Селещина (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Селещина

Полтава-Південна — Красноград
Південна залізниця
Полтавська дирекція
Селещина

49°28′04″ пн. ш. 34°50′06″ сх. д. / 49.46778° пн. ш. 34.83500° сх. д. / 49.46778; 34.83500Координати: 49°28′04″ пн. ш. 34°50′06″ сх. д. / 49.46778° пн. ш. 34.83500° сх. д. / 49.46778; 34.83500
Рік відкриття 1896 (125 років)
Вулиця Миру
Відстань до Києва, км 383
Відстань до Полтави-Південної, км 23
Відстань до Харкова, км 163
Відстань до Красноград, км 58
Код станції 441305 ?
Код «Експрес-3» 2204581 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Селещина. Карта розташування: Полтавська область
Селещина
Селещина

Селещина — проміжна залізнична станція 2-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії Полтава — Красноград на між станцією Минівка (10 км) та зупинним пунктом Тагамлик (7 км).

Розташована у однойменному селі Полтавської області .

Історія[ред. | ред. код]

Станція виникла 1896 року.

Станцію очолювали:

  • 1900 року начальник — селянин Ілля Леонтійович Бойко[1];
  • 1903-1906 роки начальник — Є. Ф. Діаконенко[2],[3],[4].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняються приміські потяги сполученням Полтава — Красноград — Лозова[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1903
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  4. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
  5. Розклад руху по станції. Архів оригіналу за 15 серпень 2014. Процитовано 10 вересень 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]