Семенівка (Миргородський район)
| село Семенівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Великобагачанська селищна громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 339 (2001 рік) |
| Площа | 1,239 км² |
| Густота населення | 273.61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38331 |
| Телефонний код | +380 5345 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′34″ пн. ш. 33°33′14″ сх. д. / 49.70944° пн. ш. 33.55389° сх. д.Координати: 49°42′34″ пн. ш. 33°33′14″ сх. д. / 49.70944° пн. ш. 33.55389° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
33 км |
| Найближча залізнична станція | Хорол |
| Відстань до залізничної станції |
35 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38330, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Багачка Перша |
| Карта | |
  Семенівка | |
 Семенівка | |
| Мапа | |
| |
Семені́вка (у XIX ст. ще звалось Галещина) — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 339 осіб. Входить до Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у смт Велика Багачка.
Географія[ред. | ред. код]
Село Семенівка знаходиться за 1,5 км від села Пушкареве. По селу протікає пересихаючий струмок із загатою. Поруч проходить автомобільна дорога М03.
Віддаль до центру громади — 33 км. Найближча залізнична станція Хорол — за 35 км.
Історія[ред. | ред. код]
Село Семенівка виникло в першій половині XIX ст. і належало до Родионівської волості Хорольського повіту Полтавської губернії.
За переписом 1859 року у власницькому селі Семенівка (Галещина) було 95 дворів, 486 жителів.
У 1885 році в колишньому власницькому селі Семенівка (Галещина) було 102 двори, 572 жителя, постоялий двір, діяло 5 вітряних млинів.
За переписом 1900 року село Семенівка (Галещина) Родионівської волості Хорольського повіту Полтавської губернії було центром Семенівської селянської громади. Воно мало 139 дворів, 744 жителя, діяла земська школа.
У 1912 році в селі Семенівці було 822 жителя, діяла земська школа, Всіхсвятська церква.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.
Станом на 7 вересня 1923 року Семенівка (Галещина) була центром Семеново-Галещинської сільської ради Радивонівського району Лубенської округи. Село було центром Семенівської сільської ради і станом на 12 червня 1925 року.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинув 31 мешканець. Збереглися свідчення про Голодомор місцевих жителів, серед яких Великий Г. В. (1922 р. н.), Гордусенко Є. П. (1922 р. н.), Прибок Г. М. (1915 р. н.).[1]
З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Семенівка була окупована німецько-фашистськими військами.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни, та на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року.
13 серпня 2008 у селі урочисто відкрито пам'ятник односельцям — жертвам комуністичного Голодомору.[2]
Село входило до Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району.
12 жовтня 2016 року шляхом об'єднання Великобагачанської селищної ради та Багачанської Першої, Радивонівської, Степанівської, Якимівської сільських рад Великобагачанського району була утворена Великобагачанська селищна об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у смт Велика Багачка.
Економіка[ред. | ред. код]
- СФГ "Фортуна"
- СФГ "Альона"
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,71% |
| російська | 0,29% |
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530009, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 196 виборців, явка 57,65%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,17%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 19,47%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 11,50%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримали Анастасія Ляшенко (Слуга народу) і Костянтин Іщейкін (самовисування) — по 23,01%, за Фахраддіна Мухтарова (самовисування), Дарину Гермаш (самовисування) і Віталія Мірошниченка (Радикальна партія Олега Ляшка) — по 7,96%[5].
Пам'ятки історії[ред. | ред. код]
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни
- Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932–1933 років
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Легенький Григорій Миколайович (1945—2011) — український науковець і державний службовець, директор Департаменту розвитку та координації систем транспорту та зв'язку Міністерства інфраструктури України
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 20
- ↑ Полтавська ОДА патронує встановлення пам'ятників жертвам геноциду українців 1932—1933. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 148, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| ||||||||
