Семичасний Володимир Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семичасний Володимир Юхимович
Vladimir Semichastny.jpg
Народився 15 січня 1924(1924-01-15)
Межова, Дніпропетровська область
Помер 12 січня 2001(2001-01-12) (76 років)
Москва, Росія
·cerebrovascular disease[d]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність політик
Alma mater УДХТУ
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За освоєння цілинних земель» орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Володи́мир Юхи́мович Семича́сний (15 січня 1924, с. Григорівка Катеринославської губернії, нині у складі смт Межова — 12 січня 2001 року, Москва, Російська Федерація) — партійний та державний діяч СРСР та УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1949 — 1952 р. Кандидат в члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні 1949 — травні 1951 р. Кандидат в члени ЦК КПРС в 1956 — 1964 р. Член ЦК КПРС в 1964 — 1971 р. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го, 8-10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5-7-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника 15 січня 1924 року в селі Григорівка Катеринославської губернії1957 року — у складі смт Межова Межівського району Дніпропетровської області).

З 1939 року був секретарем комітету комсомолу середньої школи міста Красноармійська Сталінської області УРСР. У 1941 році працював головою Красноармійського районного добровільного спортивного товариства «Локомотив» та секретарем комітету комсомолу залізничного вузла станції Красноармійськ Сталінської області.

У 1941 — 1942 р. — студент Кемеровського хіміко-технологічного інституту. У 1942 р. — секретар комітету ВЛКСМ Кемеровського коксохімічного заводу РРФСР. У 1942 — 1943 р. — 1-й секретар Центрально-міського районного комітету ВЛКСМ міста Кемерово.

У 1943 — 1944 р. — секретар Красноармійського районного комітету ЛКСМУ Сталінської області.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1944 — 1945 р. — завідувач відділу робітничої молоді Сталінського обласного комітету ЛКСМУ. У 1945 — 1946 р. — 2-й секретар Сталінського обласного комітету ЛКСМУ. У 1946 р. — 1-й секретар Сталінського обласного комітету ЛКСМУ.

У грудні 1946 — липні 1947 р. — секретар ЦК ЛКСМ України по кадрах.

У липні 1947 — січні 1950 р. — 1-й секретар ЦК ЛКСМ України. Член Бюро ЦК ВЛКСМ в листопаді 1947 — березні 1959 р.

У січні 1950 — квітні 1958 р. — секретар ЦК ВЛКСМ. 19 квітня 1958 — 25 березня 1959 р. — 1-й секретар ЦК ВЛКСМ.

У березні — серпні 1959 р. — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

У серпні 1959 — листопаді 1961 р. — 2-й секретар ЦК КП Азербайджану.

13 листопада 1961 — 18 травня 1967 р. — голова КДБ СРСР

29 травня 1967 — 1971 р. — 1-й заступник Голови Ради Міністрів Української РСР. У 1971 — 15 травня 1981 р. — заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

У 1973 закінчив історичний факультет вечірнього відділення Київського державного університету імені Шевченка.

У 1981 — 1988 р. — заступник голови правління Всесоюзного товариства «Знання».

З 1988 р. — персональний пенсіонер у місті Москві.

Звання[ред. | ред. код]

  • генерал-полковник (1964)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]