Семмі Лоугорн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семмі Лоугорн
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Семюел Девід Лоугорн
Дата народження 12 липня 1935(1935-07-12)
Місце народження Літл-Рок, Арканзас
Дата смерті 29 квітня 1990(1990-04-29) (54 роки)
Місце смерті Чикаго, Іллінойс
Країна США
Професія музикант
Інструменти гітара, співак
Жанр блюз
Співпраця Віллі Коббс, Мадді Вотерс

Семмі Лоугорн (англ. Sammy Lawhorn), повне ім'я Семюел Девід Лоугорн (англ. Sammy David Lawhorn; 12 липня 1935, Літл-Рок, Арканзас — 29 квітня 1990, Чикаго, Іллінойс) — американський блюзовий гітарист-сайдмен і співак. Співпрацював з Віллі Коббсом і Мадді Вотерсом.

Біографія[ред. | ред. код]

Семюел Девід Лоугорн народився 12 липня 1935 року в Літл-Рок, штат Арканзас. У віці 15 років розпочав музичну кар'єру, коли акомпанував Емлору Міклу відомому під сценічним ім'ям Дріфтінг Слім. За підтримки Сонні Бой Вільямсона II почав виступати разом з ним на радіо-шоу King Biscuit Radio Show. У Х'юстона Стекхауса брав уроки гри на слайд-гітарі. У 19531958 проходив службу у Військово-морських силах США, тоді ж близько 5 років пропрацював аеро-фотографом на розвідувальному літаку у Кореї, був поранений. Після звільнення за станом здоров'я у 1958 році оселився у Мемфісі (Теннессі), де почав записуватися з такими музикантами як Рой Браун, Едді Бойд (1961), the Five Royales і Віллі Коббс.

Наприкінці 1950-х переїхав до Чикаго. З початку середини 1960-х почав грати з Мадді Вотерсом1957 році гурт Вотерса залишив Джиммі Роджерс, аби розпочати сольну кар'єру, тому місце другого гітариста було вакантне); найперші записи «My Dog Can't Bark» і «Birdnest on the Ground». Разом з Вотерсом виступив у програмі The Blues на канадському телебаченні. Співпрацював з Вотерсом до кінця 1970-х років (взяв участь у записах Live at Mr. Kelly's і The London Muddy Waters Sessions). Також акомпанував у складі гурту Вотерса таким музикантами як Біг Мама Торнтон, Джон Лі Гукер і Отіс Спенн. У 1973 році був звільнений з гурту за пияцтво.

Після того як залишив Вотерса, Лоугорн організував власний гурт, з яким концертував у клубах Чикаго (зокрема регулярно виступав у клубі Theresa's). Брав участь у записах альбомів I Got What It Takes (1975) Коко Тейлор, On Tap Джуніора Веллса і Take Me Back (1987) Джеймса Коттона .

Помер 29 квітня 1990 року у віці 54 років в Чикаго, Іллінойс.

Дискографія[ред. | ред. код]

  • The Bluesmen of the Muddy Waters Chicago Blues Band, vol. 2 (Spivey, 1968)
  • Living Chicago Blues Volume 3 (Alligator, 1978) з Пайнтопом Перкінсом
  • After Hours (Isabel, 1980)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]