Семичасний Володимир Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Семичасний

Володи́мир Юхи́мович Семича́сний (15 січня 1924, с. Григорівка Катеринославської губернії, нині у складі смт Межова — 12 січня 2001 року, Москва, Росія) — партійний та державний діяч СРСР та УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1949 — 1952 р. Кандидат в члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні 1949 — травні 1951 р. Кандидат в члени ЦК КПРС в 1956 — 1964 р. Член ЦК КПРС в 1964 — 1971 р. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го, 8-10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5-7-го скликань.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у родині робітника 15 січня 1924 року в селі Григорівка Катеринославської губернії, з 1957 року — у складі смт Межова Межівського району Дніпропетровської області. З 1939 року був секретарем комітету комсомолу середньої школи міста Красноармійська Сталінської області УРСР. У 1941 році працював головою районної ради спортивного товариства «Локомотив» міста Красноармійськ та секретарем вузлового комітету комсомолу на станції Красноармійська.

У 1941 — 1942 р. — студент Кемеровського хіміко-технологічного інституту. У 1942 р. — секретар комітету ВЛКСМ Кемеровського коксохімічного заводу. У 1942 — 1943 р. — 1-й секретар Центрально-міського районного комітету ВЛКСМ міста Кемерово. У 1943 — 1944 р. — секретар Красноармійського районного комітету ЛКСМУ Сталінської області.

1944 року вступив у ВКП(б).

У 1944 — 1945 р. — завідувач відділом робітничої молоді Сталінського обласного комітету ЛКСМУ. У 1945 — 1946 р. — 2-й секретар Сталінського обласного комітету ЛКСМУ. У 1946 р. — 1-й секретар Сталінського обласного комітету ЛКСМУ. У грудні 1946 — липні 1947 р. — секретар ЦК ЛКСМ України по кадрах.

У липні 1947 — січні 1950 р. — 1-й секретар ЦК ЛКСМ України.

Член Бюро ЦК ВЛКСМ в листопаді 1947 — березні 1959 р. У січні 1950 — квітні 1958 р. — секретар ЦК ВЛКСМ. 19 квітня 1958 — 25 березня 1959 р. — 1-й секретар ЦК ВЛКСМ.

У березні — серпні 1959 р. — завідувач відділом партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

У серпні 1959 — листопаді 1961 р. — 2-й секретар ЦК КП Азербайджану.

13 листопада 1961 — 18 травня 1967 р. — голова КДБ СРСР

29 травня 1967 — 1971 р. — 1-й заступник Голови Ради Міністрів Української РСР. У 1971 — 1981 р. — заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

У 1973 закінчив історичний факультет вечірнього відділення Київського державного університету імені Шевченка.

У 1981 — 1988 р. — заступник голови правління Всесоюзного товариства «Знання». З 1988 р. — персональний пенсіонер.

Звання[ред.ред. код]

  • генерал-полковник (1964)

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]