Села Сью

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Села Сью
Selah Sue
Основна інформація
Повне ім'я Санн Гріт А. Путсіс
Дата народження 3 травня 1989(1989-05-03)[1] (34 роки)
Місце народження Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія[2]
Роки активності 2008 — тепер. час
Громадянство Бельгія
Професії авторка-виконавиця, співачка, музикантка, студійна виконавиця
Освіта Левенський католицький університет
Інструменти гітара[3] і вокал[d][3]
Жанр Соул, регі, поп, ритм-енд-блюз (R&B)
Псевдоніми Selah Sue
Лейбли Because Music
Нагороди
selahsue.com
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сью.
Села Сью на Zelt-Musik-Festival 2018 року в Фрайбурзі, Німеччина

Села Сью (справжнє ім'я Санн Гріт А. Путсіс,[4][5] нар.. 3 травня 1989, Левен, округ Левен, Брабант, Бельгія) — бельгійська музикантка та авторка пісень. Здобула великий успіх з дебютним альбомом Selah Sue в 2011 році, продавши понад 720 000 примірників по всій Європі[6][7][8], зокрема, 320 000 копій лише у Франції. 2011 року з хітами «Raggamuffin», «Crazy Vibes» і «This World» досягла вершин чартів. 2011 року Села Сью здобула нагороду European Border Breakers Award (EBBA).[9] У січні 2012 року здобула нагороду EBBA Public Choice Award.[10]

28 серпня 2012 року дебютний альбом також вийшов у Сполучених Штатах Америки, де отримав позитивні відгуки. За тиждень було нараховано понад 400 тисяч завантажень.[11] Журнал Rolling Stone назвав Села Сью одним із нових облич 2012 року[12].

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Сан Путсіс (Sanne Putseys; нід. вимова: [ˈsɑnə pɵtˈsɛis]) народилася 1989 року в Лефдале (провінція Фламандський Брабант), поблизу столиці провінції Левена.[5] У 15-річному віці навчилася грати на акустичній гітарі, а також почала писати власні пісні. Коли їй було 17 років, бельгійський продюсер попросив її заспівати кілька демо-записів його пісень, після чого Universal  запропонував їй контракт. Сан відмовилася, бо хотіла співати власні пісні. Водночас вона виступила як наймолодша та єдина виконавиця на відкритому пісенному конкурсі Open Mic-avond у Het Depot у Левені. Організатор та співак Мілоу (Джонатан Ванденбрук) помітив її талант і попросив її виступити в його програмі. Спочатку Путсіс вдалося розробити свою музичну кар'єру під час вивчення психології в Левенському католицькому університеті. За її словами, вивчення психології допомогло їй краще зрозуміти людські емоції, з чим їй також доводиться мати справу в своїй музичній діяльності. Згодом вона продовжувала виступати на розігріві у співпраці з такими артистами, як Джеймі Ліделл, у Лондоні та Парижі. Крім того, вона грала з бельгійським гуртом Novastar в Paradiso в Амстердамі.[13]

Села Сью часто виконує кавери на пісні Еріки Баду та The Zutons, але вона зібрала цілий ряд власних пісень. Дві з її відомих пісень — «Mommy» та «Black Part Love», обидві виконані в акустичному режимі. Вона каже, що на неї вплинули такі виконавці, як Лорін Гілл, MIA, Erykah Badu.,[14] Nneka, Meshel Ndegeocello, The Fugees.[15]

Комерційний успіх[ред. | ред. код]

Перший міні-альбом Сью вийшов у січні 2009 року під назвою Black Part Lov.[16] З вересня 2008 року по серпень 2009 року Села Сью отримувала деякі навчальні рекомендації в ході участі в бельгійському мюзиклі Ancienne Belgique. Програма, в якій вона брала участь, була створена для підтримки перспективних артистів, які не пов'язані з жодною звукозаписною компанією, чи іншої допомоги в менеджменті. 2009 року Села Сью виступила зі сцени Джазового фестивалю Північного моря та Lowlands.[17] Крім того, вона регулярно з'являється в таких телешоу, як De Wereld Draait Door на голландському телебаченні та кількох інших фламандських телешоу.[18]

Сью сидить разом із Triggerfinger під час концерту 20 серпня 2010 року

У 2010 році Села Сью грала на більшості найбільших фестивалів у Бельгії, включаючи Les Nuits Botaniques, Les Ardentes, Dour Festival, Lokerse Feesten, Couleur Café та Pukkelpop.Крім того її запрошували на великі фестивалі за межі власної країни — на Lowlands у Нідерландах, Eurockéennes у Франції та Sziget Festival в Угорщині. Її другий міні-альбом Raggamuffin вийшов у жовтні 2010 року[19] 8 листопада 2010 року Села Сью виступила на підтримку Прінса на його концерті Sportpaleis.[20] Потім вона взяла участь у концерті в Бельгії, Франції та Нідерландах, як хедлайнер, презентуючи свій майбутній дебютний альбом.

4 березня 2011 року Села Сью випустила свій однойменний дебютний альбом. Альбом посів перше місце в чарті альбомів Бельгії, а також потрапив у чарти Нідерландів, Франції та Швейцарії.[21] Крім кількох хіт-синглів, таких як «This World» та «Crazy Vibes», в альбомі вийшла пісня «Please» в дуеті з Сі Ло Грін.[22] 10 грудня 2011 року Сью отримала три нагороди на Flemish Music Industry Awards.[23]

20 жовтня 2012 року Села Сью грала на королівському весіллі в Люксембурзі.[24] Того ж року вона записала версію «Spoonful» для реклами Häagen-Dazs за участю Бредлі Купера.[25]

Сью під час свого концерту на фестивалі Jval у Швейцарії, 31 серпня 2014 року.
Села Сью під час свого концерту 26 липня 2018 року.

27 жовтня 2014 року Села Сью випустила нову пісню «Alone». Пісня мала комерційний успіх і досягла першого місця у Валлонії та увійшла до топ-10 хітів у Фландрії та Франції. Однойменний альбом було записано за участю американського музиканта Чайлдіша Гамбіно та завдяки співпраці з шотландським продюсером та ді-джеєм Хадсоном Могауком. Альбом досяг першого місця у Фландрії та Валлонії, а також у Нідерландах. Артистка була в списку трьох номінацій на премії Music Industry Awards 2015. Зрештою, вона вже вп'яте здобула нагороду як «Найкраща співачка».

Села Сью була співавтором пісні, яка представляла Бельгії на пісенному конкурсі Євробачення 2016, «What's the Pressure» у виконанні Лаури Тесоро. Пісня посіла 10-те місце на конкурсі. У грудні 2016 року вийшла пісня «Bang Bang», спільна робота Сели Сью з діджеями DJ Fresh та Diplo. У пісні також виконували бек-вокал Rock City та Крейг Девід.

15 травня 2020 року, після 5-річної перерви, Села Сью випустила мініальбом «Bedroom». Пісня «You» вийшла як перший офіційний сингл мініальбому 17 квітня 2020 року та була присвячена її родині. Перед випуском мініальбому Села Сью провела серію концертів у прямому ефірі зі своєї спальні під назвою «Lullaby Sessions» в умовах пандемії COVID-19.[26]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У травні 2014 року Села Сью у фламандському ток-шоу «Reyers Laat» оприлюднила інформацію, що вона бореться з депресією. Співачка зізналася, що вживає ліки з 18-річного віку. Також вона заявила, що антидепресанти допомогли їй бути тією людиною, якою вона є зараз, і що це допомогло їй досягти такого успіху.[27] Її зізнання прозвучало незабаром після того, як у Фландрії транслювали документальний фільм про антидепресанти. Села підтримала кампанії у Фландрії, спрямовані на допомогу молодим людяи, які страждають від депресії. 2016 року вона долучилася до публічної кампанії «Te Gek!?» у фламандських школах, яка спрямовувалася на привернення уваги до збільшення випадків депресії серед молоді.[28]

У жовтні 2016 року Села Сью оголосила на відео у Facebook, що чекає первістка. У березні 2017 року проінформувала, що у неї народився перший син, якого назвала Сет.[29] У березні 2019 року в співачки народився другий син Мінгус.[30]

У 2021 році Села Сью повідомила, що припинила прийом антидепресантів і почала вживати чарівні трюфелі[31] 5 квітня 2022 року в програмі «C à vous» на France 5 вона розповіла, як краще вийти з депресії. Попри це, через кілька місяців в інтерв'ю World 18 листопада 2022 року вона розповіла про серйозний рецидив, через що їй довелося відновити лікування.

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Список студійних альбомів із вибраними деталями, позиціями в чартах і сертифікатами
Назва Подробиці Пікові позиції на діаграмі Сертифікати
Бельгія
(Фландрія)
[32] 		Бельгія
(Валлонія)
[33] 		Франція
[34] 		Німеччина
[35] 		Угорщина
[36] 		Нідерланди
[37] 		Польща
[38] 		Швейцарія
[39] 		НАС
US Heat
[40]
Selah Sue 1 1 9 — — 2 31 32 8
  • BEA : 4 × Платиновий[41]
  • NVPI: Золотий
  • SNEP : 2× Платиновий[42]
  • ZPAV: Платиновий[43]
Reason
  • Вийшов: 30 березня 2015 року
  • Label: Because Music
  • Формат: CD, LP, цифрове завантаження, потокове мультимедіа
 1 1 3 82 36 1 23 9 —
  • BEA: Золотий[44]
Persona
  • Вийшов: 25 березня 2022 року[45]
  • Label: Because Music
  • Формат: CD, LP, цифрове завантаження, потокове мультимедіа
 5 4 18 — — 15 — 34 —
«—» позначає елементи, які не виходили в цій країні або не потрапили в чарти.

Альбоми-збірки[ред. | ред. код]

Список альбомів-збірок з окремими піснями та їх позиції в чартах
Назва Подробиці Пікові позиції на діаграмі
Франція
[34]
Rarities
  • Вийшов: 5 листопада 2012 року
  • Label: Because Music
  • Формат: CD, LP, цифрове завантаження, потокове мультимедіа
 57

Альбоми реміксів[ред. | ред. код]

Список альбомів реміксів із вибраними деталями
Назва Подробиці
Reason Remixes
  • Вийшов: 27 листопада 2015 р
  • Label: Because Music
  • Формат: CD, LP, цифрове завантаження, потокове мультимедіа

Мініальбоми[ред. | ред. код]

Список мініальбомів із вибраними деталями
Назва Подробиці Пікові позиції на діаграмі
Бельгія
(Фландрія)
[32] 		Бельгія
(Валлонія)
[33] 		Франція
[34]
iTunes Festival: London 2011
  • Вийшов: 25 липня 2011 року[46]
  • Label: Because Music
  • Формат: цифрове завантаження, потокове мультимедіа
 — — 102
Alone
  • Вийшов: 1 грудня 2014 року[47]
  • Label: Because Music
  • Формат: цифрове завантаження, потокове мультимедіа
 — — —
Bedroom
  • Вийшов: 15 травня 2020 року[48]
  • Label: Because Music
  • Формат: цифрове завантаження, потокове мультимедіа
 17 61 159
«—» позначає елементи, які не виходили в цій країні або не потрапили в чарти.

Пісні[ред. | ред. код]

Як головна артистка[ред. | ред. код]

Пісня Рік Пікові позиції у чартах Сертифікати Альбом
Бельгія (Фландрія)
[32] 		BEL
(WA)
[33] 		FRA
[34] 		NLD
[37] 		SWI
[39]
«Raggamuffin» 2010 29 16 18 81 —
  • BEA: Золотий[49]
 Selah Sue
«Crazy Vibes» 2011 21 26 74 56 —
  • BEA: Золотий[49]
«This World» 2 15 33 — 42
  • BEA: Платиновий[49]
«Summertime» —[A] —[B] — — —
«Zanna»
(разом з Tom Barman vs. The Subs) 		1 29 — 77 —
  • BEA: Золотий[49]
 Rarities
«Crazy Sufferin Style» 2012 —[C] —[D] — — —
«Fade Away» —[E] —[F] — — —
«Alone» 2014 5 1 9 53 —
  • BEA: Золотий[50]
 Reason
«Reason» 2015 —[G] 41 115 — —
«I Won't Go for More» —[H] —[I] 191 — —
«Fear Nothing» —[J] — — — —
«Together»
(разом з Дональдом Гловером) 		2016 46 — — — —
«So This Is Love» 2017 —[K] —[L] — — — Jazz Loves Disney 2: A Kind of Magic
«You»[51] 2020 43 —[M] — — — Bedroom EP
«Always — Cosmo» —[N] — — — —
«Free Fall» 2021 — — — — — Persona
«Hurray»
(разом з TOBi) 		48 — — — —
«Pills» 2022 22 — — — —
«—» позначає альбоми, які не виходили в цій країні або не потрапили в чарти.

Як відома артистка[ред. | ред. код]

Пісня Рік Пікові позиції у чарті Альбом
Бельгія
(Фландрія)
[32] 		БЕЛ

(WA)

Порада
[33]
«Faces»
(Патріс із Селою Сью) 		2014 рік — [O] — The Rising of the Son
«At Sea Again»
(Slime разом із Селою Сью) 		2015 рік — — Company
«Can't Take My Eyes Off You»
(Walk of the Earth разом із Селою Сью) 		2016 рік — — N/A
«A Million Ways»
(Помрад разом із Селою Сью) 		2016 рік — — Knights
«Bang Bang»
(DJ Fresh vs Diplo разом з R. City, Селою Сью та Крейгом Девідом) 		35 — Н/Д
«Pull the Strings»
(Maverick разом із Селою Сью) 		2017 рік — 47
«The Minute»
(Maverick разом із Селою Сью) 		2018 рік — —
«Que sera sera»
(Маркус Міллер разом із Селою Сью) 		— — Laid Black
«Гай-Фанк»
(Zwangere Guy разом із Селою Сью) 		2019 рік — [P] 38 Wie is Guy?
«—» позначає пісні (альбоми), які не виходили в цій країні або не потрапили в чарти.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ "Summertime" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 9-го місця в Ultratip chart.[32]
  2. ↑ "Summertime" не увійшов до бельгійського (Валлонія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 17-го місця в Ultratip chart.[33]
  3. ↑ "Crazt Sufferin Style" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 9-го місця в Ultratip chart.[32]
  4. ↑ "Crazy Sufferin Style" не увійшов до бельгійського (Валлонія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 33-го місця в Ultratip chart.[33]
  5. ↑ "Fade Away" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 1-го місця в Ultratip chart.[32]
  6. ↑ "Fade Away" не увійшов до бельгійського (Валлонія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 9-го місця в Ultratip chart.[33]
  7. ↑ "Reason" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 2-го місця в Ultratip chart.[32]
  8. ↑ "I Won't Go for More" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 4-го місця в Ultratip chart.[32]
  9. ↑ "I Won't Go for More" не увійшов до бельгійського (Валлонія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 16-го місця в Ultratip chart.[33]
  10. ↑ "Fear Nothing" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 2-го місця в Ultratip chart.[32]
  11. ↑ "So This Is Love" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 1-го місця в Ultratip chart.[32]
  12. ↑ "So This Is Love" не увійшов до бельгійського (Валлонія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 32-го місця в Ultratip chart.[33]
  13. ↑ "You" не увійшов до бельгійського (Валлонія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 20-го місця в Ultratip chart.[33]
  14. ↑ "Always – Cosmo" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 26-го місця в Ultratip chart.[32]
  15. ↑ "Faces" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 84-го місця в Ultratip chart.[32]
  16. ↑ "Guy-Funk" не увійшов до бельгійського (Фландрія) Ultratop 50 Singles chart, але досяг 2-го місця в Ultratip chart.[32]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Discogs — 2000.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1016664168 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Montreux Jazz Festival Database
  4. ↑ GEMA - Mitglieder - Repertoiresuche. Архів оригіналу за 29 березня 2014.
  5. ↑ а б Wensink, Herien (2009) «A Flemish singer with a Jamaican soul», NRC, 21 August 2009. Retrieved 3 November 2010
  6. ↑ On s'exilerait bien pour Selah Sue, Le Parisien, 22 November 2012
  7. ↑ Selah Sue – De Standaard. Standaard.be. 9 грудня 2011. Процитовано 5 квітня 2020.
  8. ↑ Sterrennieuws: Nieuwe versie van debuutalbum Selah Sue. Sterrennieuws.be. Процитовано 5 квітня 2020.
  9. ↑ European Border Breakers Awards, Selah Sue. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 8 січня 2012.
  10. ↑ European Border Breakers Awards 2012 presented. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.
  11. ↑ Amerika houdt van Selah Sue, Clint.be, 31 Augustus 2012
  12. ↑ New Faces 2012: Selah Sue, Rolling Stone, October 2012
  13. ↑ Vacatures zoeken in Vlaanderen, Brussel en Wallonië | Jobat.be. Vacature.com. Процитовано 5 квітня 2020.
  14. ↑ Selah Sue, Belgian Revelation. Focus On Belgium. Процитовано 29 листопада 2018.
  15. ↑ Travillian, Yvette. Interview: What's Up With Selah Sue?. The Couch Sessions. Процитовано 29 листопада 2018.
  16. ↑ Selah Sue – Black Part Love. Ultratop.be. Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 5 квітня 2020.
  17. ↑ Charles Bradley is de held van North Sea Jazz, Selah Sue, 10 July 2011, Nu.nl
  18. ↑ De Wereld Draait Door, Selah Sue. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 8 січня 2012.
  19. ↑ Selah Sue – Raggamuffin. Ultratop.be. Процитовано 5 квітня 2020.
  20. ↑ Prince ontvangt Selah Sue in zijn kleedkamer (Antwerpen) – De Standaard. Standaard.be. 10 листопада 2010. Процитовано 5 квітня 2020.
  21. ↑ Discografie Selah Sue. Ultratop.be. Процитовано 5 квітня 2020.
  22. ↑ Selah Sue op album Cee Lo Green, Muziek.nl, 25 October 2010. Retrieved 3 November 2010
  23. ↑ Milow en Selah Sue kapen drie MIA's weg, Mauro beste muzikant. Focus Knack (нід.). 11 грудня 2011.
  24. ↑ Luxembourg Royal Wedding Program. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 20 жовтня 2012.
  25. ↑ Eames, Tom (7 травня 2013). Bradley Cooper becomes face of Häagen-Dazs ice cream – video. Digital Spy. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 червня 2013.
  26. ↑ Selah Sue na 5 jaar terug met nieuwe muziek: "Voor mijn kinderen en voor mijn vader die in coma ligt vanwege corona". 17 квітня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  27. ↑ DPG Media Privacy Gate. 9 травня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2016.
  28. ↑ Selah Sue meter van campagne 'Te Gek' – Knack – Nieuws, opinie en duiding – Knack. Knack.be. 1 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  29. ↑ Vincent, Coralie (22 березня 2017). Selah Sue maman, Loana recasée. Closer. Процитовано 29 листопада 2018.
  30. ↑ Selah Sue bevallen van tweede kindje. HLN.be. 19 березня 2019. Процитовано 21 липня 2020.
  31. ↑ VRTelevision 26/1/2022 and her new single «Pills».
  32. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Discografie Selah Sue. Ultratop (нід.). Hung Medien. Процитовано 8 травня 2023.
  33. ↑ а б в г д е ж и к л Discographie Selah Sue. Ultratop (фр.). Hung Medien. Процитовано 8 травня 2023.
  34. ↑ а б в г Discographie Selah Sue. lescharts.com (фр.). Hung Medien. Процитовано 8 травня 2023.
  35. ↑ Discographie von Selah Sue (нім.). Offizielle Deutsche Charts. Процитовано 8 травня 2023.
  36. ↑ Album Top 40 slágerlista (week 16, 2015). slagerlistak.hu. Процитовано 8 травня 2023.
  37. ↑ а б Discografie Selah Sue. dutchcharts.nl (нід.). Процитовано 8 травня 2023.
  38. ↑ Пікові позиції в чартах студійних альбомів у Польщі:
  39. ↑ а б Discographie Selah Sue. Hitparade (нім.). Hung Medien. Процитовано 8 травня 2023.
  40. ↑ Selah Sue – Chart History: Heatseekers Albums. Billboard. Процитовано 8 травня 2023.
  41. ↑ Ultratop Belgian Charts. ultratop.be. 22 липня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  42. ↑ Selah Sue dיcroche un disque de platine. Chartsinfrance.net. Процитовано 5 серпня 2023.
  43. ↑ Platinum archive – 2012. ZPAV. Процитовано 8 травня 2023.
  44. ↑ Ultratop Belgian Charts. ultratop.be. 22 липня 2014. Процитовано 8 травня 2023.
  45. ↑ Persona by Selah Sue. Apple Music. Процитовано 8 травня 2023.
  46. ↑ iTunes Festival: London 2011 – EP by Selah Sue. Apple Music. 25 липня 2011. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 8 травня 2023.
  47. ↑ Alone – EP by Selah Sue. Apple Music. 1 грудня 2014. Процитовано 8 травня 2023.
  48. ↑ Bedroom – EP by Selah Sue. Apple Music. 15 травня 2020. Процитовано 8 травня 2023.
  49. ↑ а б в г Ultratop Belgian Charts. ultratop.be. 22 липня 2014. Процитовано 8 травня 2023.
  50. ↑ Ultratop Belgian Charts. ultratop.be. 27 лютого 2015. Процитовано 5 серпня 2023.
  51. ↑ Pineau, Marine (17 квітня 2020). Selah Sue annonce son nouvel EP avec You, un nouveau single. Virgin Radio. Процитовано 8 травня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Села_Сью&oldid=41797169