Семеренко Віта Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семеренко Віта Олександрівна
Віта Семеренко.JPG
Загальна інформація
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Народження 18 січня 1986(1986-01-18) (34 роки)
Краснопілля, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 162 см
Вага 57 кг
Спорт
Вид спорту біатлон
Участь і здобутки
Світові змагання 0 х Gold medal world centered-2.svg 2 х Silver medal world centered-2.svg 5 х Bronze medal world centered-2.svg
Регіональні змагання 5 х Gold medal blank.svg 3 х Silver medal blank.svg 2 х Bronze medal blank.svg
Олімпійські ігри 1 х Gold medal olympic.svg 1 х Silver medal olympic.svg 0 х Bronze medal olympic.svg
CMNS: Семеренко Віта Олександрівна у Вікісховищі
Нагороди
Заслужений майстер спорту України
Біатлон
Зимові Олімпійські ігри
Золото Сочі 2014 естафета
Срібло Сочі 2014 спринт
Чемпіонати світу
Срібло Естерсунд 2008 естафета 4x6 км
Срібло Нове Место-на-Мораві 2013 естафета 4×6 км
Бронза Ханти-Мансійськ 2011 індивідуальна гонка 15 км
Бронза Рупольдінг 2012 спринт 7,5 км
Бронза Нове Место-на-Мораві 2013 спринт 7,5 км
Бронза Естерсунд 2019 естафета 4×6 км
Бронза Антерсельва 2020 естафета 4×6 км
Чемпіонати Європи
Золото Брезно-Осрбліє 2012 естафета 4×6 км
Золото Ріднау-валь-Ріданна 2011 естафета 4×6 км
Золото Отепя 2010 гонка переслідування 10 км
Золото Уфа 2009 естафета 4x6 км
Золото Нове Место-на-Мораві 2008 естафета 4x6 км
Срібло Отепя 2010 естафета 4x6 км
Срібло Уфа 2009 гонка переслідування 10 км
Срібло Бансько 2007 спринт 7,5 км
Бронза Отепя 2010 спринт 7,5 км
Бронза Бансько 2007 естафета 4x6 км
Бронза Новосибірськ 2005 естафета 3x6 км (юніорки)
Чемпіонати світу серед юніорів
Срібло Контіолахті 2005 індивідуальна гонка 10 км
Срібло Контіолахті 2005 естафета 3x6 км
Універсіади
Золото Турин 2007 переслідування 10 км
Золото Ерзурум 2011 спринт 7,5 км
Золото Ерзурум 2011 переслідування 10 км
Золото Ерзурум 2011 змішана естафета
Срібло Турин 2007 естафета 3×6 км
Бронза Турин 2007 спринт 7,5 км
Бронза Турин 2007 індивідуальна гонка 15 км
Літні чемпіонати світу
Золото Нове-Место 2011 спринт 7,5 км
Золото Нове-Место 2011 переслідування 10 км
Золото Уфа 2012 переслідування 10 км
Срібло Уфа 2012 спринт 7,5 км
Срібло Уфа 2012 змішана естафета 2×7,5 + 2×6 км
Бронза Минск 2019 переслідування 7,5 км

Віта[a] Олекса́ндрівна Семере́нко (нар. 18 січня 1986, смт Краснопілля, Сумська область) — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,[1] член національної збірної команди України, чемпіонка та бронзова призер (МОК дискваліфікував володарку срібла Ольгу Вілухіну через вживання допінгу, тому замість бронзи Віта може отримати срібло)[2] Олімпійських ігор в Сочі, п'ятиразова призерка чемпіонатів світу, переможниця й призерка етапів Кубка світу, п'ятиразова чемпіонка Європи з біатлону. Учасниця Олімпійських ігор 2010 року у Ванкувері, 2014 року у Сочі та 2018 року у Пхьончхані.

Навчалася у Сумському державно педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка.

Тренери: Байда Світлана Іванівна, Шамрай Григорій Іванович.

Життєпис[ред. | ред. код]

Віта Семеренко на етапі кубка світу в Обергофі, Німеччина

На чемпіонаті світу 2008 року в Естерсунді Віта посіла 4-те місце в гонці з масовим стартом і друге місце в естафеті.

На чемпіонаті світу 2011 року в Ханти-Мансійську здобула «бронзу» в індивідуальній гонці і «срібло» в естафеті, однак через порушення антидопінгових правил Оксаною Хвостенко Міжнародний союз біатлоністів позбавив українську жіночу естафетну четвірку другого місця в гонці чемпіонату світу з біатлону-2011.[3]

У квітні 2011 року Віта здобула перемогу в традиційних змаганнях з біатлону «Приз пам'яті Фатьянова», що відбувались на Камчатці. Вона перемогла у спринті та у гонці переслідування, отримавши головний приз турніру — автомобіль «Мерседес».

На чемпіонаті світу 2012 року Віта здобула бронзову медаль у спринті.

У березні 2009, 2010, 2011 і 2012 років рішенням експертної комісії НОКу визнавалася найкращою спортсменкою місяця в Україні.[4]

На чемпіонаті світу 2013 року здобула бронзову медаль у спринті і срібну в естафеті.

На Олімпіаді в Сочі здобула «бронзу» в спринті (МОК дискваліфікував володарку срібла Ольгу Вілухіну через вживання допінгу, тому замість бронзи може отримати срібло)[2] і «золото» в естафетній гонці 4 по 6 км (збірна України виступила у складі Юлії Джими, Віти Семеренко, Валі Семеренко та Олени Підгрушної).

Нагороджена орденом княгині Ольги I ступеня.[5]

Родина[ред. | ред. код]

Віта Семеренко — сестра-близнючка української біатлоністки Валі Семеренко.

Чоловік Віти — Андрій Пацюк, колишній футболіст клубу «Явір» (Краснопілля). 19 вересня 2016 року у подружжя народився син Марк.[6]

Виступи на Олімпійських іграх[ред. | ред. код]

Змагання
Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Естафета Змішана естафета
XXI Зимові Олімпійські ігри 2010, Канада Ванкувер 22 34 42 - 6 Н/Д
XXII Зимові Олімпійські ігри 2014, Росія Сочі 29 2 10 16 1 -
XXIII Зимові Олімпійські ігри 2018, Південна Корея Пхьончхан 63 14 18 11 -

З сезону 2012 результати Зимових Олімпійських ігор не зараховуються до загального заліку Кубку світу.

Виступи на чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ
2007 Італія Разун-Антерсельва, Італія 20 12 20 20 9
2008 Швеція Естерсунд, Швеція 13 35 DNS 4 2
2009 Південна Корея Пхьончхан, Південна Корея 12 26 19 4 DNF
2010 Росія Ханти-Мансійськ, Росія 6
2011 Росія Ханти-Мансійськ, Росія 3 17 17 24 DSQ 8
2012 Німеччина Рупольдінг, Німеччина 16 3 8 7 6 14
2013 Чехія Нове Место, Чехія 5 3 9 4 2
2019 Швеція Естерсунд, Швеція 76 3 7
2020 Італія Антерсельва, Італія 29 11 39 3

Виступи на чемпіонатах Європи[ред. | ред. код]

Рік Місце проведення Інд Спр Пр Ест ЗМ СС
2005* Росія Новосибірськ, Росія 11 15 8 3
2006* Німеччина Лангдорф, Німеччина 34 9 DNF
2007 Болгарія Бансько, Болгарія 7 2 7 3
2008 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія 1
2009 Росія Уфа, Росія 5 2 1
2010 Естонія Отепя, Естонія 9 3 1 2
2011 Італія Ріднау-Валь-Ріданна, Італія 1
2012 Словаччина Брезно-Осрбліє, Словаччина DNS 1
2019 Білорусь Раубичі, Білорусь 51 17 16 7
2020 Білорусь Раубичі, Білорусь 31 16

[*] — юніорські змагання

Кубок світу[ред. | ред. код]

  • Всього сезонів — 12
  • Найвищі місця в рейтингу — 10 (сезон 2012-13); 12 (сезон 2011-12)
  • Індивідуальних перемог — 0
  • Всього перемог — 3
  • Індивідуальних подіумів — 10 (0 золотих, 3 срібних, 7 бронзових)
  • Всього подіумів — 24 (3 золотих, 11 срібних, 10 бронзових)

Місця в кубках світу[ред. | ред. код]

Сезон Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Загальний залік
Місце (очки) Місце (очки) Місце (очки) Місце (очки) Місце (очки)
2006-07 39 (18) 50 (22) 50 (11) 40 (11) 46 (62)
2007-08 18 (36) 39 (45) — (0) 24 (51) 38 (132)
2008-09 7 (111) 10 (240) 18 (132) 17 (106) 13 (626)
2009-10 25 (58) 23 (154) 18 (111) 13 (125) 19 (453)
2010-11 7 (128) 18 (207) 19 (129) 18 (102) 15 (566)
2011-12 20 (47) 12 (254) 13 (185) 10 (136) 12 (622)
2012-13 16 (70) 10 (281) 14 (203) 3 (185) 10 (739)
2013-14 50 (8) 29 (124) 23 (124) — (0) 31 (256)
2017-18 54 (1) 10 (185) 11 (154) 17 (97) 15 (437)
2018-19 — (0) 30 (99) 50 (36) 48 (4) 46 (139)
2019-20 39 (25) 35 (79) 29 (67) 41 (171)
Віта Семеренко на стартовій позиції на Чемпіонаті світу з біатлону 2007 року в Антерселві, Італія

Подіуми на етапах кубків світу[ред. | ред. код]

Сезон Місце проведення Змагання Результат
2007-08 Швеція Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 2
2008-09 Австрія Гохфільцен, Австрія Спринт 2
2008-09 Німеччина Обергоф, Німеччина Естафета 1
2008-09 Канада Ванкувер, Канада Індивідуальна 3
2009-10 Норвегія Осло, Норвегія Мас-старт 2
2010-11 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2010-11 Словенія Поклюка, Словенія Змішана естафета 2
2010-11 Росія Ханти-Мансійськ, Росія — ЧС Індивідуальна 3
2011-12 Німеччина Рупольдінг, Німеччина — ЧС Спринт 3
2011-12 Росія Ханти-Мансійськ, Росія Спринт 2
2011-12 Росія Ханти-Мансійськ, Росія Переслідування 3
2012-13 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2012-13 Німеччина Обергоф, Німеччина Естафета 1
2012-13 Чехія Нове Место, Чехія — ЧС Спринт 3
2012-13 Чехія Нове Место, Чехія — ЧС Естафета 2
2013-14 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 1
2013-14 Франція Аннесі — Ле Гран Борнан, Франція Естафета 2
2013-14 Німеччина Рупольдінг, Німеччина Естафета 3
2017-18 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2017-18 Франція АннесіЛе Гран Борнан, Франція Cпринт 3
2017-18 Німеччина Обергоф, Німеччина Переслідування 3
2017-18 Фінляндія Контіолахті, Фінляндія Змішана естафета 2
2018-19 Швеція Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 3
2019-20 Італія Антерсельва, Італія — ЧС Естафета 3

Статистика виступів у Кубку світу[ред. | ред. код]

2019–2020 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Франція
Аннесі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Словенія
Поклюка
Італія
ЧМ Антерсельва
Чехія
Нове Место
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Гольменколлен[7]
Підсумки
ЗМ Спр Інд Ест Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр МС Ест Спр Ест Пр Інд ЗМ МС ЗМ Спр Пр Інд ОЗМ Ест МС Спр Ест МС Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
15 10 28 9 52 4 35 50 22 52 34 6 8 11 39 29 3 43 30 35 171 41
2018–2019 Словенія
Поклюка
Австрія
Гохфільцен
Чехія
Нове Место
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антерсельва
Канада
Кенмор
США
Солджер Голлов
Швеція
ЧС Остерсунд
Норвегія
Гольменколлен
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Спр Ест МС Спр Пр МС Інд Ест Спр Пр ЗМ ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
9 41 53 DNS 8 7 31 29 6 26 8 29 15 78 7 76 3 28 30 139 46
2017—2018 Швеція
Естерсунд
Австрія
Гохфільцен
Франція
Анесі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антгольц
Південна Корея
ОІ Пхьончхан (*)
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Росія
Тюмень
Підсумки
ОЗМ ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Інд Ест МС Спр Пр МС Спр Пр Інд МС ЗМ Ест Спр ОЗМ ЗМ МС Спр Пр Ест Спр Пр МС Очок Місце
6 40 21 18 4 16 2 3 8 17 22 3 5 5 11 13 11 10 14 18 63 24 11 7 2 17 66 8 437 15
2013–2014 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Франція
Анесі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Словенія
Поклюка
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Ест Спр Пр Спр Пр МС Ест Інд Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Спр Пр Спр Пр МС Очок Місце
24 1 8 2 14 12 17 DNF 3 33 DNS 12 44 21 20 34 8 256 31
2012–2013 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Чехія
ЧС Нове Место
Норвегія
Холменколен
Росія
Сочі
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Ест Спр Пр Ест Спр МС Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Інд Спр Ест Спр Пр МС Очок Місце
10 21 27 25 11 9 2 4 8 20 1 13 12 7 18 4 5 3 9 5 2 4 8 12 6 31 16 7 10 5 739 10
2011–2012 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Австрія
Хохфильцен
Німеччина
Обергоф
Чехія
Нове Место
Італія
Анхтольц
Норвегія
Холменколен
Фінляндія
Контіолахті
Німеччина
ЧС Рупольдінг
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр ЗМ Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Ест МС Спр Пр МС ЗМ Спр Пр ЗМ Спр Пр Інд МС Ест Спр Пр МС Очок Місце
33 16 13 40 DNS 8 5 10 8 8 12 9 27 20 17 16 5 6 30 21 14 3 8 16 7 6 2 3 11 622 12
2010–2011 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Анхтольц
США
Преск-Айл
США
Форт-Кент
Росія
ЧС Ханти-Мансійськ
Норвегія
Холменколен
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Ест Пр Інд Спр ЗМ Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Ест МС Спр ЗМ Пр Спр Пр МС ЗМ Спр Пр Інд МС Ест Спр Пр МС Очок Місце
27 31 22 15 2 15 11 15 2 4 7 6 7 20 12 16 8 24 8 18 17 3 25 DSQ 5 10 10 566 15
2009–2010 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Канада
ОІ Ванкувер
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Ест Спр Пр Ест Інд Спр Пр Ест Спр МС Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Пр Інд МС Ест ЗМ Сп Пр Спр Пр МС Спр Мс ЗМ Очок Місце
20 36 6 20 25 9 36 14 13 4 18 5 23 28 26 34 42 22 6 23 11 19 19 2 23 10 6 453 19
2008–2009 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Австрія
Хохфильцен
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Анхтольц
Південна Корея
ЧС Пхьончхан
Канада
Уистлер
Норвегія
Тронхейм
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Інд Спр Ест Ест Спр МС Ест Спр Пр Спр Пр МС Спр Пр Інд ЗМ МС Ест Інд Спр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
8 4 11 45 DNF 4 21 2 4 1 DNS 21 4 27 34 21 26 19 12 4 DNF 3 6 4 7 11 24 5 4 18 626 13
2007–2008 Фінляндія
Контіолахті
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Швеція
ЧС Остерсунд
Південна Корея
Пхьончхан
Росія
Ханти-Мансійськ
Норвегія
Холменколен
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Інд Спр Ест Ест Спр МС Ест Спр Пр Спр Пр МС Спр Пр ЗМ Інд МС Ест Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
58 38 50 51 7 15 57 4 6 4 29 46 37 35 DNS 13 4 2 26 31 30 47 38 23 132 38
2006—2007 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Австрія
Гохфільцен
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Словенія
Поклюка
Італія
ЧС Антхольц
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Інд Спр Ест Ест Спр Пр Ест Спр МС Спр Пр МС Спр Пр Інд ЗМ Ест МС Інд Спр Пр Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
24 49 47 59 DNS 8 46 82 12 12 20 20 9 20 DNS 64 52 49 39 33 62 46
2005—2006 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словаччина
Осрблі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Італія
ОІ Турин
Словенія
Поклюка
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Підсумки
Спр Пр Ест Інд Спр Ест Інд Спр Пр Ест Спр МС Ест Спр Пр Спр Пр МС Інд Спр Пр Ест МС Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
11 0
У табліці відображені місця, зайняті спортсменом у гонках впродовж біатлонного сезону.

Інд — індивідуальна гонка
Пр — гонка переслідування
Спр — спринт
МС — мас-старт
Ест — естафета
ЗМ — змішана естафета

Комерційні старти[ред. | ред. код]

Різдвяні перегони (World Team Challenge)[ред. | ред. код]

Меморіал Фатьянова[ред. | ред. код]

  • 2011 — Спринт 1 місце Gold medal icon.svg
  • 2011 — Переслідування 1 місце Gold medal icon.svg
  • 2012 — Спринт 2 місце Silver medal icon.svg
  • 2012 — Переслідування 2 місце Silver medal icon.svg

Гонка чемпіонів[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2011)[8].

У філателії[ред. | ред. код]

  1. Поштова марка України, спецпогашення 31 січня 2014 р.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

a ^ Іноді помилково вживають ім'я Вікторія[10][11], однак за словами Валі Семеренко повне ім'я її сестри — Віта.[12]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Спорт вищих досягнень
  2. а б https://ua.tribuna.com/biathlon/1057859779.html?utm_source=twitter&utm_medium=alex
  3. Федерація біатлону України. «Остаточне рішення у справі Оксани Хвостенко» 05.09.2011 (рос.)
  4. Вита Семеренко — лучшая спортсменка марта по версии НОК
  5. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  6. Вита Семеренко родила сына
  7. Етап був відмінений через епідемію Коронавірусу
  8. Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2019-04-28. 
  9. Ukrposhta: Biathlon National Team of Ukraine 2014. wnsstamps.post
  10. На Олімпіаду у Ванкувер поїдуть 41 український спортсмен
  11. У приміщенні облдержадміністрації голова облдержадміністрації Павло Качур зустрівся з переможцями та призерами ХХІІІ Всесвітньої зимової універсіади.[недоступне посилання з липень 2019]
  12. Валя Семеренко: «Да выиграем мы эту эстафету!» (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]