Семенченко Семен Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Ігорович Семенченко
Костянтин → Семен
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат запасу[1][2]
Semenchenko1.JPG
Загальна інформація
Народження 6 червня 1974(1974-06-06) (47 років)
СРСРСевастополь, УРСР
Національність росіянин → українець
Alma Mater Вище військово‐морське училище ім. Нахімова, Севастопольський державний технічний університет, ВДІК[3]
Військова служба
Роки служби 2014–понині
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Національна гвардія
Рід військ МВС України Війська МВС України
Формування Emblem of the Donbas Battalion.svg БОП «Донбас»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Об'єднання «Самопоміч» (фракція політичної партії «Об'єднання „Самопоміч“») 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Семе́н І́горович Семе́нченко[4] (ур. Костянтин Ігорович Грішин; нар. 6 червня 1974[5], Севастополь, СРСР) — народний депутат ВРУ VIII скликання (Самопоміч), перший заступник голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони[6], український військовик, командир 2-го Батальйону «Донбас»[7] 1-ї Бригади оперативного призначення Національної гвардії України, сформованого з добровольців[8], солдат запасу Національної гвардії України[9][10][11][2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 червня 1974 року в Севастополі, де здобув середню освiту в школах № 3 i № 22. Опiсля вступив до Чорноморського вищого військово-морського училища ім. Нахімова, згодом у 1993 роцi перевiвся на факультет фінансів Севастопольського національного технічного університету. У пресi також були повiдомлення, що з 2006 по 2008 рік Семенченко здобув другу вищу освіту — кінорежисера[12][13][14].

Почав навчання у Чорноморському вищому військово-морському училищі, 1993 року перевівся до Севастопольського технічного університету на факультет фінансів[15].

З 1998 по 2001 роки працював головним редактором газети «Севастопольський вісник».

2001 року став директором приватного підприємства ПП «Центр громадських соціально-економічних ініціатив» (м. Севастополь)[16].

За словами Семенченка, він був дилером компанії «Viasat».[17]

Брав участь у громадському життi суспiльства: в 1990-х «був редактором двох газет, потім — керівником благодійного фонду і декількох громадських організацій»[18]. Член виконкому ГО «Народний рух за соціально-економічне та духовне відродження».

Семенченко має дружину Московець Наталію Олегівну i троє дітей.[17][19] За словами Семенченка: «Я сам росіянин, дружина — українка»[18].

Справжнє ім'я[ред. | ред. код]

Семен у балаклаві

В інтерв'ю довгий час розповідав, що Семен Семенченко — це псевдонім, що його справжнє ім'я було іншим, але згодом він офіційно змінив ім'я у паспорті на Семена Семенченка.

Від січня 2014 року на всіх публічних заходах Семенченко одягав балаклаву, пояснюючи це тим, що він родом з Донбасу і побоюється за життя своєї родини, якщо прихильники ДНР зможуть його ідентифікувати. Балаклаву він зняв лише 1 вересня.

У передачі «Інсайдер» на українському телеканалі «ICTV» 10 жовтня 2014 Семенченко вперше підтвердив, що до того як він змінив ім'я, його звали Костянтин Гришин.[20]

Політика[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2014 року балотувався від партії Самопоміч[21][22][23] під № 2[24]. Одним iз пунктiв програми Семенченка є розбудова створеної ним «Української військової організації», яка мобiлiзує громадкiсть для сприяння процесу формування єдиної системи територіальної оборони в Українi.

9 лютого 2015 року указом Президента Семенченко передав повноваження командира батальйону «Донбас» Анатолію Виногродському, але як засновник батальйону залишився його почесним командиром[25].

17 квітня Cеменченко з Єгором Соболєвим відвідали Маріуполь з інспекцією фортифікаційних споруд на підступах у місто. В ході перевірки були виявлені порушення у будівництві та укріпленні позицій українських військових[26][27].

Був заступником голови комітету ВРУ з питань безпеки та оборони.[28]

Перевибори у Кривому Розі[ред. | ред. код]

22 листопада 2015 року Семенченко разом з народним депутатом Єгором Соболєвим очолили багатотисячний протестний рух проти фальсифікації виборів в Кривому Розі, започаткували в місті рух «народовладдя» та створили «громадську варту». Своїми діями домоглися створення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, яка провела розслідування і визнала вибори сфальсифікованими.

23 грудня Верховна Рада призначила позачергові вибори криворізького міського голови на 27 березня 2016 року[29][30][31][32][33][34][35].

На позачергові вибори мера Кривого Рогу запропонували кандидатуру Семена Семенченка, ініціатором пропозиції виступив зокрема колишній кандидат на цей пост Юрій Милобог[36].

За результатами позачергові виборів 27 березня 2016 року за Семенченка проголосувало майже 11 %, що на 50 % більше, ніж за Юрія Милобога в першому турі (31 000 в порівнянні з 20 000). Юрій Вілкул отримав 209 469 голосів (74,18 %). Жоден з інших кандидатів не отримав 5 % голосів. Семенченко вважає результат, отриманий за три тижні, та враховуючи те, як його демонізували під час виборчої кампанії, — чудовим, хоча він зазначав в інтерв'ю про ряд порушень, на які не відреагували ні Генпрокуратура, ні поліція. До таких правопорушень можна віднести розпалювання національної ворожнечі біл-бордами[37]:

Позиція відносно Мінських угод[ред. | ред. код]

В червні 2014 року разом із бійцями батальйону «Донбас» виходили під Адміністрацію президента з протестом введення перемир'я з сепаратистами та введення воєнного стану.[38][39][40]

В 2015 році Семенченко та батальйон «Донбас» вимагали під Широкіним відміну демілітаризації.[41][42] У вересні 2015 року Семенченко звертався із заявою в Генеральну прокуратуру із тим, що на нього здійснюється тиск Президентом України, щоб він не агітував проти змін до Конституції, інакше Семенченкові погрожували кримінальною справою.[43][44]

Організовував кампанію проти внесення змін до Конституції в частині «особового статуса для Донбассу».[45]

Заявляв про необхідність та наявність альтернативи Мінським угодам.[43] Потім виступив співавтором закону, який був альтернативою Мінським домовленостям.[46]

Нагороди та вiдзнаки[ред. | ред. код]

  • 21 серпня 2014 року указом Президента Порошенка капітан резерву[47] Семенченко нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст.[48][49]. Він був відзначений за бойові заслуги проявлені при визволенні міст Артемівськ, Попасна та Лисичанськ. 1 вересня 2014 року орден був вручений разом із табельною вогнепальною зброєю — пістолетом «Макарова» від Голови СБУ.[50][51].
  • Іменна табельна зброя з правом довічного носіння — пістолетом Форт-17 вітчизняного виробництва[52][53]. Під час офіційної церемонії нагородження в обласній лікарні ім. Мечникова Дніпропетровська, в якiй узяв участь чинний прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, Семенченко вперше публічно зняв балаклаву.[54][55]
  • 22 липня 2015 року, в першу річницю визволення Попасної від терористів, районна адміністрація Луганської області вручила Семенченку медаль «За заслуги перед Попаснянським районом».[56][57]

Мiжнародна дiяльнiсть[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Семен Семенченко у Вашингтонi

Семенеченко був членом групи з міжпарламентських зв'язків зі США[58].

12 листопада 2014 року Семенченко, Андрій Тетерук і Юрій Береза провели зустріч у Франкфурті з Начальником Управління консульського забезпечення України — Польовою Аллою Валентинівною.[59]

Також Семенченко їздив у США з візитом у військові навчальні центри домовлятися про навчання[60].

13 листопада 2014 року Семенченко з делегацією прибув до США з метою обговорити конгресменами надання військової допомоги Україні.[61]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

У середині лютого 2015 року за ініціативи Семенченка було створено його іменну «Благодійний фонд Семена Семенченка». Основними напрямками фонду стали ресоціалізація військових-добровольців, надання їм допомоги щодо лікування та оздоровлення, забезпечення допомогою бійців та їх сімей у зв'язку зі складним фінансовим становищем.[62].

18 лютого в Дніпрі на посаді народного депутата Семен Семенченко, заступник командира ДУКа Валентин Манько та куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник заявили про створення Генерального штабу добровольчих батальйонів як координаційного центру для обміну розвідданими, який надаватиме інформацію Президенту України. Очолювали штаб сім командирів, в тому числі Семенченко і лідер Правого сектора Дмитро Ярош[63][64][65].

Займався громадською роботою на посаді голови виконкому ГО «Народний рух за соціально-економічне та духовне відродження».[66]

Був редактором двох газет «Севастопольський вісник» та «Наша севастопольська правда».[67]

Підтримка добровольців[ред. | ред. код]

Семен Семенченко веде активну громадську діяльність, направлену на забезпечення законних прав та інтересів добровольців, зокрема його діяльність спрямована на запобігання незаконних переслідувань добровольців, взяття бійців добровольчих батальйонiв на поруки та участь в судах, з метою забезпечення бійців підтримкою та захистом.[68][69][70][71].

Семен Семенченко брав участь у акціях протесту на захист засновника та бійця батальйону «Айдар» Валентина Лихоліта (позивний «Батя»). Завдяки активним діям Апеляційний суд Києва відпустив бійця Валентина Лихоліта на поруки депутатів Верховної Ради — Семена Семенченка та інших.[72][73][74]

Семен Семенченко також був присутній та забезпечував підтримку та захист інтересів НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) у Солом'янському суді Києва, де НАБУ звинувачувало військового прокурора зони АТО Костянтина Кулика у незаконному збагаченні[75].

Участь у процесі люстрації[ред. | ред. код]

У січні 2015 року Семен Семенченко разом з Єгором Соболєвим та іншими звинуватив суддю Харківського окружного адміністративного суду в тому, що вона прийняла рішення, яке «не відповідає волі народу». Незважаючи на те, що на той час рішення[76] не було скасоване в апеляційному порядку, Семенченко погрожував судді судом Лінча[77], коментуючи хід справи у соцмережах[78]. Погрози Єгора Соболєва («судді будуть вилітати з вікон») та Семена Семенченка стали предметом Відкритого листа Ради суддів України про посягання на життя та здоров'я суддів[77]. Згодом позивач відмовився від позову «через існування небезпеки для суддів», тому рішення суду першої інстанції так і не отримало оцінки в апеляції[79].

Блокада[ред. | ред. код]

Брав активну участь та підтримував заходи, направлені на тимчасове повне припинення транспортного сполучення між державою Україна та ОРДЛО (території, окуповані РФ).

З 2015 року між територією Донецької та Луганської областей, окупованих Російською Федерацією, та між територією, що контролюється Україною, здійснюється незаконна торгівля, яка є фактично торгівлею з окупантами. За даними Служби безпеки України, вказаних в рішенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 грудня 2016 року, 47 % від всіх засобів, які отримано від закупівлі вугілля в ЛНР, ідуть на фінансування так званого бюджету ЛНР: закупівлю військової амуніції, оплату бойовикам тощо.[80]

Торговельна блокада ОРДЛО була ініційована 16 грудня 2016 року з ультиматуму, який висунули бойовикам українські ветерани-добровольці з вимогою звільнення українських військових, які утримуються в полоні.[81][82][83]

Після невиконання умов ультиматуму добровольцями розпочалась так звана торговельна блокада за активної участі та підтримки народних депутатів С. І. Семенченко, Є. В. Соболєва та В. З. Парасюка.

З січня по березень 2017 року штабом проводилась блокада окупованих Російською Федерацією територій Донецької та Луганської областей. Метою заходу було припинення контрабандної торгівлі між державою Україна та тимчасово окупованою Російською Федерацією та контрольованою проросійськими кримінальними угрупуваннями територією Донецької та Луганської областей. Результатом акцій було заблоковано більше 1000 потягів, які відправлялися з окупованих територій.

14 березня 2017 року Семен Семенченко розкриває, що підприємства, які розташовані на окупованій території, більшою мірою належать російським власникам або проросійським олігархам, наприклад: Алчевський металургійний комбінат — Зовнішекономбанку РФ; Донецьксталь — російському олігарху Нусенкісу. Податки в бюджет України не сплачуються, а також цим підприємствам безкоштовно надаються у споживання (за рахунок українських громадян) світло, газ, вода. Спостерігається постійний потік зброї та наркотиків. Простежується зацікавленість чиновників України в підтримці цієї схеми, а саме: прокуратури, суди, СБУ, поліції, військової адміністрації, що сприяє підсиленню корупції, об'єднанню з окупантами і являє загрозу національної безпеки.[84][85]

15 березня 2017 року Президент України Петро Порошенко підтримав блокаду та запропонував РНБО провести повне припинення транспортного сполучення з окупованими територіями. Після ухвалення рішенням РНБО щодо припинення транспортного сполучення між Україною та ОРДЛО, заходи були переведені на державний рівень.[86][87][88]

В січні 2018 року США підтримали торговельну блокаду Україною окупованих територій Донбасу та ввели санкції проти тих, хто нелегально торгує вугіллям, вивезеним з України.[89][90]

Протест під Верховною Радою[ред. | ред. код]

17 жовтня 2017 — під Верховною радою почалась акція на підтримку політичної реформи. Вимогами були: створення антикорупційного суду, перехід до виборів за відкритими списками партій, позбавлення депутатів ВРУ недоторканності.[91][92]

Учасники акції розбили наметове містечко на проїжджій частині вулиці Грушевського і висловили намір залишатися там до виконання їхніх вимог.[93] Після виконання однієї з вимог, а саме ухвалення закону про антикорупційний суд, протестувальники прибрали частину наметів.[94] Через 137 днів, 3 березня 2018 року, задовольнивши тільки частину вимог протестувальників, правоохоронці жорстоко розігнали наметовій табір.[95]

Участь у АТО — батальйон «Донбас»[ред. | ред. код]

Період до Національної гвардії[ред. | ред. код]

У серединi квітня 2014 року для боротьби з бойовиками самопроголошеної Донецької народної республіки Семенченко сформував на Донеччині з громадян України загін народного ополчення, який він запропонував назвати — батальйон «Донбас». Однак керівники Донецької облдержадміністрації не підтримали ініціативу Семенченка. Тому активісти перебазувалися на територію сусідньої Дніпропетровської області, де завдяки підтримці її керівництва змогли сформувати свій підрозділ у статусі роти батальйону «Донбас»[96][97]. Як зазначив Семенченко: «Ми зіткнулися з серйозною протидією в нашій області. Губернатор, погоджуючись на словах, нічого не зробив. Тільки в сусідній області ми змогли сформуватися.»[98].

Семен Семенченко у своїх інтерв'ю неодноразово підкреслював, що батальйон «Донбас» був створений завдяки пожертвувань волонтерів та активістів. Ніякого фінансування з боку Коломойського батальйон не отримував[99]. За словами Семенченка, першу бойову зброю він та його соратники отримали, напавши з «травматикою» на контрольований терористами блок-пост 1 травня. Надалі, до включення до складу Національної гвардії, на озброєнні батальйону знаходилася легка стрілецька зброя, РГД та снайперські гвинтівки.

Дніпропетровська облдержадміністрація підтримала командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка, коли той звернувся до них по допомогу. Про це «Обозревателю» розповів заступник губернатора Дніпропетровської області Борис Філатов. «Семен прийшов до нас з вулиці, сказав: „Здрасьте“, і ми його підтримали», — розповів він. «Пам'ятаю, коли у нього було всього 60 чоловік — роздягнених, роззутих, роззброєних, а першу зброю він добував нічними вилазками на блокпости», — продовжив заступник голови ОДА.[100]

15 травня 2014 року Семенченко на чолі батальйону звільнив райвідділ міліції у Великій Новосілці від лояльної терористам міліції[101]. Після цього було замінено керівника райвідділу, а особовий склад приведено до повторної присяги на вірність Україні. Над будівлею райради було піднято прапор України.[102] Згодом близько 21.00 було отримано інформацію про рух у бік Великої Новосілки 30-ти автомобілів бойовиків з так званого батальйону «Восток», однак справжній бій не відбувся. Після короткої перестрілки, отримавши декількох легкопоранених, «Восток» відступив.

22 травня 2014 року бійці батальйону взяли під охорону адміністративні будівлі Володарського району, з приміщення районної ради знято прапор «ДНР» та вивішено прапор України[103].

Вранці 23 травня 2014 року батальйон потрапив у засідку російських терористів у селі Карлівка Мар'їнського району[104]. Частині бійців вдалось вирватись з оточення та дістатись до блок-посту українських військових поблизу міста Красноармійськ. 5 чоловік загинуло. Внаслідок боїв майже половина бійців отримала поранення різного ступеня тяжкості[105]. Під час бою було знищено мінімум 15 терористів[106]. Батальйон «Донбас» втратив п'ятьох бійців, семеро поранено[107].

Російські засоби масової інформації в черговий раз поширювали неправдиву інформацію про те, що на блокпост терористів начебто здійснили напад представники політичної партії «Правий сектор»[108]. Втім, недостовірна інформація російських ЗМІ була черговий раз спростована[109].

Наприкiнцi травня на базi 1-ї роти «Донбасу», який розрісся, було сформовано батальйон спецiального призначення резервiстiв Національної гвардії України, який i очолив Семенченко, отримавши звання капітана резерву НГУ[110].

У складі Національної гвардії[ред. | ред. код]

На початку червня 2014 року новостворений резервний батальйон НГУ провiв тренування та бойове злагодження на полігоні Національної гвардії України поблизу села Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область. З 630 бiйцiв «Донбасу» вiдiбрали 460 гвардійцiв; решта влилася до лав 24-го Батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України[111].

29 червня Семенченко прибув до Києва з вимогою припинення перемир'я та введення воєнного стану. Провів демонстрацію під Адміністрацією Президента та виступив на сцені Майдану[112].

Липень 2014[ред. | ред. код]

4 липня 2014 року бійці батальйону під командуванням Семенченка у складі сил АТО брали участь у звільненні від терористів міста Миколаївка Донецької області[113].

Бійці батальйону «Донбас»

5 липня 2014 року розвідувальна рота батальйону під командуванням Семенченка брала участь у звільненні від терористів міста Костянтинівка Донецької області[114].

6 липня 2014 бійці батальйону під командуванням Семенченка разом з іншими підрозділами сил АТО здійснили розвідку боєм у селі Карлівка поблизу Донецька з метою виявлення вогневих позицій терористів. Унаслідок операції терористів було знищено артилерією великого калібру та установками залпового вогню «Град», втрат зазнали також частини терористів з так званого батальйону «Сєвєр», які полишили свої позиції біля Донецького аеропорту[115].

Бійцями батальйону під командуванням Семенченка, які знаходяться у Артемівську, проводяться активні дії по звільненню міста від терористів, відбиваються нічні атаки бойовиків, споруджуються блокпости у місті та за його межами, а також готуються операції по зачистці території. Підрозділи батальйону забезпечують патрулювання прилеглих до Артемівська та Горлівки районів[116].

8 липня 2014 року у зону проведення АТО у Донецькій області прибула ще одна рота батальйону «Донбас»[117].

8 липня 2014 року у youtube з'явилося відео, як Семенченко та лідер «Правого Сектора» Дмитро Ярош зустрілися в с. Курахове Донецької області. Це була перша зустріч двох командирів, які на камеру поділилися своєю думкою про хід АТО, ролі олігархів в українській політиці, російських ЗМІ і планах на майбутнє. Семен Семенченко заявив: «Я за те, щоб роль олігархів у країні зменшувалась. Вони мають бути багатими людьми, справно платити податки і не лізти в політику».[118][119][120][121]

11 липня 2014 року розвідувальна група батальйону «Донбас» під командуванням Семена Семенченка поблизу Артемівська вступила у бій з терористами, які оточили блокпост. Під час бою було знищено 1 легкову автівку, 2 бійців батальйону отримали поранення, 7 терористів було убито і декількох поранено. Унаслідок бою позиції терористів було знищено, і вони змушені були відступити. По закінченню бою бійцями батальйону «Донбас» було проведено зачистку території, під час якої виявлено базу терористів та вилучено значну кількість зброї[122].

Відкрите тренування у Київській області

18 липня 2014 року бійці батальйону під командуванням Семена Семенченка вели бій з терористами у місті Попасна. Під час бою 2 бійців батальйону було вбито, 6 отримали поранення, з боку терористів 7 осіб загинуло[123].

19 липня 2014 року під час наступного бою за Попасну, батальйоном під командуванням Семена Семенченка було знищено 4 блокпости терористів, вбито близько 40 терористів та узято у полон 6. Зі свого боку батальйон «Донбас» втратив двох бійців, 5 отримали поранення, 1 боєць вважається зниклим безвісти[124].

21 липня 2014 року у ході військової операції за участю підрозділів Збройних сил, батальйонів «Донбас» під командуванням Семена Семенченка та «Дніпро-2» було звільнено населений пункт Піски. Бійцями батальйону було взято у полон 4 озброєних терористів-саперів з вибухівкою з так званої «Російської православної армії». Під час операції батальйон «Донбас» втрат не зазнав[125]. Надалі було знищено укріплений район терористів поблизу населеного пункту Нетайлове та частково знищено укріпрайон у передмісті Донецька[126].

22 липня 2014 року бійцями батальйону під командуванням Семенченка було звільнено від терористів та взято під контроль місто Попасна. Під час бою було знищено понад 100 терористів «ЛНР», з боку батальйону втрати відсутні[127].

24 липня 2014 року батальйон «Донбас» під командуванням Семенченка разом з іншими підрозділами сил АТО звільнив від терористів місто Лисичанськ та розпочав патрулювання вулиць, роздачу продуктів та води місцевому населенню[128][129].

26 липня 2014 року батальйоном «Донбас» разом з підрозділами Збройних сил та Національної гвардії розпочато штурм Первомайська, у районі якого зосереджено значні сили терористів, озброєних установками Град, ПЗРК та бронетехнікою[130].

У той же день бійцями батальйону під командуванням Семенченка було взято склад терористичного угрупування "батальйон «Прізрак», який знаходився у приміщені Лисичанського скляного заводу. На складі було виявлено 2 одиниці бронемашин, зенітно-ракетну зброю, «ПТРК», міномети, стрілецьку зброю, велику кількість автівок, цистерни з бензином та соляркою, велику кількість комплектів форми з розпізнавальними знаками терористів, більше 800 ящиків з гуманітарною допомогою, російські паспорти та електронну базу бойовиків з особистими даними та фото[131].

29 липня народний депутат Олександр Бригинець повідомив, що командир добровольчого загону «Донбас» Семен Семенченко отримав призначення — він відповідальний за Артемівськ. Пізніше виявилося, що це повідомлення не відповідає дійсності.[132].

Серпень 2014[ред. | ред. код]

10 серпня 2014 року Збройними силами України за участю бійців батальйонів «Донбас», «Азов», «Шахтарськ», «Правого сектору» розпочато операцію зі звільнення Іловайська та ліквідації укріпленого району терористів[133].

14 серпня бійці батальйону під час обшуку церкви Московського патріархату у Слов'янську виявили арсенал боєприпасів. За словами представників батальйону: «Батюшка не виходить із запою третій день, тому якихось зрозумілих показань на цей рахунок дати не зміг. Будемо лікувати»[134].

18 серпня 2014 року бійці батальйону під командуванням Семенченка з важкими боями увійшли до Іловайська та вибили терористів з частини міста[135]. Східну частину Іловайська було взято під контроль, організовано зачистку, у ході якої знищено 3 блокпости та 4 вогневі точки терористів. До ранку 19 серпня більшу частину території міста було взято під контроль силами АТО[136].

Станом на 22 годину 19 серпня після важкого бою батальйон зазнав втрат під Іловайськом та змушений був відійти з поля бою[137]. Четверо вояків батальйону, серед яких чоловік журналістки Михайлини Скорик Сергій, загинули від куль снайперів[138].

19 серпня під час зачистки Іловайська Семен Семенченко, перебуваючи в передніх лавах, був поранений і прооперований у Дніпропетровську[139].

Сергій Риженко, головний лікар Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова: «Він зустрів медиків міцним слівцем, сказав, що „у вас є година часу, щоб дістати у мене осколки і відправити мене назад“. Наші хірурги дістають осколки — один, який пробив лопатку і застряг в ребрі, і два осколки знаходяться в стегні». Під час лікування Семена Семенченка командування батальоном «Донбас» перейшло до інших офіцерів підрозділу, а саме підполковника В'ячеслава Власенка на позивний «Філін»[140].

Грудень 2014[ред. | ред. код]

14 грудня 2014 року бійці батальйону «Донбас» разом із Семеном Семенченком підтримали операцію з блокування «гуманітарних рейсів» Ріната Ахметова та боротьби з незаконним переміщенням контрабандних товарів. У фурах з гуманітарною допомогою були виявлені алкоголь та тютюнові вироби, які вивозилися на окуповану територію. Семен Семенченко поставив ультиматум щодо пропуску цих сумнівних «гуманітарних» товарів:

Батальйон «Донбас» з завтрашнього дня розширює зону вилову «незаконно переміщуваних вантажів», вводить мобільні блокпости в Луганській області. Підтримуємо ініціативу наших товаришів з полку «Дніпро», які заблокували доступ незліченних колон з фур в Донецьку область. Пити, курити і їздити на авто будете після виконання своїх обіцянок по полоненим, панове терористи! В цей час батальйон ніс бойову службу в Луганській області неподалік від селища Мирна Долина.[141][142].

Січень 2015[ред. | ред. код]

11 січня 2015 року близько сотні бійців батальйону «Донбас» вирушили у напрямку будівлі Міністерства внутрішніх справ, на вулиці Богомольця у Києві, з вимогою відправки їх в зону АТО. Командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко пішов на зустріч з міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим у приміщення МВС[143].

13 січня 2015 року друга штурмова рота батальйону «Донбас» відправилась до зони проведення АТО у Луганську область[144].

27 січня 2015 року перша рота батальйону «Донбас» достроково повернулася в зону АТО на допомогу своїм побратимам[145].

30 січня Семен Семенченко разом із частиною батальйону «Донбас» згідно приказу прибув на позиції ВСУ до Вуглегірська-Дебальцеве для виконування бойових завдань[146][147].

31 січня 2015 в ході операції зі звільнення Вуглегірська і деблокування батальйону «Світязь» Семенченко отримав серйозну контузію і переломи ребер. Був направлений в лікарню Мечникова.[148][149].

Лютий 2015[ред. | ред. код]

1 лютого 2015 Б. Філатов повідомив, що окрім контузії у Семенченка пробито легені та є переломи[150][151]. За іншими даними діагноз інший — «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закрита травма грудної клітини, забій грудної клітини, забій поперекового відділу хребта, тупа травма живота»[152][153].

9 лютого 2015 року почалися бої у селищі Логвинове Луганської області (між Вуглегірськом і Дебальцеве). Батальйон «Донбас» гідно тримав позиції[154][155].

12 лютого батальйон «Донбас» разом із частинами ВСУ штурмом взяли Логвинове, яке мало стратегічне для України значення. Бійцям батальйону «Донбас» вдалося взяти у полон 15 терористів[156].

18 лютого Семен Семенченко повідомив, що ситуація в Логвинове загострилась, терористи зайняли українські позиціїЮ батальйон «Донбас» із частинами ВСУ і Нацгвардії почали вивозити поранених та загиблих під час операції[157].

Березень 2015[ред. | ред. код]

Починаючи із середини лютого бійці батальйону «Донбас» тримали позиції як на Луганському, так і на Маріупольському напрямках (селище Широкіне). 17 березня 2015 року третя рота розвідки батальйону «Донбас» відбула на передову у Широкіне[158][159].

Червень 2015[ред. | ред. код]

15 червня 2015 Семен Семенченко разом з ветеранами батальйону «Донбас» інспектували пункти пропуску в Луганській області. В ході перевірки були виявлені серйозні порушення, зокрема, контрабанда лісу.[160].

Відродження УВО[ред. | ред. код]

Наприкiнцi серпня 2014 року Семенченко закликав керiвникiв місцевих загонiв самооборони, патріотичних об'єднань та молодiжних воєнізованих організацій по всiй України розпочати органiзацiю всеукраїнського партизанського руху[161].

2 вересня 2014 року екс-міністр оборони, народний депутат Анатолій Гриценко у своєму виступі на телеканалі «Інтер» висловив свою думку щодо війни з Росією і подальших кроків до врегулювання конфлікту: «Путін може висувати ультиматуми. Звісно, ясно, що він зараз хотів би розкачати країну, дестабілізувати остаточно. Але ми її захищаємо — і треба захищати, враховуючи також і те, що каже комбат Семенченко»[162]

8 вересня 2015 року стало відомо, що комбат Семенченко долучився[163] до створення нового громадського об'єднання — «Української військової організації»: «42 організації висловили готовність приєднатися до ініціативи, яка тоді називалася „Партизанським рухом“, а зараз отримує новий, більш широкий зміст»[164].

За його словами, відроджена Українська військова організація провела збори, в яких взяли участь 140 представників «самооборони», територіальних батальйонів, волонтерських організацій з усіх областей України.

На цих зборах були прийняті наступні рішення:

2 листопада були проведені другі збори Української військової організації в Запоріжжі, у яких Семенченко взяв участь через Skype і розповів про необхідність підготовки мешканців області й оборонних споруд до можливого нападу російських військ[166].

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Московець Наталія Олегівна, мають трьох дiтей[167]; вiн тривалий час приховував обличчя та особисті дані, щоб захистити сім'ю та близьких, якi перебували на території тимчасово окупованого РФ Криму, та в Донецьку. Тому на публіці Семенченко весь час з'являвся одягнутим у балаклаву, яка приховувала все обличчя, крім очей. Як пояснив Семенченко:

Це було викликано тим, що у мене залишалися близькі родичі у двох регіонах, окупованих Путіним — у Донецьку та в Криму. І незабаром останні родичі у мене евакуюються. До речі, не всі з них, на жаль, підтримують Україну — це все ж і громадянська війна теж, на жаль[10].

Критика[ред. | ред. код]

Звинувачення у непрофесіоналізмі[ред. | ред. код]

Семенченко неодноразово критикував представників влади у сфері оборони держави, виступав за відставку генпрокурора Луценка. Після появи на публіці без балаклави у ЗМІ почали з'являтись критичні статті, які деякі інші ЗМІ розмінювали як тиск на нього, як на одного з лідерів добровольчого руху[168][169][170].

8 вересня 2014 радник голови МВС України Авакова Антон Геращенко повідомив, що проти Семенченка йде хвиля брехливої інформації[171].

На одній з прес-конференцій з критикою дій Семенченка виступили 5 бійців «Донбасу», які назвали його піарником, що не розуміється у військовій справі, і звинуватили в надмірних людських втратах.[172][173]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg "Бійці батальйону "Донбас" вимагають адаптації для ветеранів" на YouTube // Maidan PressCenter, 14 января 2015

На прес-конференції були присутні: Віктор Кондратюк (позивний «Писар»), Олег Шевченко (позивний «Серафим»), Володимир Бабенко (позивний «Фагот»), Віктор Дегтярьов (позивний «Сенсей»), Сергій Поволський (позивний «Павло»), Артем Солободянюк, Олександр Уценко, Володимир Шилов, Олег Дуб та інші[174].

Один із чинних на той момент бійців «Донбасу» сказав про присутніх: «Я не бачив більшість з цих людей ні в одному бою. Я можу сказати, що це чистої води провокатори.»[175]

14 січня 2015 після звільнення з полону більшої частини батальйону пройшла прес-конференція п'ятьох бійців в «Майдан Прес Центрі». На ній була спростована інформація про Семенченка, що була надана на конференції у вересні. Також бійці відзначили, що проти батальйону ведеться серйозна інформаційна війна, як і проти всього добровольчого руху.[176]

Колишній начальник штабу батальйону «Донбас» Сергій Єрьомін 4 вересня 2014 звинуватив Семенченка в непрофесіоналізмі і популізмі. За словами Єрьоміна, батальйон для Семенченка — це комерційний проект. Для розкрутки батальйону Семенченко часто запрошував журналістів і влаштовував фотосесії[177][178].

Телеканал «24» (належить лідеру партії «Самопо́міч» Садовому[179], за списками якої пройшов у Верхавну раду Семенченко) у своєму ефірі висловив інше бачення діяльності Семенченка: «Від російських пропагандистів дісталося і Семенченку: то він не воює на фронті, то зраджує свій батальйон, то уміло перекручують факти, мовляв, він сам заявляє, що „всіх зливають“, то в Києві організована прес-конференція колишніх бійців „Донбасу“, які обвинувачують у його некомпетенції, непрофесійності та відсутності авторитету»[175].

В інтерв'ю виданню Українська правда 18 лютого 2016 року тодішній начальник Генерального штабу Віктор Муженко розповів, що Семен Семенченко під час боїв за Дебальцеве на своїй сторінці в соцмережі Facebook опублікував плани виходу українських військ з оточення, через що довелося змінювати маршрути та прокладати їх ближче до опорних пунктів бойовиків.[180]

Дезінформація[ред. | ред. код]

В ЗМІ поширювалися повідомлення про нібито викрадене листування Семена Семенченка і міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. З листування випливає, що під час бою під Карлівка Донецької області 23 травня Семенченко вбив (або дав команду вбити) близько десяти власних солдат, які в паніці намагалися покинути поле бою. Цю новину спростовано на сайті Stopfake.[181]

12 липня 2014 року ЗМІ поширили неправдиві відомості про те, що в Україні нібито торгують органами, вилученими у тяжко поранених солдатів. Причому цим нібито займаються колишній адвокат Юлії Тимошенко Сергій Власенко, Семен Семенченко та мешканка Німеччини Ольга Вебер, яку в сюжетах названо «лікарем». Це повідомляє телеканал «Росія 24», а також сюжет про цю «листуванні» показав і канал «Россия 1» у своїй підсумковій програмі «Вести недели з Дмитром Кисельовим». Новину спростовано на Сайті Stopfake.[182]

17 травня 2018 року Верховний Суд встановив, що інформація про ймовірну підробку документів, яка поширювалась 2015 року виданнями «Обозреватель» та «Ракурс», не відповідає дійсності й порушує його немайнові права[183][184].

Отримання військового звання[ред. | ред. код]

За інформацією прокуратури, Вишгородський районний військовий комісаріат видав Семенченку «завідомо неправдиве» тимчасове посвідчення офіцера запасу. Семенченко в серпні 2014 року використовував цей підроблений документ для прийняття його на військову службу в резерві у військовій частині № 3027 (батальйон «Донбас»). Насправді, як встановило слідство, Семенченко первинного військового звання ніколи не отримував[185].

Скандал спричинився до розжалування Семенченка у солдати[11].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg «Воєнний щоденник». Випуск від 29.01.2016 на YouTube // 112 Україна, 29 січня 2016

29 січня 2016 року в ефірі телеканалу 112 Семенченко прокоментував своє позбавлення офіцерського звання як незаконне та оголосив оскарження цього рішення в адміністративному суді[186].

15 вересня 2016 року Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і таким, що підлягає скасуванню наказ колишнього виконуючого обов'язки командувача Національною гвардією Миколи Балана про позбавлення Семена Семенченко військового звання «майор запасу»[2].

30 вересня 2016 року Семенченко виграв кілька судів поспіль проти Генпрокуратури і сам подав у НАБУ заяви про «притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Головної військової прокуратури»[187]

4 листопада апеляційний адміністративний суд м. Києва залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду в частині визнання протиправним наказу ТВО командувача НГУ Миколи Балана від 22.12.2015, яким слова «капітан резерву Семенченко» були замінені словами «громадянин Семенченко» з присвоєнням йому первинного звання «солдат резерву». Тим самим рішення суду першої інстанції, яким даний наказ в вищевказаній частині був визнаний протиправним і скасований, вступив в законну силу. Разом з тим суд скасував рішення адміністративного окружного суду м. Києва в частині визнання протиправним наказу ТВО командувача НГУ від 22.12.2015, в якому слова «майор резерву Семенченко» були замінені на «капітан резерву Семенченко». Семенченко повідомив, що його представники оскаржують рішення апеляційного суду в цій частині у вищому адміністративному суді.[188]

Звинувачення у злочинній діяльності[ред. | ред. код]

Звинувачення у створенні ПВК та підозра в контрабанді. Арешт[ред. | ред. код]

24 березня 2021 на сайті СБУ оголошено про припинення діяльності воєнізованого збройного формування, яке названо «приватною військовою компанією». Очільниками ПВК, створеної за межами України 2018 року[189], вважаються Семенченко та Євген Шевченко («позаштатний агент НАБУ»).[190][191]

Окрім того, Семенченко та Євген Шевченко підозрюються в організації та реалізації протиправної схеми із ввезення поза митним контролем військових запчастин і товарів подвійного призначення з РФ, які пізніше продавалися державним підприємствам оборонної сфери за завищеними цінами.

Слідчі стверджують, що мають дані про участь фігурантів справи в укладанні контрактів між «ПВК» та представниками різноманітних організацій країн Близького Сходу і що є зафіксовані пропозиції з організації незаконного постачання зброї до цих країн.[190]

26 березня Печерський райсуд Києва заарештував на 60 діб Євгена Шевченка терміном до 24 травня з можливістю внесення застави 5 млн грн.[192] (вийшов під заставу 30.03)[193] Натомість, Семенченку суд обрав арешт без права на заставу.[194]

У фільм-розслідуванні «Солдати мільярдера», що був знятий агенцією журналістських розслідувань Слідство.Інфо у березні 2021, ПВК, або товариство з обмеженою відповідальністю «Донкорп Україна», що зареєстрована в Україні як охоронна фірма[195] і яку контролював Семенченко, звинувачується у незаконній діяльності в інтересах олігарха Ігоря Коломойського.[196]

Звинувачення у тероризмі[ред. | ред. код]

14 травня 2021 СБУ повідомила Семенченку, який вже перебував під вартою, про підозру в організації обстрілу будівлі проросійського ІА «112-канал», що стався у липні 2019 року. СБУ вважає, що для вчинення злочину Семенченко залучив двох учасників підпорядкованого йому збройного формування. За версією слідства, в червні він разом зі спільником провів розвідку місцевості поблизу будівлі для обрання способу вчинення теракту та шляхів відходу з місця злочину з врахуванням наявних камер відеоспостереження[197]. СБУ стверджує, що саме Семен Семенченко організував передачу грошей для придбання транспорту та інших засобів, необхідних для здійснення злочину. У результаті обшуків за місцями проживання фігурантів справи у столиці та Київській області правоохоронці виявили і вилучили транспорт та засоби, які зловмисники використовували у ході вчинення злочину.[198][199]

Учасникам справи повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 258[200] (терористичний акт) Кримінального кодексу України, яка передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з можливою конфіскацією майна.[198][199]

Про мотив злочину Семенченка у заяві СБУ нічого не сказано.[198]

Звинувачення у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами[ред. | ред. код]

У липні 2021 року, Семену Семенченку оголосили нову підозру в придбанні, зберіганні та передачі вогнепальної зброї, бойових припасів, вчинених за попередньою змовою групи осіб. Як йдеться у тексті підозри, у квітні 2020 року Семенченко начебто віддав вказівку колишньому атовцю Вадиму Боровику перевезти зброю до тренувальної бази так званого незаконного військового формування у селі Сувид. Для цього Семенченко начебто дав Боровику кошти. У підозрі вказується, що Боровик усвідомлював незаконність цих дій, але перевозив зброю оскільки перебував у підпорядкування Семенченка[201].

Домашній арешт[ред. | ред. код]

14 липня 2021 Солом'янський районний суд Києва змінив запобіжний захід для Семенченка і замість перебування під вартою призначив йому цілодобовий домашній арешт[202].

26 липня 2021 Солом'янський районний суд Києва змінив запобіжний захід для Семенченка на перебування під вартою.

8 вересня Київський апеляційний суд продовжив арешт Семенченку терміном на два місяці[203].

16 вересня судове засідання по справі Семен Семенченко перенесено на 6 жовтня, причина - Солом‘янський суд не передав справу до Апеляції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Нацгвардії показали наказ про позбавлення Семенченка звання офіцера. Українська правда. 29 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016. 
  2. а б в Семенченко через суд повернув собі офіцерське звання (ukr). Українська Правда. Процитовано 2016-09-15. 
  3. Я для 90% родственников – предатель, это стало одной из причин смены фамилии. http://112.ua/. Канал 112. 12 травня 2016. 
  4. Семенченко зізнався, що раніше мав інше ім'я, однак зараз він використовує свій колишній псевдонім як офіційне ім'я
  5. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Відомості про кандидата в народні депутати України // Офіційний сайт ЦВК. Архів оригіналу за 6 жовтень 2014. Процитовано 5 жовтень 2014. 
  6. Семенченко Семен Ігорович — Народний депутат України // Офіційний портал Верховної Ради України
  7. Катерина Сергацкова, Марія Жартовська. Семен Семенченко: Наших солдатів вбивають дуже добре нагодовані бойовики // УП Вівторок, 23 грудня 2014, 15:14
    Е. С. Кем вы себя считаете?
     — Тем, кем я есть. Командиром батальона «Донбасс» и народным депутатом
  8. Командир батальона "Донбасс" собрал на Майдане четыре автобуса добровольцев (ru). «Зеркало недели. Украина». 1 червня 2014. Процитовано 2014-07-12.  (рос.)
  9. Володимир Івахненко (15 березня 2016). Мене дискредитують ще від перших мінських угод – Семенченко. http://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 
  10. а б Комбат «Донбасу» назвав своє справжнє ім'я
  11. а б У Нацгвардії показали наказ про позбавлення Семенченка звання офіцера / УП, 29 січня 2016, 16:05
  12. Ukraine civil war fears mount as volunteer units take up arms (en). The Guardian. 15 травня 2014. Процитовано 2014-07-12.  (англ.)
  13. Михайло Глуховський. (22.05.2014). Семен Семенченко: Донбасс накрыла преступная сеть регионалов, коммунистов и криминалитета. Их нужно просто давить (ru). «Главком». Процитовано 2014-07-12.  (рос.)
  14. Как командир батальона «Донбасс» Семенченко учился во ВГИКе (рос.)
  15. Автобiографії кандидата в народнi депутати України Семенченка Семена Ігоровича, № 2 у списку полiтичної партії «Самопомiч». Архів оригіналу за 26 жовтень 2014. Процитовано 26 жовтень 2014. 
  16. ПП «Центр громадських соціально-економічних ініціатив»; Дата первинної реєстрації — 28 жовтня 1998 року; Керівник компанії—Грішін Костянтин Ігоревич. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтень 2014. 
  17. а б Семенченко розповів про спалену нерухомість та бізнес, яким раніше займався // ТСН, 24.10.2014.
  18. а б Був редактором, активістом, підприємцем, — Семенченко про своє минуле // Телеканал «24», 14.09.2014.
  19. Семен Семенченко: Life story. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 6 листопада 2014. 
  20. Уся правда про комбата Семена Семенченка // fakty.ictv.ua, 10.10.2014.
  21. депутат України|народні депутати України]]: Семенченко Семен Ігорович. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 30 жовтень 2014. 
  22. Семен Семенченко, веб-сайт «Самопомочі». Архів оригіналу за 27 жовтень 2014. Процитовано 27 жовтень 2014. 
  23. Командир «Донбасу» балотуватиметься в Раду від партії Садового
  24. «Самопоміч» визначилася зі списком: Семенченко — другий, Садовий — 50-й
  25. УНІАН: Семенченко уже не командир батальона «Донбасс»
  26. Телеканал новин «112»: Никакая серьезная фортификация Мариуполя не начинала строиться, — Соболев
  27. Семен Семенченко в Facebook
  28. Семен Семенченко: Перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони. Офіційний сайт "Об'єднання "Самопоміч". 
  29. Nastia Moskvychova (22 листопада 2015). КРИВИЙ РІГ ВИЙШОВ НА МІТИНГ ЧЕРЕЗ РЕЗУЛЬТАТИ ГОЛОСУВАННЯ. ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ. ТСН. 
  30. Віче у Кривому Розі створило Громадську раду, хочуть перевиборів. Українська Правда. 29 листопада 2015. 
  31. У Кривому Розі проводять народне віче через результати виборів мера. Радіо Свобода. 29 листопада 2015. 
  32. У Кривому Розі відбулося народне віче проти фальсифікацій виборів. ZN,UA. 22 листопада 2015. 
  33. Перевибори у Кривому Розі відбудуться 27 березня: Порошенко підписав закон. Українська Правда. 30 січня 2016. 
  34. Рада підтвердила перевибори в Кривому Розі. ESPRESO.TV. 26 січня 2016. 
  35. Юлія Поліковська (30 січня 2016). Порошенко підписав закон про перевибори в Кривому Розі. ZAXID.NET. 
  36. "Самопоміч" пропонує Семенченка як кандидата в мери Кривого Рогу. 24 канал. 13 лютого 2015. 
  37. Оксана БОГДАНОВА, Эд БАККАНСКИЙ (29 березня 2016). Семен Семенченко о выборах в Кривом Роге: С учетом того как меня здесь демонизировали - результат отличный. Комсомольская Права в Украине. 
  38. Військові під АП вимагають передати справу Іловайської трагедії в суд. Українська Правда. 18 січня 2016. 
  39. Біля стін АП - мітинг. Вимагають від Порошенка скасувати перемир’я. Національний антикорупційний портал "АНТИКОР". 29 червня 2014. 
  40. Бійці батальйонів Донбас, Дніпро і Айдар вимагають ввести воєнний стан. Корреспондент.net. 29 червня 2016. 
  41. Батальон "Донбасс" получил устный приказ покинуть Широкино в рамках демилитаризации, - Семен Семенченко. Цензор.нет. 10 липня 2015. 
  42. Семенченко: Демілітаризація Широкино – спроба Росії взяти висоти. Українська Правда. 29 квітня 2015. 
  43. а б Семенченко: Мінські угоди себе вичерпали. 112 Канал. 28 квітня 2016. 
  44. Выгоден ли "Минск" России? Вы издеваетесь?. Цензор.нет. 10 травня 2016. 
  45. Семенченко заявляє, що щодо нього ведуть негласні слідчі дії в порушення закону про статус нардепа. 112 Канал. 9 лютого 2016. 
  46. Проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади). Офіційний веб-портал Верховної Ради України. 22 січня 2016. 
  47. Так в указі; в частині нагородження «в органах і підрозділах Міністерства внутрішніх справ України»
  48. Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  49. Володимир Івахненко (15 березня 2016). Мене дискредитують ще від перших мінських угод – Семенченко. Радіо Свобода. 
  50. Володимир Івахненко (1 вересня 2014). Яценюк в Днепропетровске посетил больницу, где лечатся бойцы АТО. Gorod.dp.ua. 
  51. Арсеній Яценюк відвідав дніпропетровську лікарню, де перебувають поранені бійці АТО, Урядовий портал, 1 вересня 2014.
  52. В Днепре наградили знаменитых бойцов АТО (рос.)
  53. Яценюк и Аваков провели совещание с командирами добровольческих батальонов // Сайт inforesist.org, 01.09.2014
  54. Семенченко вперше зняв балаклаву (фото). Архівовано 3 вересень 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  55. Командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко нарешті показав своє обличчя без балаклави.
  56. В Попасной открыта мемориальная плита в честь погибших в АТО. Благодійний фонд Олександра Романовського. 23 липня 2015. 
  57. Попасняни відзначили річницю визволеня від незаконних збройних формувань. Архів оригіналу за 25 вересень 2015. Процитовано 28 липень 2015. 
  58. Семенченко Семен Ігорович - Народний депутат України VIII скликання. Офіційний портал Верховної Ради України. 
  59. Семенченко, Тетерук и Береза провели встречу во Франкфурте с представителем украинского консульства
  60. Андрій Садовий: 5% свого часу я витрачаю на роботу, 95% – на подолання труднощів, які створює нам держава. LB.ua. 10 жовтня 2014. 
  61. Семенченко: Республіканці США сповнені рішучості надати Україні військово-технічну допомогу
  62. Благотворительный фонд Семена Семенченко в Facebook
  63. Роман Романюк (19 лютого 2015). Паралельна військова реальність. Хто і для чого створює альтернативний Генштаб. Українська Правда. 
  64. Семенченко и Ярош создали генштаб добровольческих батальонов. bigmir.net. 19 лютого 2015. 
  65. Семенченко и Ярош создали параллельный генштаб. LB.ua. 19 лютого 2015. 
  66. Біографія Семена Семенченко. Сайт "Самопомочі". 
  67. Вікторія Матола (26 листопада 2014). Семен Семенченко: "Часто кажется, что многие силовики в нынешней власти — агенты ФСБ". LB.ua. 
  68. Батальон "Донбасс" получил устный приказ покинуть Широкино в рамках демилитаризации, - Семен Семенченко. Цензор.нет. 15 липня 2015. 
  69. Телеканал новостей "24" (1 червня 2015). Семенченко посетил партизан "Равликов" в СИЗО Мариуполя. Телеканал новостей "24". 
  70. Э. Герасименко (23 березня 2016). Конфликт в зале суда. События. 
  71. В Краматорске батальон «Донбасс» добивается освобождения из-под ареста своего побратима (видео). KRAMATORSK.INFO. 8 квітня 2016. 
  72. Семенченко о задержании "Бати": "Это наглая и методичная "прополка" послемайданной Украины...". Газета "Донбасс". 2 липня 2016. 
  73. Гордон (4 липня 2016). Семенченко: Лыхолита освободили только потому, что власть испугалась палаток на Крещатике. АНТИКОР. 
  74. Суд відпустив Лихоліта на поруки нардепів Семенченка, Лозового, Соболєва та Мосійчука. Цензор.нет. 2 липня 2016. 
  75. Суд над Куликом: Семенченко вигнав із залу військових прокурорів. УКРІНФОРМ. 4 липня 2016. 
  76. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 19 січень 2015. 
  77. а б Відкритий лист Ради суддів України / Дзеркало тижня, 6 лютого 2015 Архівовано 12.02.2015 Є. Соболєв в інтерв'ю телеканалу ICTV, яке транслювалося 19 січня 2015 року в ефірі програми «Надзвичайні новини», попередив: «Якщо не буде виграна справа, судді будуть вилітати з вікон». Аналогічні вислови з погрозою судом Лінча 20 січня 2015 року опублікував інший народний депутат С. Семенченко на своїй сторінці у «Фейсбук»
  78. Мін'юст: суддя, яка скасувала люстрацію прокурора, переплутала норми закону / УП, 19 січня 2015, 13:56
  79. Скандальний прокурор припинив боротися проти своєї люстрації / УП, 03 лютого 2015, 12:59
  80. Федір Орищук (14 лютого 2017). Половина – для Гіві з Моторолою. Таємна вугільна бухгалтерія. https://glavcom.ua/. 
  81. К блокаде Донбасса присоединились бойцы ВСУ - Семенченко. http://news.bigmir.net. 8 февраля 2017. 
  82. Ветерани АТО повідомили подробиці нової блокади Донбасу: опубліковані фото. Апостроф. 26 січня 2017. 
  83. Денис Рафальский (12 февраля 2017). Кто и зачем блокирует Донбасс. Страна.ua. 
  84. Семен Семенченко: невозможно и античеловечно торговать с агрессором, когда другие воюют. Главред. 14 березня 2017. 
  85. В оккупированном Донецке из-за блокады остановился металлургический завод. GORDONUA.COM. 27 лютого 2017. 
  86. BBC Україна (15 березня 2017). Порошенко "очолив" блокаду: чи виграє президент?. Новое Время. 
  87. Порошенко просить РНБО зупинити транспортне сполучення з ОРДЛО. ГОРДОН. 15 березня 2017. 
  88. Порошенко запропонував тимчасово припинити сполучення з окупованими територіями. Новое Время. 15 березня 2017. 
  89. Под американские санкции попали 9 "министров" и один "замминистра" из "ДНР/ЛНР". Цензор.нет. 5 лютого 2018. 
  90. ​США поддержали торговую блокаду Донбасса. Диалог.UA. 5 лютого 2018. 
  91. Семенченко: Мітинг під Радою однозначно має тривати. Ми нікуди не підемо і будемо далі відстоювати вимоги Майдану. GORDONUA.COM. 2 жовтня 2017. 
  92. Максим Каменєв, Анастасія Власова (30 жовтня 2017). Козацька республіка, нові вимоги та бограч — як живе наметове містечко під Радою. HROMADSKE. 
  93. Учасники акції біля Верховної Ради 21 жовтня планують віче. GORDONUA.COM. 20 жовтня 2017. 
  94. Семен Семенченко розповів про відносини із Міхеїлом Саакашвілі. zik. 3 березня 2018. 
  95. Головні новини 3 березня: розгін наметового містечка під Радою і продовження епопеї з Газпромом. 24 канал. 4 березня 2018. 
  96. Добровольцы на марше: кто готов воевать за Юго-Восток
  97. Первый бой комом. Что мы знаем о батальоне «Донбасс»
  98. Народна армія. Все про добровольчі батальйони, що воюють на Донбасі (ФОТО). Архів оригіналу за 31 жовтень 2014. Процитовано 31 жовтень 2014. 
  99. BBC Украина: Станут ли добровольческие батальоны ядром новой армии
  100. Обозреватель
  101. Батальйон «Донбас» взяв під контроль район Донеччини — командир
  102. Батальйон «Донбас» звільнив РВВС у Великій Новосілці від продажної міліції
  103. Батальйон «Донбас» взяв під контроль ще один район Донеччини
  104. Батальйон "Донбас" прорвався з засідки біля Карлівки, половина бійців - поранені. Дзеркало Тижня. 23 травня 2014. 
  105. Батальйон "Донбас" потрапив у засідку: бійці в оточенні, армія ігнорує прохання про допомогу. УНІАН. 23 травня 2014. 
  106. Преса України: Батальйон «Донбас» виходячи з оточення знищив 15 терористів
  107. Сегодня: У бою під Карлівка загинули 5 бійців батальйону «Донбас»
  108. Лєнта.ру: «Правый сектор» пришел на помощь батальону «Донбасс»(рос.)
  109. РБК Україна: Батальйон «Донбас» заперечує участь «Правого сектора» у сутичках під Карлівка 23 травня, — ІО
  110. Указ Президента України № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 29 січень 2015. Процитовано 3 вересень 2014. 
  111. Кількісний склад батальйону «Донбас» досяг 630 осіб
  112. Комбат «Донбасса» Семенченко: Если после окончания "перемирия" не будет реальных шагов, я лично создам «Украинскую народную республику» на Донбассе (ru). Інтернет-видання «ГОРДОН» — gordonua.com. 12 липня 2014. Процитовано 2014-07-12.  (рос.)
  113. Щоденники війни — 3
  114. Щоденники війни — 4
  115. Щоденники війни — 5
  116. Щоденники війни — 6
  117. Бійці «Донбасу» прибувають на передову
  118. Знакомство Семена Семенченко и Дмитрия Яроша // Опубліковано 8 лип. 2014 р. Батальон Донбасс-Украина, youtube, 8'48"
  119. Мустафа Найєм познайомив Яроша з Семенченком // Опубліковано 9 лип. 2014 р. Громадське телебачення, youtube, 8'56"
  120. Дмитро Ярош і Семен Семенченко: «Дайте нам більше зброї!» Стенограма зустрічі // Мустафа Найем, УП, Середа, 9 липня 2014, 16:50
  121. Зустріч Семенченко та Яроша // yandex.ua, результати пошуку за тегами
  122. Щоденники війни — 7
  123. Щоденники війни — 8
  124. Щоденники війни — 9. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 30 жовтень 2014. 
  125. Щоденники війни — 10
  126. Щоденники війни — 11
  127. Щоденники війни — 12
  128. Звільнення Лисичанська
  129. Звільнений Лисичанськ
  130. Семенченко: Сили АТО штурмують Первомайськ
  131. Склад батальйону «Призрак»
  132. Семенченко відповідатиме за Артемівськ
  133. Дневники войны — 13
  134. У Слов'янську в церкві Московського патріархату знайшли арсенал боєприпасів
  135. «Донбас» із запеклими боями увійшов в Іловайськ
  136. Сили АТО зачищають Ясиновату, контролюють уже більше половини Іловайська
  137. «Донбас» зазнав втрат і вийшов з бою під Іловайськом
  138. В бою загинув чоловік журналістки Михайлини Скорик
  139. Пораненого командира батальйону «Донбас» евакуювали з зони АТО у Дніпропетровськ
  140. Подробности
  141. Факты: Батальоны "Днепр-1", "Донбасс" и "Правый сектор" выдвинули "продовольственный" ультиматум боевикам
  142. Семен Семенченко в Facebook
  143. Телеканал новин «24»: Батальон «Донбасс» во главе с Семенченко требуют отправки в зону АТО
  144. YouTube: Батальйон «Донбас» відбув у зону АТО
  145. Семен Семенченко в Facebook
  146. Семен Семенченко в Facebook
  147. Семен Семенченко в Facebook
  148. «ТСН»: В Углегорске Семенченко получил контузию, четверо бойцов «Донбасса» погибли
  149. Семен Семенченко в Facebook
  150. Семенченко был контужен под Углегорском, — пресс-служба батальона «Донбасс»
  151. У Семенченко окрім контузії пробито легеню, є переломи
  152. О «контузии» народного депутата Семенченко
  153. Сеня, бережи руку — Семенченко довів документом свої страшні рани
  154. Семен Семенченко в Facebook
  155. YouTube: Террористи контролируют две трассы возле Дебальцево, — Семенченко
  156. YouTube: Бійці батальйону «Донбас» під Логвинове захопили в полон 15 бойовиків
  157. Семен Семенченко в Facebook
  158. Insider Батальон за батальоном. «Донбасс» отправился в АТО
  159. YouTube: Третья рота батальона «Донбасс» отправилась в АТО
  160. Телеканал новин «112»: Семенченко: Контрабанда идет через станцию «Светланово» Луганской области
  161. Комбат «Донбасу» Семенченко взявся готувати всеукраїнський партизанський рух
  162. Подробности
  163. Семенченко пропонує відродити «Українську військову організацію»
  164. Семенченко створює нову політичну організацію
  165. Українська військова організація провела збори в Українському домі Києва — Семенченко. Архів оригіналу за 6 жовтень 2014. Процитовано 30 жовтень 2014. 
  166. Семен Семенченко готується захищати від бойовиків Запоріжжя — TVi, 2 листопада 2014
  167. Тимур Олевський (17 травня 2014). Интервью Семена Семенченко телеканалу «Дождь» (ru). «Дождь». Процитовано 2014-07-12.  (рос.)
  168. Березюк розповів про офіцерське звання Семенченко. УКРІНФОРМ. 21 січня 2016. 
  169. САДОВИЙ ПОЯСНИВ, ЧОМУ НА СЕМЕНЧЕНКА ЙДЕ БАГАТО КРИТИКИ. ТСН. 15 вересня 2014. 
  170. Тетяна Козирєва (24 квітня 2015). Андрій Садовий: «Україна перенасичена агентурою». ZAXID.NET. 
  171. Радник Авакова Геращенко: Активна життєва позиція Семенченка багатьох дратує. Газета "ГОРДОН". 8 вересня 2014. 
  172. Фiльм-розслідування незалежної журналістки Тетяни Заровної
  173. Татьяна Заровная (11 сентября 2014). Количество жертв в Иловайске огромное. Помогите забрать боевых товарищей. Obozrevatel.com. 
  174. Владимир Богданцев, «Обозреватель» (9 сентября 2014). Запрещенная пресс-конференция 4 сентября в УНИАН: бойцы Донбасса о комбате. 
  175. а б Брудна війна і пропаганда: Інформаційні війни Росія веде ледь не з усіма сусідніми країнами
  176. MAIDAN PRESS CENTER (14 січня 2015). «Справедливість» вимагає припинити інформаційну війну проти батальйону «Донбас» і бере на себе допомогу ветеранам АТО. «MAIDAN PRESS CENTER». 
  177. Бійці Донбасу: Батальйон для Семенченка — тільки бізнес, Корреспондент.net, 5 вересня 2014
  178. «Через бездарне командування гинуть люди», 4 вересня 2014
  179. Медіахолдинг Андрія Садового приносить 300 тис. грн доходу на рік. Архів оригіналу за 2012-12-14. Процитовано 2014-12-09. 
  180. Дебальцівський плацдарм. Невідомі подробиці операції та переговорів у Мінську. Українська правда. 2016-02-18. 
  181. Ложь: командир батальона «Донбасс» рассказал Авакову о расстреле собственных солдат
  182. Ложь: бывший адвокат Тимошенко торговал органами раненых солдат
  183. Єдиний державний реєстр судових рішень[недоступне посилання з червня 2019]
  184. Суд визнав недостовірною інформацію про те, що Семенченко - це раніше судимий аферист Грішин. ДОКУМЕНТ. Цензор.нет. 1 червня 2018. 
  185. ЗМІ: Прокуратура підозрює, що Семенченко незаконно отримав звання / УП, 26 січня 2016, 17:02
  186. 112 Україна (30 січня 2016). Семенченко обжалует в суде лишение его офицерского звания. facenews. 
  187. Ирина Соснина (2016-09-30). Семенченко заявил, что выиграл все суды против прокуратуры. Комсомольская правда в Украине. kp.ua. 
  188. Рішення Апеляційного суду міста Києва 04.11.2016. youtube.com. youtube.com. 2016-11-04. 
  189. СБУ розглядає воєнізоване формування Семенченко як загрозу вербування найманців. РБК-Україна (ru). Процитовано 2021-03-26. 
  190. Вербування найманців і табір під Києвом: що відомо про ПВК Семенченка. РБК-Україна (ru). Процитовано 2021-03-26. 
  191. Справа про приватну армію: суд арештував Шевченка на два місяці. BBC News. Процитовано 2021-03-26. 
  192. «Агент НАБУ» Шевченко вийшов під заставу. ZN,UA. Процитовано 2021-03-30. 
  193. Без права застави. Суд відправив Семенченка в СІЗО. РБК-Україна (ru). Процитовано 2021-03-27. 
  194. ДОНКОРП УКРАЇНА. youcontrol.com.ua (uk). Процитовано 2021-05-15. 
  195. Воєнізоване формування Семенченка працювало в інтересах Коломойського. Слідство.Інфо (uk). Процитовано 2021-05-15. 
  196. Семенченку продовжили арешт ще на два місяці. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-09-09. 
  197. а б в СБУ повідомила про підозру Семену Семенченку в організації обстрілу одного з ТБ-каналів. Офіційний сайт СБУ (uk). 2021-05-14. Процитовано 2021-05-15. 
  198. а б СБУ заявила, що підозрює Семенченка в організації обстрілу «112-го каналу». Радіо Свобода (uk). 2021-05-14. Процитовано 2021-05-15. 
  199. Кримінальний кодекс України. Офіційний сайт Верховної ради України (uk). Процитовано 2021-05-15. 
  200. Семенченку оголосили нову підозру: інкримінують зберігання зброї. Українська правда (uk). Процитовано 2021-09-08. 
  201. Семенченка випустили під домашній арешт. Українська правда (uk). Процитовано 2021-09-08. 
  202. Суд продовжив арешт Семену Семенченку: назвали його час перебування у СІЗО. 24 Канал (uk). Процитовано 2021-09-08. 

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg «Акценти» із Семеном Семенченком на YouTube // Телекомпанія TV-4, 13 березня 2015