from the syphilis outbreak in homosexual men in east London. Sex Transm Infect. 80 (6): 509—511. doi:10.1136/sti.2004.011023. PMC 1744940. PMID 15572625. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 4 листопада 2020.
  46. ↑ Andrew E. Grulich та ін. (2014). Homosexual experience and recent homosexual encounters: the Second Australian Study of Health and Relationships. Sexual Health. 11 (5): 439—50. doi:10.1071/SH14122. PMID 25376997.
  47. ↑ Thomas W. Gaither та ін. (2015). The Influence of Sexual Orientation and Sexual Role on Male Grooming-Related Injuries and Infections. J Sex Med. 12 (3): 631—640. doi:10.1111/jsm.12780. PMC 4599875. PMID 25442701.
  48. ↑ ILGA (14 грудня 2020). State-Sponsored Homophobia report - 2020 global legislation overview update (PDF) (англ.). с. 11, 25, 38, 85, 115, 131. Процитовано 10 січня 2022.
  49. ↑ Iraq debates law on death penalty for same-sex relationships – DW – 09/07/2023. dw.com (англ.). Процитовано 9 лютого 2024.
  50. ↑ Ahmady, Kameel Et al 2020: Forbidden Tale (A comprehensive study on lesbian, gay, bisexuals (LGB) in Iran). AP Lambert Academic Publishing, Germany. p77.
  51. ↑ Asal, Victor; Sommer, Udi (2016). Legal Path Dependence and the Long Arm of the Religious State: Sodomy Provisions and Gay Rights across Nations and over Time (англ.). SUNY Press. с. 19—20, 65. ISBN 978-1-4384-6325-4.
  52. ↑ Tolino, Serena (2020). LGBTQI Rights in the Middle East and North Africa. The Oxford Handbook of the Sociology of the Middle East (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-008748-7.
  53. ↑ Egypt: Draft Law Criminalizes Homosexuality. Library of Congress, Washington, D.C. 20540 USA. Процитовано 9 лютого 2024.
  54. ↑ ILGA (14 грудня 2020). State-Sponsored Homophobia report - 2020 global legislation overview update (PDF) (англ.). с. 11, 25, 38, 85, 115, 131. Процитовано 10 січня 2022.
  55. ↑ Ahmady, Kameel (2021). Ahmady, Kameel, LGBT In Iran: The Homophobic Laws and Social System in Islamic Republic of Iran, PalArch's Journal of Archaeology of Egypt / Egyptology, Volume 18, Pages 1446- 1464, Issue, No. 18 (2021). PalArch's Journal of Archaeology of Egypt / Egyptology. 18 (18): 1446—1464.
  56. ↑ Asal, Victor; Sommer, Udi (2016). Legal Path Dependence and the Long Arm of the Religious State: Sodomy Provisions and Gay Rights across Nations and over Time (англ.). SUNY Press. с. 19—20, 65. ISBN 978-1-4384-6325-4.
  57. ↑ а б ILGA (14 грудня 2020). State-Sponsored Homophobia report - 2020 global legislation overview update (PDF) (англ.). с. 11, 25, 38, 85, 115, 131. Процитовано 10 січня 2022.
  58. ↑ Ahmady, Kameel (11 травня 2023). Ahmady, Kameel. Investigating the Dynamics of the Iranian LGBT Community from Legal and Religious Perspectives, Lampyrid Journal Vol. 13 pp 846 - 869. (2023). Lampyrid Journal. 13: 846—869.
  59. ↑ Saudi Arabia: Man sentenced for homosexuality (PDF).
  60. ↑ Hildebrandt, Achim (2014). Routes to decriminalization: A comparative analysis of the legalization of same-sex sexual acts. Sexualities. 17 (1–2): 230—253. doi:10.1177/1363460713511105.
  61. ↑ Kane, Melinda D. (2015). Decriminalizing Homosexuality: Gaining Rights through Sodomy Law Reform. The Ashgate Research Companion to Lesbian and Gay Activism. Routledge. с. 277. ISBN 978-1-315-61314-7.
  62. ↑ Dupont, Wannes (2019). Pas de deux, out of step: Diverging chronologies of homosexuality's (de)criminalisation in the Low Countries. Tijdschrift voor Genderstudies. 22 (4): 321—338. doi:10.5117/TVGN2019.4.001.DUPO.
  63. ↑ Kane, Melinda D. (2015). Decriminalizing Homosexuality: Gaining Rights through Sodomy Law Reform. The Ashgate Research Companion to Lesbian and Gay Activism. Routledge. с. 277. ISBN 978-1-315-61314-7.

Література

[ред. | ред. код]
  • Стівен Грегорі Андервуд (2003): Геї та анальний еротизм: топ, боттом та універсальний одяг. Harrington Park Press. 978-1-56023-375-6
  • Ахмаді, Каміль та ін. 2020: Заборонена історія (Комплексне дослідження лесбіянок, геїв та бісексуалів (ЛГБ) в Ірані). AP Lambert Academic Publishing, Німеччина.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сексуальна_практика_між_чоловіками&oldid=46376962