Сексуальна практика між чоловіками

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еротична інтерпретація Адріана та Антіноуса (деталь), Пол Авріл

Сексуальна практика між чоловіками (ЧСЧ) — це сексуальні дії, в яких беруть участь чоловіки, які займаються сексом з чоловіками, незалежно від їх сексуальної орієнтації чи сексуальної ідентичності. Досліди показують, що в ході опитувань повідомлення про секс між чоловіками значно занижуються через соціальну упередженість.[1][2]

Поведінка[ред. | ред. код]

Анальний секс між чоловіками у місіонерській позиції

Під час сексуальної активності між чоловіками можуть використовуватися різні пози для сексу.

Анальний секс[ред. | ред. код]

Два чоловіків займаються сексом у ковбойській позі

Історично анальний секс в народі асоціювався з гомосексуальністю чоловіків та ЧСЧ. Багато ЧСЧ, однак, не займатися анальним сексом, і можуть брати участь в оральному сексі, сексі без проникнення або фроті, або взаємній мастурбації замість цього.[3][4][5] ЧСЧ може також брати участь у різних формах орального сексу, таких як мінет, тібеггінг та анілінгус. Веллінгс та ін. повідомили, що "рівняння гомосексуального на анальний секс серед чоловіків є загальним серед непрофесіоналів і медичних працівників", тоді як онлайн-опитування 18 000 ЧСЧ в Європі "показало, що найчастіше практикується оральний секс, за яким слідує взаємна мастурбація, з анальним проникненняи на третьому місці". Опитування 2011 року, проведене The Journal of Sexual Medicine, виявило схожі результати для американських геїв та бісексуалів. Поцілунки партнера в рот (74,5%), оральний секс (72,7%) та партнерська мастурбація (68,4%) були трьома найпоширенішими способами поведінки, 63,2% з вибірки самозвітувались з 5 до 9 різних сексуальних форм поведінки протягом останнього зустріч.[6]

Серед чоловіків, які займаються анальним сексом з іншими чоловіками, партнера по вставці називають верхнім, або активом, того, в кого проникають, - нижнім, або пасивом, а тих, хто виступає у будь-якій ролі, називають універсальними, або універсалами.[7] Задоволення, біль або і те, і інше можуть супроводжувати анальний секс. Хоча нервові закінчення в задньому проході можуть забезпечити приємні відчуття, оргазм може бути досягнутий завдяки сприйнятливому проникненню в анальний отвір шляхом непрямої стимуляції простати.[8][9] Дослідження Національного огляду сексуального здоров'я та поведінки (NSSHB) показали, що чоловіки, які самостійно повідомляють, що займають позицію сприйнятливого під час анального сексу під час останньої зустрічі, були принаймні настільки ж вірогідними, що досягли оргазму, як чоловіки, які прийняли роль вставки.[10] Дослідження, що проводило вибірку одиноких людей у США, показало, що показники оргазму однакові серед чоловіків за сексуальною орієнтацією.[11] Що стосується болю або незручності під час анального сексу, [12] деякі дослідження показують, що для 24% - 61% чоловіків-геїв або бісексуалів хворобливий рецептивний анальний секс (відомий як анодиспареунія) є частою сексуальною проблемою протягом усього життя.

Повідомлення про поширеність анального сексу серед ЧСЧ з часом змінювались, причому деякі відсотки перевищували інші.[7][13][14][15] Великий відсоток чоловіків-геїв та бісексуалів самозвітується про участь у анальному сексі протягом усього життя. Дослідження серед чоловіків-геїв показали, що відсотки подібні при порівнянні чоловіків, які вважають за краще проникати до своїх партнерів, до тих, хто воліє бути сприйнятливим партнером.[16] Однак деякі чоловіки, які займаються сексом з чоловіками, вважають, що сприйнятливий партнер під час анального сексу ставить під сумнів їхню мужність.[17][18]

Непроникаючий секс та секс-іграшки[ред. | ред. код]

Двоє чоловіків займаються фротингом, потираючи пеніси

Існує безліч непроникаючих сексуальних практик. Фрот є формою чоловічий чоловічої сексуальної активності, як правило, включає в себе контакт пенісів.[19] Фрот може бути приємним, оскільки він взаємно і одночасно стимулює геніталії обох партнерів, як це має тенденцію виробляти приємне тертя проти вуздечки нервового пучка на нижній стороні пеніса вала кожної людини, трохи нижче сечового отвору голівці. Інтеркруральний секс - це ще одна форма непроникаючого сексу, яка може практикуватися між ЧСЧ. Також практикується стикування (введення пеніса однієї людини в крайню плоть іншого).

ЧСЧ може використовувати секс-іграшки. За даними онлайн-опитування понад 25 000 чоловіків, які самостійно повідомляють про гомосексуальну чи бісексуальну орієнтацію, 49,8% коли-небудь користувалися вібраторами. Більшість чоловіків, які раніше користувались вібратором, повідомляли про використання під час мастурбації (86,2%). При використанні під час партнерських взаємодій вібратори включали в прелюдію (65,9%) та статевий акт (59,4%). [20]

БДСМ[ред. | ред. код]

Репрезентативне опитування, проведене в Австралії з 2001 по 2002 рік, показало, що за 12 місяців до опитування 4,4% чоловіків-геїв та 14,2% чоловіків-бісексуалів брали участь у сексуальних діях, пов’язаних з БДСМ [21] і 19,2% гей-чоловіки та 36,4% чоловіків-бісексуалів користувалися секс-іграшками. [22] Нерепрезентативне опитування на основі опитувальників щодо сексуальної поведінки американських студентів, опубліковане в 1997 році, показало, що 24% чоловіків-геїв та бісексуалів мали досвід шльопання як сексуальної практики.[23] Серед студентів-медиків у Північній Америці 6% чоловіків-геїв та 17% чоловіків-бісексуалів повідомили, що коли-небудь отримували біль із-за сексуального задоволення, а 5% чоловіків-геїв та 9% чоловіків-бісексуалів повідомляли про заподіяння болю для цієї мети.[16]

Ризики для здоров’я[ред. | ред. код]

Поза 69 у ЧСЧ

Різноманітні інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), можуть бути наслідком сексуальної активності. Дослідження 2007 року повідомило, що два великі опитування населення показали, що "більшість чоловіків-геїв щорічно мають однакову кількість незахищених сексуальних партнерів, як чоловіки та жінки без полів".[24] [25]

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - це захворювання імунної системи людини, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). [26] [27] [28] За оцінками, 5–10% ВІЛ-інфекцій є наслідком чоловіків, що мають секс із чоловіками.[29] Однак у більшості країн Заходу більше ВІЛ-інфекції передається чоловіками, що мають секс із чоловіками, ніж будь-яким іншим шляхом передачі.[30] У США у 2017 р. Чоловіки-геї та бісексуали становили 70% із 38 739 нових діагнозів ВІЛ у 2017 р. [31] З 5164 людей, яким у Великій Британії діагностовано ВІЛ у 2016 році, 54% були чоловіками-геями або бісексуалами.[32] Ця статистика зменшується в Лондоні, як повідомляє Public Health England у 2017 р. [33] [34]

Сифіліс передається від людини до людини шляхом безпосереднього контакту з раною сифілісу; головним чином на зовнішніх геніталіях, вагіні або анусі. У 2006 році 64 % зареєстрованих випадків у США були серед чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками. Зростання захворюваності на сифіліс серед ЧСЧ спостерігався в інших розвинених країнах. Захворювання сифілісом збільшує рівень зараження ВІЛ і навпаки, і, відповідно, опитування в США справді виявило, що половина ЧСЧ із сифілісом також мають ВІЛ.[35] Деякі дослідження, що використовують зручні зразки, прийшли до висновку, що такий ріст можна пояснити збільшенням кількості сексуальних стосунків без презерватива серед ЧСЧ[36] хоча принаймні одне дослідження з використанням національної репрезентативної вибірки показало, що рівень використання презервативів серед ЧСЧ збільшився, а не зменшився, в останнє десятиліття, і спостерігається різке зниження частоти анального сексу під час останньої сексуальної зустрічі активного ЧСЧ.[37]

Згідно з американським опитуванням, ВІЛ, сифіліс та анальні бородавки значно частіше зустрічаються серед чоловіків, які нещодавно мали секс із чоловіками (ЧСЧ), ніж серед чоловіків, які нещодавно мали секс лише з жінками (ТПВ). З іншого боку, генітальний герпес рідше зустрічається серед ЧСЧ, ніж серед ТПВ. Хламідіоз, вірус папіломи людини, гонорея та воші не мають суттєвої різниці між двома групами.[38]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Turner CF, Ku L, Rogers SM, Lindberg LD, Pleck JH, Sonenstein FL (May 1998). Adolescent sexual behavior, drug use, and violence: increased reporting with computer survey technology. Science. 280 (5365): 867–73. doi:10.1126/science.280.5365.867. PMID 9572724. 
  2. Coffman, Katherine B.; Coffman, Lucas C.; Ericson, Keith M. Marzilli (2013). The Size of the LGBT Population and the Magnitude of Anti-Gay Sentiment are Substantially Underestimated. Management Science. 63 (10): 3168–3186. doi:10.1287/mnsc.2016.2503. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  3. Kaye Wellings; Kirstin Mitchell; Martine Collumbien (2012). Sexual Health: A Public Health Perspective. McGraw-Hill International. с. 91. ISBN 978-0335244812. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2013. 
  4. Goldstone, Stephen E.; Welton, Mark L. (2004). Sexually Transmitted Diseases of the Colon, Rectum, and Anus. Clin Colon Rectal Surg. 17 (4): 235–239. doi:10.1055/s-2004-836944. PMC 2780055. PMID 20011265. 
  5. Edwin Clark Johnson, Toby Johnson (2008). Gay Perspective: Things Our Homosexuality Tells Us about the Nature of God & the Universe. Lethe Press. с. 139. ISBN 978-1-59021-015-4. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 12 лютого 2011. 
  6. Rosenberger Joshua G (2011). Sexual Behaviors and Situational Characteristics of Most Recent Male‐Partnered Sexual Event among Gay and Bisexually Identified Men in the United States. The Journal of Sexual Medicine. 8 (11): 3040–3050. doi:10.1111/j.1743-6109.2011.02438.x. PMID 21883941. 
  7. а б Steven Gregory Underwood (2003). Gay Men and Anal Eroticism: Tops, Bottoms, and Versatiles. Harrington Park Press. ISBN 978-1-56023-375-6. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 12 лютого 2011. 
  8. Rosenthal, Martha (2012). Human Sexuality: From Cells to Society. Cengage Learning. с. 133–135. ISBN 978-0618755714. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 17 вересня 2012. 
  9. Komisaruk, Barry R.; Whipple, Beverly; Nasserzadeh, Sara; Beyer-Flores, Carlos (2009). The Orgasm Answer Guide. JHU Press. с. 108–109. ISBN 978-0-8018-9396-4. Процитовано 6 листопада 2011. 
  10. Mona Chalabi (20 серпня 2015). The Gender Orgasm Gap. FiveThirtyEight. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 4 листопада 2020. 
  11. Garcia Justin R (2014). Variation in Orgasm Occurrence by Sexual Orientation in a Sample of U.S. Singles. The Journal of Sexual Medicine. 11 (11): 2645–2652. doi:10.1111/jsm.12669. PMC 6035747. PMID 25131299. 
  12. Joel J. Heidelbaugh (2007). Clinical men's health: evidence in practice. Elsevier Health Sciences. с. 273. ISBN 978-1-4160-3000-3. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 14 жовтня 2011. 
  13. Center for Disease Control, Increases in Unsafe Sex and Rectal Gonorrhea Among Men Who Have Sex With Men – San Francisco, California, 1994–1997. Retrieved April 29, 2007.
  14. Laumann, E., Gagnon, J.H., Michael, R.T., and Michaels, S. The Social Organization of Sexuality: Sexual Practices in the United States. 1994. Chicago: University of Chicago Press (Also reported in the companion volume, Michael et al., Sex in America: A Definitive Survey, 1994).
  15. Anal Sex Safety and Health Concerns. WebMD. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 19 серпня 2013. 
  16. а б The Impact of Sexual Orientation on Sexuality and Sexual Practices in North American Medical. 
  17. John H. Harvey; Amy Wenzel; Susan Sprecher (2004). The handbook of sexuality in close relationships. Routledge. с. 355–356. ISBN 978-0805845488. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 12 березня 2011. 
  18. Odets, Walt (1995). In the Shadow of the Epidemic: Being Hiv-negative in the Age of AIDS. Duke University Press. с. 191–192. ISBN 978-0822316381. Процитовано 6 липня 2013. 
  19. The New Sex Police. The Advocate (Here). 12 квітня 2005: 39–40, 42. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 12 лютого 2011. 
  20. Reece M; Rosenberger JG; Schick V; Herbenick D; Dodge B; Novak DS (2010). Characteristics of vibrator use by gay and bisexually identified men in the United States. The Journal of Sexual Medicine. 7 (10): 3467–76. doi:10.1111/j.1743-6109.2010.01873.x. PMID 20561168. 
  21. Richters J.; De Visser R. O.; Rissel C. E.; Grulich A. E.; Smith A. (2008). Demographic and psychosocial features of participants in bondage and discipline, "Sadomasochism" or Dominance and Submission (BDSM): Data from a National Survey. The Journal of Sexual Medicine. 5 (7): 1660–1668. doi:10.1111/j.1743-6109.2008.00795.x. PMID 18331257. 
  22. Richters J.; Grulich AE; de Visser RO; Smith AM; Rissel CE. (2003). Sex in Australia: autoerotic, esoteric and other sexual practices engaged in by a representative sample of adults.. Aust N Z J Public Health. 27 (2): 180–90. doi:10.1111/j.1743-6109.2008.00795.x. PMID 14696709. 
  23. Elliott, Leland / Brantley, Cynthia, Sex on Campus, 1997, Random House, New York
  24. Sexual Behavior Does Not Explain Varying HIV Rates Among Gay And Straight Men - Medical News Today. medicalnewstoday.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 10 лютого 2015. 
  25. Goodreau SM, Golden MR (October 2007). Biological and demographic causes of high HIV and sexually transmitted disease prevalence in men who have sex with men. Sex Transm Infect. 83 (6): 458–462. doi:10.1136/sti.2007.025627. PMC 2598698. PMID 17855487. 
  26. Sepkowitz KA (June 2001). AIDS—the first 20 years. N. Engl. J. Med. 344 (23): 1764–1772. doi:10.1056/NEJM200106073442306. PMID 11396444. 
  27. Weiss RA (May 1993). How does HIV cause AIDS?. Science. 260 (5112): 1273–1279. doi:10.1126/science.8493571. PMID 8493571. 
  28. Cecil, Russell (1988). Textbook of Medicine. Philadelphia: Saunders. с. 1523, 1799. ISBN 978-0-7216-1848-7. 
  29. Men who have sex with men (MSM) and HIV/AIDS | AVERT. avert.org. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 10 лютого 2015. 
  30. 2009 AIDS epidemic update. Joint United Nations Programme on HIV/AIDS and World Health Organization. November 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 28 вересня 2011. 
  31. Center for Disease Control (CDC) (12 листопада 2019). HIV and Gay and Bisexual Men. www.cdc.gov (en-us). Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 28 січня 2020. 
  32. HIV statistics | Terrence Higgins Trust. www.tht.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 23 серпня 2018. 
  33. Public Health England 2017 Report on HIV/AIDS in UK gay and bisexual men. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 4 листопада 2020. 
  34. HIV and AIDS in the United Kingdom (UK). AVERT (англ.). 21 липня 2015. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018. 
  35. Reported STDs in the United States — 2014 National Data for Chlamydia, Gonorrhea, and Syphilis. 16 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 4 листопада 2020. 
  36. M Hourihan; H Wheeler; R Houghton; B T Goh (2004). Lessons from the syphilis outbreak in homosexual men in east London. Sex Transm Infect. 80 (6): 509–511. doi:10.1136/sti.2004.011023. PMC 1744940. PMID 15572625. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 4 листопада 2020. 
  37. Andrew E. Grulich та ін. (2014). Homosexual experience and recent homosexual encounters: the Second Australian Study of Health and Relationships. Sexual Health. 11 (5): 439–50. doi:10.1071/SH14122. PMID 25376997. 
  38. Thomas W. Gaither та ін. (2015). The Influence of Sexual Orientation and Sexual Role on Male Grooming-Related Injuries and Infections. J Sex Med. 12 (3): 631–640. doi:10.1111/jsm.12780. PMC 4599875. PMID 25442701.