Селім I Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селім I
Gerae-tamga.svg
 Народився  1631(1631)
 Помер  22 грудня 1704(1704-12-22)
Рід Ґераї
Батько Бахадир І Ґерай
Підданство Османська імперія
Походження кримський татарин
Конфесія суніт
Кримський хан
1671—червень 1678
Попередник Аділь Ґерай
Наступник Мурад Ґерай
липень 1684—березень 1691
Попередник Хаджі II Ґерай
Наступник Саадет II Ґерай
жовтень 1692—25 березня 1699
Попередник Сафа Ґерай
Наступник Девлет II Ґерай

Се́лім I (Хаджі Селім Ґерай) (1631 — 22 грудня 1704[1]) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (16711678, 16841691, 16921699 і 17021704) з династії Ґераїв. Син Бахадира І Ґерая, онук Селямета I Ґерая.

Біографія[ред. | ред. код]

Здобув освіту в Бахчисараї. Ще в молодості був відомий як знавець Корану, богослів'я, законів і мов. Був дуже популярний серед бахчисарайской аристократії. Видатні якості політика дозволили Селіму I Ґераю завоювати великі симпатії знаті і народу. Під час його правління Кримське ханство було вільним від внутрішніх криз. У сфері зовнішньої політики ханові довелося вирішувати небувалі досі проблеми. Головним зовнішньополітичним принципом Селім I Ґерай вважав узгодженість курсу кримської політики з османською.

У перше своє правління разом з османами допомагав гетьманові Петру Дорошенку, який став васалом Османської імперії, в польсько-козацько-татарській війні 1666—1671 років та українсько-московській війні 1665—1676 років. Воював із Річчю Посполитою. Зміщений з престолу за невдалу облогу зайнятого московськими військами Чигирина.

У друге правління зіткнувся зі спробою Москви реалізувати агресивні плани щодо Криму. Хану вдалося зупинити в 1687 році наступ Голіцина на Перекоп. Османська імперія зажадала присутності хана в поході на Австрію. Знать була обурена відсутністю хана в країні в мить, коли Криму загрожувала небезпека нової агресії. Усвідомлюючи це, але і не бажаючи суперечити султанові, Селім I Ґерай зрікся престолу і відправився в хадж до Мекки.

Утретє був зведений на ханство на одностайне прохання кримського населення. Ситуація, що виникла у цей момент, показала згубну сторону османського верховенства над Кримським ханством. Під проводом Селіма І Ґерая у 1694 році кримське військо зазнало тяжкої поразки під Устечком.

У 1695 р. під час нападу московських військ одночасно на Азак і з боку Дніпра султан, повністю ігноруючи загрозу захоплення Криму, тричі вимагав прибуття Хаджі Селіма I Ґерая на балканський фронт. Беї наполягали на відмові хана від походу на допомогу османам через небезпеку Кримського ханства, проте це не вплинуло на рішення султана. Ханові вдалося гідно врегулювати ситуацію, але після падіння Азака й укладення миру він негайно зажадав відставки.

1696 року був розбитий в битві на Ворсклі військами миргородського полковника Данила Апостола.

У 1702 р. зійшов на престол в четвертий раз. Помер через 2 роки у віці 73 років. Похований на Ханському кладовищі Бахчисарайського палацу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ukraine. worldstatesmen.org. Процитовано 2016-08-03. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Гайворонский А. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003.(рос.)

Література[ред. | ред. код]