Семенівський район (Полтавська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Семенівський район район
Coat of Arms of Semenivka Raion in Poltava Oblast.svg Flag of Semenivka raion, Poltava oblast.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5324500000
Утворений: 1923
Населення: 25 310 (на 1.02.2016)
Площа: 1300 км²
Густота: 19.5 осіб/км²
Тел. код: +380-5341
Поштові індекси: 38200—38281
Населені пункти та ради
Районний центр: Семенівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 20
Смт: 1
Села: 64
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 38200, смт Семенівка, вул. Незалежності, 44; тел. 9-19-03
Веб-сторінка: Семенівська РДА Семенівська районна рада
Голова РДА: Федоренко Віктор Іванович
Голова ради: Мохун Ольга Миколаївна

Commons-logo.svg Семенівський район район у Вікісховищі

Семе́нівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у смт Семенівка.

Розташований у західній частині області. Площа 1,3 тис. км². Населення — 38,2 тис. жителів.

Історія[ред.ред. код]

Утворений в березні 1923 року з Семенівської, Зубанівської та Зайчинської (Заїчинської) волостей Хорольського повіту в складі Кременчуцької округи.

З лютого 1932 по вересень 1937 перебував у складі Харківської, а з вересня 1937 — Полтавської області.

З грудня 1962 територія району входила до складу Хорольського району.

У січні 1965 знову відновлено Семенівський район.

Географія[ред.ред. код]

Поверхня пологохвиляста з давніми прохідними долинами та блюдцями-западинами. На південному заході омивається Кременчуцьким водосховищем.

Корисні копалини: пісок, мергель, торф, є джерела мінеральної води.

Річки — Сула з Борисом, Хорол, Крива Руда (ріка), Крива Руда (притока Хоролу), Брусова, Бурчак, Біляківське водосховище.

Переважають чорноземи солонцюваті, лучно-чорноземні глибокосолонцюваті ґрунти в комплексі з солонцями. Площа лісів і лісових смуг 2,7 тис. га. Переважають дуб, клен, акація біла, липа, сосна;

У районі — заказники державного значення Гракове і Солоне, а також заповідні об'єкти місцевого значення — пам'ятки природи: дуб звичайний, Богданівський парк, Веселоподільський парк та пам'ятка садово-паркового мистецтва — Криворудський дендропарк.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У районі 65 населених пунктів (одно селище міського типу, 64 села, підпорядкованих селищній та 18 сільрадам народних депутатів).

Економіка[ред.ред. код]

Найбільші промислові підприємства: Веселоподільський цукрокомбінат, хлібоприймальне підприємство, молокозавод, харчосмакова фабрика, автопідприємство, ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, побуткомбінат, хлібокомбінат, комбінат підприємств громадського харчування, 157 крамниць.

Спеціалізація с. г. — вирощування озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрового буряку, соняшнику. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство. У районі 22 колгоспи, 4 радгоспи, 2 міжгосп. підприємства, Веселоподільська дослідно-селекційна станція. 1990 площа с.-г. угідь — 97,3 тис. га, в т. ч.: орної землі 75,3 тис. га.

Залізнична станція Веселий Поділ. Автомобільних шляхів — 630 км, у тому числі з твердим покриттям — 380 км.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[1]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 31569 96,64%
росіяни 742 2,27%
білоруси 100 0,31%
молдовани 75 0,23%
вірмени 72 0,22%
інші 109 0,33%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 31772 97,26%
російська 703 2,15%
вірменська 59 0,18%
білоруська 43 0,13%
молдовська 42 0,13%
інші 48 0,15%

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У районі 41 загально-освітня школа, 2 школи-садки, музична школа і два її філіали, два будинки піонерів та школярів, станція юних натуралістів, міжшкільний навчальний виробничий комбінат, 35 дитячих дошкільних закладів, 53 лікувальних заклади, в тому числі центральна районна, номерна, інфекційна та 3 дільничних лікарні, 43 фельдшерсько-акушерські пункти, 4 лікарських амбулаторії, 7 аптек, 48 Будинків культури та сільських клубів.

Районний історико-краєзнавчий музей. Видаються районні газети.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території району збереглися кургани доби бронзи, скіфського часу та Київ. Русі, залишки городища, очевидно, літописного містечка Горошина, поселення неолітичного часу, епохи міді та черняхівської культури.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Семенівського району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 67,78% (проголосували 14 261 із 21 041 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 51,18% (7 299 виборців); Юлія Тимошенко - 18,97% (2 705 виборців), Олег Ляшко - 11,46% (1 634 виборців), Анатолій Гриценко - 5,29% (755 виборців), Сергій Тігіпко - 4,34% (619 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,88%.[2]

ЗМІ[ред.ред. код]

Особистості[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — Київ : Українська Енциклопедія, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.

Посилання[ред.ред. код]

Оржицький район Хорольський район Хорольський район
Черкаська область
(Чорнобаївський район)
Gray compass rose.svg Великобагачанський район
Глобинський район Глобинський район Глобинський район