Сексуальний ритуал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сексуа́льний ритуа́л — сексуальні практики у деяких культах, релігіях, магії, сакральний акт, метою якого можуть бути підношення божествам, набуття нових сил і якостей, досягнення добробуту та ін. як щоденні так і святкові.

Ілюстрація із Камасутри

Сексуальні ритуали діляться на дві категорії: природні — які походять від еволюційних інстинктів розмноження, а потім інтегруються в суспільство, і розроблені, що включають такі аспекти, як шлюбні обряди, танці і т. д.

Іноді сексуальні ритуали сильно формалізовані і є частиною релігійної діяльності, наприклад у випадках ієрогамії, храмової проституції ієродул, і ОСТ (ru:Орден восточных тамплиеров).

Ритуали в індуській тантрі[ред.ред. код]

Докладніше: Майтгуна

В традиційній індійській тантрі називається майтгуна. Тантра — система, метою занять якої є досягнення духовного екстазу, який збільшує знання, розширює свідомість, сприяє розумінню світу природи. Тантра відточує почуття, розвиває здатності проникнення й почування. Засіб досягнення мети тантри — сексуальне задоволення, а на підготовчому етапі — спеціальні фізичні і психічні вправи. Тантра сприяє омолодженню тіла і розуму партнерів.

Тантра сприяє тривалості статевого контакту (від введення до оргазму) від півгодини до півтори годин, більшою мірою насолоди і надзвичайної сили оргазму.

Тантра і йога мають багато спільного і є завершеними психофізичними системами, спрямованими на фізичне і духовне вдосконалення людини (тому замість «тантра» можна застосовувати термін «тантра-йога»). У кожній з них є кілька шляхів досягнення мети (а мета у них однакова — досягнення духовного екстазу, тобто в кінцевому рахунку усвідомлення єдності всього сущого): в йозі — через діяльність, знання, любов до Бога, психічні вправи; в тантрі — через звуки, зорові образи, статеві зносини (статеві зносини є в тантрі найефективнішим засобом досягнення мети).

В тантричному буддизмі[ред.ред. код]

В тантричному буддизмі Ваджраяна сексуальні ритуали називають Яб-Юм. Групові ритуали можуть зватись ганачакра (en:Ganachakra), ганапуджа, цог. Кармамудра (помилково: камамудра) це метод Ваджраяни, буддійської сексуальної практики з фізичним або візуалізованим партнером. Коли партнер візуалізований — це джнянамудра.

Ритуали давніх словян[ред.ред. код]

У Маврикія Стратега, візантійського історика, здивування викликав улюблений слов'янами спосіб злягання — у воді: на озерній або річковій обмілині, а то й наплаву серед широкої річки. Здивувався Маврикій і тому, що слов'янська молодь ще до заміжжя і одруження розважалася груповим сексом під час свят. У язичницькій Русі еротичні обряди були дуже популярні. У свято Івана Купали члени громади роздягалися і бігали по лісах, вступаючи в злягання, хто з ким хоче.

З прийняттям Руссю християнства язичництво нікуди не поділося. Ось слова, якими церковні очевидці 11 століття описували відбувалося на Івана Купалу: «позорованіе», «скакання», «многовертімое плясаніе», «позорище», «ігрища неподобні», а ритуальний секс на зораному полі був поширений серед російського селянства ще і в XIX столітті. Обряди супроводжувалися вживанням галюциногенів — «священних трав» і часникового настою, який пили під час несамовитого ритуального танцю. Трави збирав тільки ватажок — чаклун, який і керував купальськими «ігрищами».

Однак все це робилося це не для розпусти, а виключно для користі — в даному випадку секс мав виключно магічне значення і обов'язково поєднувався з ритуалами під управлінням жерців-чаклунів. Однак обмеження на секс все-таки існували. Наприклад, вибирали собі пару і стрибали через багаття, взявшись за руки, але ніколи не стрибали відразу втрьох…

Статевий акт на свіжозораному полі — звичайний селянський ритуал, що існував до кінця XIX ст., Описаний класиками російської історії, на зразок фундаментальної праці Рибакова «Язичництво древніх слов'ян». Перемагаючи силу смерті, відроджується кожен рік природа, засіваються в надії на хороший урожай поля. У символічному плані оранню поля відповідає статевий акт — теж у своєму роді «орання» і «засівання». Ритуальний секс російського селянина повинен був надати сільськогосподарському процесу необхідну динаміку.

В інших культах[ред.ред. код]

Також важливе значення мають сексуальні практики у даосизмі, тантричних практиках вішнуїзму (так званої школи Сахаджа), серед адептів Ната Сіддха і в багатьох інших місцях. У другій книзі своєї «Історії»Геродот пише таке: «Єгиптяни першими ввели заборону на злягання з жінками всередині храму.»

Майже всі народи, за винятком єгиптян і греків, займаються любов'ю в храмах… "Існують відомості про подібні екстатичні практики у Древній греції в культі Діоніса (вакханалія), у вікка, серед послідовників Алістера Кроулі.

У сучасній Європі перша цілеспрямована спроба використовувати подібні ритуали була зроблена Ordo Templi Orientis («Орденом Східного Храму») — окультної групою, яка була створена на рубежі XIX–XX ст. австрійським багачем Карлом Кельнером (пом. 1905). Кельнер був масоном, багато подорожував і вивчав індійську і арабську сексуальну магію. У Ордені Східного Храму практикували сексуальну магію у всіх мислимих формах: аутоеротичної, гомосексуальної і гетеросексуальної. Остання включала в себе статевий акт з незайманими і жінками під час менструації, ритуальний проміскуїтет і еротокоматозну ясність — особливий прийом ініціації, при якому двоє і більше адептів (адепток) доводили неофіта до повного сексуального виснаження: вважалося, що в цьому стані він набуває здатність до сприйняття інших реальностей . «Орден Східного Храму» існує досі; багато його груп в Англії, Німеччині, Швейцарії та Сполучених Штатах заперечують один у одного свої «права на спадщину».

Велике Боже Братство, що виникло в 80-ті роки і, ймовірно, відділилось від ордена, надає сексуальній магії першочергове значення. Три ступені посвяти «Братства» також мають яскраво виражений сексуальний характер:

1. Альфаїзм. Полягає в дотриманні так званої магічної цнотливості, при якому вся еротична активність і всі статеві зносини носять характер релігійного обряду і ритуалу. Від послушника потрібно навіть «цнотливість помислів»: йому дозволяється думати про секс і віддаватися еротичним мріям тільки в момент злягання.

2. Діанізм. Наказує статевий зв'язок із затриманням сім'явиверження . Діаністний статевий акт потрібно здійснювати в темряві, щоб звести до мінімуму емоції і особисті пристрасті. Учасник повинен усвідомити, що зєднується з «божественною коханкою».

3. Кодош. На цьому ступені дозволяється доводити статевий акт до його кульмінації (еякуляції і оргазму). «Втрата» сімя вже не вважається згубною, а розцінюється як «жертвоприношення».

У цілому, сексуальна магія, зародившись в глибоку давнину, існує, застосовується і розвивається донині.

Ритуали на Півночі[ред.ред. код]

У багатьох північних народів існує практика сексуальної гостинності. Проте в коротку теплу пору року, більшість племен влаштовує свято родючості, яке в тому або іншому вигляді присутнє практично у всіх народностей, що живуть за полярним колом. Суть свята аналогічна ритуальним зляганням більш південних народів — зустріч Богів і жертвоприношення їм шляхом загального сексу після певних танців і співів. Що трохи відрізняє північні сексуальні ритуали, так це практично обов'язковий інцест під час свята, суворо заборонений в усі інші пори року. Чоловіки племені зобов'язані спершу лежати з власними матерями, потім з їх сестрами і так далі до нижчого ступеня споріднення та віку. У такій організації ритуалу можна угледіти якусь фізіологічно виправдану логіку, що дозволяє реалізувати свої сексуальні потреби і старшим жінкам племені, і молодим дівчатам отримати собі в сексуальні партнери найбільш сексуально сильних і досвідчених партнерів.

Ритуали в Африці[ред.ред. код]

Саме в тих громадах, які до нашого часу продовжували жити як їх віддалені предки, слід шукати початкові форми ритуалів, що зберегли у цивілізованих народів лише символічний сенс (у більшості випадків).

У племені Йоруба (Південна Нігерія) церемонія ритуального злягання починається союзом між жрецем і жрицею. Після цього всі інші учасники ритуалу розбиваються по парах і займаються сексом в затишних куточках; партнери періодично змінюються. Обов'язок кожного чоловіка лежати з якомога більшою кількістю жінок племені.

В одній з сект племені Балуба кожна жінка повинна віддатися поспіль всім чоловікам, присутнім на церемонії.

Танець Великого вождя у бушменів[ред.ред. код]

Під час цього ритуального танцю жінки утворюють коло, а вождь (мудрець, чаклун, маг, бог) розташовується в його центрі.

Перед ритуальним зляганням вождь стає на карачки і підстрибує і виє в такому положенні, наслідуючи тварин. Танцівниці тим часом намагаються прийняти самі спокусливі і відверті пози.

Після деякого часу вождь кидається на ту, яка найбільшою мірою досягла успіху в його звабленні. Під оплески публіки і чоловіка обраної жінки він сполучається з нею.

Після цього танець поновлюється, вождь знову займає своє місце в центрі кола, і через деякий час стрибає на наступну танцівницю.

Танець продовжується до тих пір, поки не вичерпаються партнерки. Якщо вождь слабшає, це привід для зміни влади в племені.

Мо-кома[ред.ред. код]

У бушменів практикується ще один священний танець, який має тривати протягом цілої ночі, — це мо-кома.

Під час виконання мо-кома, чи танцю крові, жінки й чоловіки — через одного — утворюють коло, стаючи в потилицю один одному. Їх руху являють собою безладні стрибки і фрикції, супроводжувані нерозбірливими криками і дряпанням.

Знесилені чоловіки зрештою падають на землю вкриті потом і кров'ю, а жінки приводять їх до тями, підстрибуючи на їх тілах і насаджуючись на чоловічі члени в ритуальних зляганнях.

Цей непристойний танець містить кілька характерних магічних елементів: транс, тварина — божество, коло, ритуальне злягання.

Свято в Індії[ред.ред. код]

Луї Жакомо, мандрівник другої половини XIX століття, розповідає як в одній невеликому селі на березі Гангу він був свідком ритуального злягання на релігійному святі, в ході якого «чоловік і жінка віддавалися любовним утіхам на очах у всіх присутніх. Потім, — продовжує він свою розповідь, — з'явилося тридцять танцівниць, абсолютно голих, покритих краплями поту. Пролунала якась команда, і вони утворили коло, розгойдуючи при цьому стегнами і трясучи головами і руками, а в центрі кола виявилися три нерухомі танцівниці».

І далі, судячи з опису, учасники злягалися всім селом, причому по кілька чоловік відразу.

Амурана — полінезійське свято[ред.ред. код]

У своєму звіті про «Заколот на «Баунті»», опублікованому в 1792 році, капітан Блай описує амурану: Амурана відбувається на відкритому повітрі, на березі озера, оточеного горами. Перед її початком свята цілий день готують їжу та напої.

Свято починається вночі при світлі смолоскипів. Люди приступають до трапези. Незабаром група молодих дівчат, повністю оголених, увінчаних квітами і з розпущеним волоссям, направляється, пританцьовуючи, до групи юнаків …

У певний момент факели викидаються у воду, і злягання відбувається у повній темряві.

Цікава назва самого цього «танцю» — полінезійський танець носить назву «хупа-хупа».

Ритуал Нгуйятун[ред.ред. код]

У арауканів (Чилі), які до епохи колонізації Південної Америки ходили оголеними, існує церемонія, так звана нгуйятун, що зберегла всі характеристики обрядів корінних народів, включаючи ритуальне злягання.

Церемонія відбувається на відкритому повітрі і включає в себе входження народу в транс, приношення в жертву священної тварини, пролиття його крові, трапезу, а також процесію у формі ритмічного танцю, яка повинна пройти навколо вівтаря вісімдесят раз під акомпанемент барабанів і бубнів.

Як і скрізь в Америці, серце у жертви виривається і стає об'єктом церемоніалу. І хоча, ритуальне злягання, яке колись фігурувало у цій церемонії, зникло під впливом місіонерів і цивілізації, за позами і рухами учасників церемонії можна судити про види і способи сексуальної взаємодії в первинному варіанті.[1]

Інші види ритуальної сексуальності[ред.ред. код]

Ритуальна мастурбація — є дуже поширеним явищем в різних культурах усіх часів, за винятком іудаїзму, християнства та ісламу. Мастурбація (правда, без еякуляції) застосовується як засіб активізації енергії Ци у Даосів, про що пише зокрема Лю Гуань Юй у книзі «Даоська Йога. Алхімія і безсмертя», Мантек Чіа у своїх книгах «Активізація чоловічої (жіночої) сексуальної енергії» рекомендує контрольовану мастурбацію, як обов'язковий елемент загального підвищення сексуального потенціалу. Різні форми групової ритуальної мастурбації застосовуються в ламаїстських монастирях тибетськими ламами, зокрема як метод створення на основі сексуальної енергії потужних егрегорів і сутностей. У індуїстському тантризмі жіноча мастурбація є обов'язковим елементом тантричної ритуальної практики. У всіх стародавніх матріархальних, землеробських культурах обряди мастурбації, одиночної або колективної були магічним методом збільшення врожайності під час сівби. У стародавніх культурах групова мастурбація жінок, чиї чоловіки пішли на війну і затрималися там, була засобом припинення війн. У багатьох окультних системах ритуали мастурбації були способом встановлення енергетичного контакту з Богом або Богинею. Чоловіки приносили скульптурі Богині в якості жертвопринесення сперму, яка, до речі, виливалася на Йоні Богині.

У первісному суспільстві мастурбації надавався сакральний характер, вона зв'язувалася з природним достатком, відбувалися публічні акти мастурбації, як наприклад, ритуальні мастурбації фараонів Єгипту в Ніл.

Танець, що виконується чоловіком і жінкою, який імітує злягання, — звичайне дійство у багатьох племен і народів. Ритуальні еротичні танці повинні інтерпретуватися як жест поклоніння певним еротичним божествам. Знаменитий танець живота, поза всяким сумнівом, колись був частиною релігійного ритуалу стародавніх народів Близького Сходу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Жак Марсиро. История сексуальных ритуалов. Jacques Marcireau «Histoire des rites sexuels»

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]

  • 1. Майтгуна з книги М. Еліаде Йога. Безсмертя і свобода
  • 2. Ферштайн Г. Тантра. серия"Грандиозный мир", М. 2002, с.343-345
  • 3. Йоні-тантра, 8.13.
  • 4. Юлиус Эвола. Йога могущества. с.7
  • 5. Браджамадхава Бхаттачарья «Мир тантры»
  • 6. Свами Нострадамус Вирато(Swami Nostradamus Virato).Тантрический секс. Духовный путь Экстаза[3]