Семесюк Іван Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Семесюк
Ivan Semesyuk, Arsenal Book Festival 2019, 01.jpg
Народження 21 листопада 1979(1979-11-21) (41 рік)
Київ
Країна Україна Україна
Жанр фігуратив, портрет, агромістицизм, есеїстика
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Напрямок живопис, вишивка, скульптура,проза,поезія,музика
Премії Міжнародна літературна премія імені Олеся Ульяненка
Сайт http://semesyukshop.com/

CMNS: Семесюк Іван Леонідович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Іван Леонідович Семесюк (нар. 21 листопада 1979, Київ) — український художник, письменник, поет, музикант, культурний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 листопада 1979 року в Києві.[джерело?] Батьки — мати Семесюк Марина Вадимівна — художниця, батько Семесюк Леонід Іванович — архітектор.[джерело?]

Має вищу художню освіту (Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), за фахом скульптури.[джерело?]

Революція гідності[ред. | ред. код]

Від самого початку і до кінця брав активну участь у київському Майдані 2013—2014 років. Був одним з помітних його рупорів у соціальних мережах, видавав на-гора безліч революційного контенту, як то актуальні гасла, оптимістичну трансляцію у власному блозі, різноманітні статті. Є автором таких популярних гасел революції як «Лютуймо!», «Люте гасло!» та деяких інших мемів.[джерело?]

Був одним з активних учасників «Мистецького Барбакану», що виник як майданчик для творчого і не лише супротиву під час Революції Гідності. Знаходився Барбакан навпроти метро Хрещатик. У його стінах проходили численні події культурно-мистецького штибу. Виставки, літературні читання, лекції. Також Барбакан слугував місцем для перепочинку творчих революціонерів, що поверталися з більш гарячих точок протистояння, та технічною базою для створення «коктейлів Молотова».[1] У 2015 році видавництво Люта справа представила на Львівському форумі видавців антологію творчого супротиву «Барбакан. Трикутник 92».

Творчість[ред. | ред. код]

Живопис[ред. | ред. код]

Жлоб-Арт та СВХ (Союз вольних художників «Воля або смерть!»).

2008-2013 роки — співзасновник та голова творчої групи СВХ, в межах якої виник і отримав розголос мистецько-культурний проєкт Жлоб-арт. Вважається одним із засновників Жлоб-Арту, що детально фіксував та досліджував таке соціальне явище як жлобство. В рамках проєкту створив канонічні картини: «Пацанчік і Голубі», «Нема чим робити», «Пацанскоє просвєтлєніє», «Районне джуманджі» та інші. Проєкт Жлоб-Арт було успішно завершено 21 листопада 2013 року, в день початку Революції гідності. Частина картин знаходяться у приватній колекції Антіна Мухарського. Семесюк — один з авторів «Жлобології» .

Музика[ред. | ред. код]

Іван Семесюк — лідер гурту Пирятин, створеного у 2016 році. 13 лютого 2018 року гурт випустив свій дебютний альбом Атентат. З 2019 року є членом музичної формації Ukiez.

Література[ред. | ред. код]

У 2014 у видавництві Люта справа вийшла перша експериментальна книжка Івана Семесюка «Щоденник Україножера» — літературно оброблена збірка постів з його сторінки на Фейсбуці.[2]

У 2015 році Люта справа видала другу книжку Івана Семесюка "Еволюція або смерть. Пригоди павіана Томаса", що дістала міжнародну премію в царині нонконформістської літератури — Премію імені Олеся Ульяненка.[3]

У 2016 році у тому ж видавництві видано його повість під назвою "Фаршрутка", а у 2019 зібірку ліричної поезії "Серце апачі".

Блоґерство[ред. | ред. код]

Має активну трансляцію у мережі Фейсбук. Був автором і ведучим програми «Еволюція або смерть» на Old Fashioned Radio, випустивши 78 подкастів за три сезони. На цьому ж радіо виходила його авторська програма Transatlantiс, присвячена ірландській та американській фолковій музичній традиції.

Кураторство[ред. | ред. код]

Разом з художником та відомим культуртрегером Олексою Манном був куратором чисельних виставок та івентів у підпільній галереї «Бактерія».[джерело?] Займався пошуком нових імен, створенням альтернативної культурно-художньої тусовки.[джерело?]

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У травні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • semesyuk.com - архівна версія старого сайту Івана Семесюка (рос.)
  • semesyukshop.com — офіційний новий сайт Івана Семесюка
  • behance.net/semesyuk // офіційний новий сайт Івана Семесюка на мистецькій платформі живопису Behance