Селичів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Селичів
Selychiv gerb.png Selychiv prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Берездівська сільська громада
Код КОАТУУ 6823980605
Основні дані
Населення 432
Площа 1,93 км²
Густота населення 223,83 осіб/км²
Поштовий індекс 30053
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°28′23″ пн. ш. 27°07′05″ сх. д. / 50.47306° пн. ш. 27.11806° сх. д. / 50.47306; 27.11806Координати: 50°28′23″ пн. ш. 27°07′05″ сх. д. / 50.47306° пн. ш. 27.11806° сх. д. / 50.47306; 27.11806
Середня висота
над рівнем моря
219 м
Водойми річка Корчик
Відстань до
обласного центру
Хмельницький — 155 км
Відстань до
районного центру
Славута — 37 км
Місцева влада
Адреса ради 30053, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Берездів, тел. 54-1-11
Карта
Селичів. Карта розташування: Україна
Селичів
Селичів
Селичів. Карта розташування: Хмельницька область
Селичів
Селичів
Мапа

Се́личів — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 422 особи (на 1.02.2007).

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на північному сході Славутського району, в межах Ганнопільського плато, яке є частиною Волинської височини, на річці Корчик., за 37 км від районного центру м.Славута та за 15 км від автошляху E40М06. Селом також проходить автошлях Т 1804 Корець-Славута-Антоніни.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Зубівщина Кутки Ставичани Rose des vents
Мирутин N Хвощівка
W    'Селичів'    E
S
Дяків Берездів Малий Правутин

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується в 1577 р. як село землян корецького замку. Належало Корецьким, пізніше подароване Яблоновським.

В середині 19 століття в селі було 158 жителів, 631 десятин селянської землі і 515 десятин фільварочної землі.

В кінці 19 століття було там 94 будинки, 590 жителів, дерев'яна церква з 1873 року, збудована на місці старої, час будови якої невідомий, з 1831 року була приписана до приходу Берездова, церковно-приходська школа з 1873 року. Функціонував винокурний завод, власником якого був поміщик Горновський. 24 листопада 1885 року була відкрита школа грамотності, де навчалось 15 учнів. На її утримання відпускалось від селян 40 рублів 74 копійки. Найбільшим землевласником в селі був поміщик Базилевич.

У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 38 верст, від волості 2. Дворів 94, мешканців 632[1].

Під час радянської влади більшість часу відносилось до Берездівської сільської ради.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 476 осіб, з яких 222 чоловіки та 254 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 429 осіб[3]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[4].

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 23 грудня 2016 р. рiшенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання.

Герб[ред. | ред. код]

У золотому щиті, розтятому багато разів чорними нитками, із лазуровою хвилястою базою, червона восьмипроменева зірка. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «СЕЛИЧІВ».

Червона восьмипроменева зірка — символ Богородиці; на розтяте золоте поле щита символізує дерев'яну церкву Різдва Богородиці. Хвиляста база означає річку Корчик.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене хвилясто на дві горизонтальні смуги — жовті і синю — у співвідношенні 5:1. В центрі верхньої смуги червона восьмипроменева зірка.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]