Селище (Броварський район)
| село Селище | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Броварський район | ||
| Громада | Баришівська селищна громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1593 | ||
| Населення | 944 | ||
| Площа | 2,88 км² | ||
| Густота населення | 327,78 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 07521 | ||
| Телефонний код | +380 4576 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°24′07″ пн. ш. 31°18′34″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 31.30944° сх. д.Координати: 50°24′07″ пн. ш. 31°18′34″ сх. д. / 50.40194° пн. ш. 31.30944° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
109 м | ||
| Водойми | р. Трубіж | ||
| Відстань до обласного центру |
54 (фізична) км | ||
| Відстань до районного центру |
7 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 07521, с. Селище, вул. Центральна, 19 | ||
| Карта | |||
  Селище | |||
 Селище | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Се́лище — село в Україні, у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення — 944 особи.
Розташоване на місці давньослов'янського поселення на лівому березі Трубіжу за 46 км від районного центру — м. Бровари.
Історія[ред. | ред. код]
Археологи дослідили на території села майстерню ювеліра часів Київської Русі.
За козаччини, до 1781 року Селище було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.
З 1756 року Георгіївська церква[1]
Зі скасуванням козацького полкового устрою, Селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Селищі була 491 душа, село у володінні «казених людей», козаків і власника полковника Андрія Іваненка[2]
Від початку XIX ст. Селище вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.
Є на мапі 1816 року[3]
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Баришівської волості Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 1396 осіб, налічувалось 262 дворових господарства, існували православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 54 вітряних млини, маслобійний завод[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1518 осіб (728 чоловічої статі та 790 — жіночої), з яких 1501 — православної віри[5].
Село населяли земельні козаки, які в 1914 році збудували найкращу церкву в околицях[джерело?].
У 1929 році в селі почався масовий колгоспний рух.
У 1930 році у Селищі створюється перший колгосп імені Паризької Комуни, першим головою якого став Пушня Ф. П.. До нього увійшло 170 дворів і 510 чоловік. Потім у тому ж році був створений колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Головою колгоспу був обраний Кириленко І. А., куди вступило 67 дворів і 190 чоловік. В сільській школі навчалось 130—150 дітей.[6]
За роки радянської влади село постраждало від репресій та Голодомору.
В селі діє середня школа, є бджолярська організація і кінологічна служба. Поряд з селом невеличкий лісок.
З 1960-х в селі проживає і служить відомий священник і дисидент Михайло Макєєв.
На околиці поселення створене так зване чорнобильське містечко, де побудовані типові будинки для переселенців із Зони відчуження.
До 12 червня 2020 року було центром Селищанської сільської ради.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 985 осіб, з яких 432 чоловіки та 553 жінки.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 939 осіб.[8]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,93 % |
| російська | 2,97 % |
| білоруська | 0,11 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 271
- ↑ Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-176. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Баришівський край [Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |