Селіванов Олексій Гордійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Гордійович Селіванов
рос. Алексей Гордеевич Селиванов
Народження 17 березня 1900(1900-03-17)
Кузьміно-Гать
Смерть 6 квітня 1949(1949-04-06) (49 років)
Ялта
туберкульоз
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ USSR A Cavalry emblem - 1924.gif кавалерія
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1918–1949
Звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Командування 5-й гвардійський кавалерійський корпус
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Олексі́й Горді́йович Селіва́нов (рос. Алексей Гордеевич Селиванов; 17 березня 1900(19000317) — 6 квітня 1949) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 березня 1900 року в селі Кузьміно-Гать Липецького повіту Тамбовської губернії Російської імперії (нині Тамбовського району Тамбовської області Росії) в селянській родині. Росіянин. Закінчив двокласне сільське училище у 1912 році.

У лавах РСЧА з 1918 року. Учасник Громадянської війни в Росії. Був червоноармійцем 3-ї кінної легкої батареї 1-го інтернаціонального полку, червоноармійцем важкого артилерійського дивізіону в Самарі, ветеринарним фельдшером 1-го загону бригади червоних командирів.

З листопада 1919 по січень 1920 року навчався у школі 7-го запасного кавалерійського полку. З січня 1920 по травень 1921 року навчався на 3-х Оренбурзьких командних кавалерійських курсах.

По закінченні курсів обіймав посади командира взводу, помічника командира ескадрону, командира ескадрону на різних кавалерійських курсах РСЧА.

З жовтня 1925 по вересень 1928 року навчався на Середньоазійських курсах сходознавства РСЧА. У вересні 1928 року призначений помічником начальника оперативної частини штабу 7-ї окремої кавалерійської Туркестанської бригади.

З жовтня 1929 року — курсант курсів удосконалення командного складу з розвідки при Розвідувальному управлінні штабу РСЧА. З червня 1930 року — у розпорядженні РУ штабу РСЧА.

У вересні 1930 — березні 1933 року — начальник прикордонного розвідувального пункту в Кіровобаді (Азербайджан). З березня 1933 по червень 1934 року — начальник 1-го сектора розвідувального відділу штабу Середньоазійського військового округу. У червні 1934 — жовтні 1938 року — в розпорядженні РУ ГШ РСЧА.

У жовтні 1938 року призначений помічником начальника штабу 4-ї кавалерійської дивізії, брав участь у радянсько-фінській війні.

З січня 1940 року — начальник штабу 24-ї кавалерійської дивізії. На цій посаді зустрів початок німецько-радянської війни.

З серпня 1941 по травень 1942 року — командир 23-ї кавалерійської дивізії, заступник командира 15-го кавалерійського корпусу. У травні-липні 1942 року — заступник начальника штабу — начальник оперативного відділу штабу Закавказького фронту. З липня по листопад 1942 року був заступником командуючого 44-ї й 9-ї армій того ж фронту.

З листопада 1942 року — командир 5-го гвардійського кавалерійського Донського козацького корпусу.

У квітні 1944 року через захворювання на туберкульоз відправлений на лікування до протитуберкульозного санаторію в Криму.

У лютому 1949 року вийшов у відставку за станом здоров'я. Мешкав у Ялті, де й помер 6 квітня 1949 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня (27.04.1944), Кутузова 2-го ступеня (23.01.1943), Богдана Хмельницького 2-го ступеня (14.02.1944) і медалями.

Посилання[ред. | ред. код]