Семмі Лі (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Семмі Лі
Семмі Лі
Семмі Лі
Особисті дані
Народження 7 лютого 1959(1959-02-07) (65 років)
  Ліверпуль, Велика Британія
Зріст 157 см
Громадянство  Англія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1975-1976 Англія «Ліверпуль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976–1986 Англія «Ліверпуль» 197 (13)
1986–1987 Англія «КПР» 30 (0)
1987–1990 Іспанія «Осасуна» 28 (0)
1990 Англія «Саутгемптон» 2 (0)
1990–1991 Англія «Болтон Вондерерз» 4 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1981–1983 Англія Англія U-21 6 (0)
1982–1984 Англія Англія 14 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1993–2005 Англія «Ліверпуль» (тренер)
2001–2006 Англія Англія (тренер)
2005–2007 Англія «Болтон Вондерерз» (помічник)
2007 Англія «Болтон Вондерерз»
2008–2011 Англія «Ліверпуль» (асист.)
2012–2014 Англія «Болтон Вондерерз» (акад.)
2014–2016 Англія «Саутгемптон» (асист.)
2016 Англія Англія (асист.)
2016–2017 Англія «Крістал Пелес» (асист.)
2017–2018 Англія «Евертон» (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Семмі Лі (англ. Sammy Lee, нар. 7 лютого 1959, Ліверпуль) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Найбільших результатів досягнув виступаючи за «Ліверпуль» у період їх найбільшого розквіту у 1980-ті роки і виграв низку національних та міжнародних трофеїв, а також грав за національну збірну Англії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1959 року в місті Ліверпуль. Вихованець футбольної школи клубу «Ліверпуль». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 8 квітня 1978 року в основній команді того ж клубу. Незважаючи на те, що Семмі зумів відзначитися за клуб забитим м'ячем вже в своєму дебютному матчі, вразивши ворота «Лестер Сіті», в наступні півтора сезони він майже не мав ігрової практики.

Тільки на початку сезону 1980/81 років він нарешті зумів заявити про себе на повний голос, посадивши на лаву запасних Джиммі Кейса (в результаті Кейсу вже наступного літа довелось покинути клуб). В чемпіонаті того сезону «червоні» стали лише п'ятими, на відміну від двох поспіль перемог у попередніх сезонах. Натомість у турнірах на вибування змогли досягти значних успіхів — Кубок ліги команда виграла лише в матчі-переграванні, здолавши непоступливий «Вест Гем Юнайтед», який тоді представляв Другий дивізіон, а потім у Парижі на «Парк де Пренс» «Ліверпулю» підкорився куди більш серйозний суперник — у фіналі Кубка чемпіонів «червоні» обіграли мадридський «Реал», ставши триразовим володарями трофея. В обох тріумфах Семмі взяв безпосередню участь.

У наступні три роки відрізнявся стабільно високою якістю гри і додав до числа своїх трофеїв ще низку кубкових нагород, включаючи й перемогу ще в одному фіналі Кубка європейських чемпіонів 1984 року, а також три рази поспіль виграв чемпіонат Англії. Однак у сезоні 1984/85 року Семмі раптом втратив форму і в другій половині сезону виходив на поле лише час від часу. У наступному році він так само не міг закріпитися в основі, постійно випадаючи зі складу.

Влітку 1986 року він перейшов у «Квінз Парк Рейнджерс». У лондонському клубі він провів лише рік, а потім на два сезони поїхав в Іспанію, де грав за «Осасуну». Після повернення до Англії він виступав за «Саутгемптон».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Болтон Вондерерз», за який виступав протягом 1990—1991 років у Третьому дивізіоні.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1981—1983 років залучався до складу молодіжної збірної Англії, з якою виграв молодіжний чемпіонат Європи 1982 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

17 листопада 1982 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в грі відбору на чемпіонат світу 1984 року проти Греції (3:0), в якому відразу відзначився голом. Згодом майже через рік, 12 жовтня 1983 року, забив свій другий гол за збірну в рамках цього ж турніру в грі проти Угорщини (3:0), втім команда зайняла лише друге місце у групі і не пробилась на Євро-1984.

У 1984 році зіграв у двох матчах на останньому розіграші Домашнього чемпіонату Великої Британії і того ж року перестав залучатись до матчів збірної. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі національної команди 14 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 1993 році Семмі на запрошення головного тренера «Ліверпуля» Грема Сунеса, який був капітаном «червоних», коли Лі грав за клуб, очолив його резервну команду, якою до нього керував Філ Томпсон. У 1998 році, після приходу на пост головного тренера Жерара Ульє, він почав працювати в його штабі з першою командою.

У 2001 році паралельно з роботою у «Ліверпулі» увійшов у тренерський штаб Свена-Йорана Ерікссона в збірній Англії[1], а влітку 2004 році Семмі остаточно пішов з «Ліверпуля», аби зосередитися на роботі у штабі збірної Англії[2]. Втім вже рік по тому повернувся в клубний футбол, ставши помічником Сема Еллардайса, який очолював «Болтон Вондерерз», і продовживши працювати зі збірною країни за сумісництвом.

Влітку 2006 року він відхилив привабливу пропозицію стати тренером молодіжної збірної Англії, оскільки для цього йому довелося б покинути «Болтон», а в квітні 2007 року Еллардайс несподівано вирішив покинути свій пост і новим тренером «рисаків» запропонували стати Семмі Лі[3][4]. Однак початок кар'єри менеджера у Лі не склався — вже восени 2007 року йому довелося покинути команду, яка здобула лише одну перемогу і йшла на останньому місці турнірної таблиці і перебувала під загрозою вильоту з Прем'єр-ліги[3]. Лі подав у відставку і на деякий час відійшов від футбольних справ.

Семмі Лі (другий праворуч) у тренерському штабі Рональда Кумана. 2014 рік.

У травні 2008 року стало відомо, що Семмі повертається в «Ліверпуль» в новій якості — йому було запропоновано обійняти посаду помічника головного тренера команди Рафаеля Бенітеса[5][6], і, за словами самого Лі, він не зміг відмовитися, тому що міг тільки мріяти про це[7]. Після закінчення сезону 2010/2011, керівництво клубу ухвалило рішення про те, що Семмі Лі більше не входить до тренерського штабу клубу, і він покинув команду[7].

14 лютого 2012 року Лі повернувся в «Болтон Вондерерз», обійнявши посаду голови академії[8]. 27 червня 2014 року він погодився залишити «Болтон», щоб приєднатися до «Брайтон енд Гоув Альбіона» і стати помічником головного тренера Самі Гююпя, якого знав ще як гравця за часів роботи у «Ліверпулі»[9]. Однак вже через два дні, 29 червня, було оголошено, що Лі стане асистентом у новопризначеного менеджера «Саутгемптона» Рональда Кумана[10], що тільки починав англійський етап своєї тренерської кар'єри. Лі залишив «Саутгемптон» наприкінці червня 2016 року після від'їзду Кумана і призначення Клода Пюеля новим менеджером[11].

25 липня 2016 року було оголошено що Лі повернувся до співпраці із Семом Еллардайсом, увійшовши до його штабу в збірній Англії[12]. Втім дуже швидко Еллардайс був звільнений через корупційний скандал, через що Лі також покинув збірну в грудні 2016 року, після призначення Гарета Саутгейта новим головним тренером[13].

Натомість Семмі продовжив працювати з Еллардайсом і 10 січня 2017 року увійшов у його штаб у «Крістал Пелес». Після уходу Еллардайса наприкінці сезону 2016/17 Семмі залишився у команді і працював асистентом Франка де Бура, втім вже у вересні 2017 року нідерландець був звільнений, і Семмі Лі також покинув посаду.

1 грудня 2017 року Лі знову увійшов до штабу Еллардайса, цього разу в «Евертоні»[14], пропрацювавши до 16 травня 2018 року, після чого обидва покинули «ірисок».

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ліверпуль»: 1976–77, 1978–79, 1979–80, 1981–82, 1982–83, 1983–84, 1985–86
«Ліверпуль»: 1985–86
«Ліверпуль»: 1980–81, 1981–82, 1982–83, 1983–84
«Ліверпуль»: 1977, 1979, 1980, 1982, 1986
«Ліверпуль»: 1976–77, 1977–78, 1980–81, 1983–84
«Ліверпуль»: 1977

Особисте життя[ред. | ред. код]

Значну частину тренерської кар'єри працював асистентом у Сема Еллардайса, за що отримав від фанатів «Болтон Вондерерз» прізвисько «Маленький Сем» як противагу Еллардайсу, якого називали «Великим Семом»[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Lee steps up to England role. BBC Sport. 18 May 2001. Процитовано 30 April 2007.
  2. ↑ Lee takes full-time FA role. BBC Sport. 8 July 2004. Процитовано 30 April 2007.
  3. ↑ а б Club statement. Bolton Wanderers F.C. official website. 17 жовтня 2007. Архів оригіналу за 30 July 2012. Процитовано 17 жовтня 2007.
  4. ↑ Lee appointed manager of Bolton. BBC News. 30 квітня 2007. Процитовано 30 квітня 2007.
  5. ↑ Lee clinches return to Liverpool. BBC. 16 травня 2008. Процитовано 16 травня 2008.
  6. ↑ Benítez welcomes Lee addition. Liverpoolfc.tv. 16 травня 2008. Архів оригіналу за 18 May 2008. Процитовано 16 травня 2008.
  7. ↑ а б в Ли, Сэмми — liverbird.ru
  8. ↑ Lee takes up Academy Position. bwfc.com. 14 лютого 2012. Архів оригіналу за 15 February 2012.
  9. ↑ Hyppia appoints backroom team. Brighton & Hove Albion F.C. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
  10. ↑ Naylor, Andy (29 червня 2014). Lee snubs Albion and joins Southampton. The Argus. Процитовано 29 червня 2014.
  11. ↑ de Menezes, Jack (30 червня 2016). Claude Puel named Southampton manager. The Independent. Процитовано 3 липня 2016. Koeman's assistant manager, Sammy Lee, has left the Saints
  12. ↑ Sam Allardyce: England job is my greatest challenge. BBC Sport. 25 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  13. ↑ Sammy Lee leaves England role as Gareth Southgate prepares to appoint staff. Sky Sports. 6 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
  14. ↑ Lee And Shakespeare Join Coaching Staff. Everton F.C. 1 грудня 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Роторнс. (1874–85) · Бентліс. (1885–86) · Стартерсс. (1886–87) · Норрісс. (1887) · Бентліс. (1887–95) · Даунсс. (1895–96) · Бреттеллс. (1896–98) · Самервіль (1898–1910) · Сеттл (1910–15) · Матер (1915–19) · Фаверейкер (1919–44) · Роулі (1944–50) · Ріддінг (1950–68) · Лофтгаус (1968–70) · Макілрой (1970) · Медовз (1970) · Лофтгаус (1971) · Армфілд (1971–74) · Грівз (1974–80) · Андерсон (1980–81) · Мюлголл (1981–82) · Макговерн (1982–85) · Райт (1985) · Ніл (1985–92) · Ріох (1992–95) · Макфарленд (1995–96) · Тодд (1996–99) · Еллардайс (1999–2007) · Лі (2007) · Мегсон (2007–09) · Койл (2010–12) · Фрідмен (2012–14) · Леннон (2014–16) · Паркінсон (2016–)

в. о. — виконувач обов'язків; с. — секретар тренерської ради;
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семмі_Лі_(футболіст)&oldid=40649044