Сем Дресден
| Сем Дресден | |
|---|---|
_1927_%C2%A9_Georg_Fayer_(1891%E2%80%931950)_OeNB_10453940.jpg) | |
| Народився |
20 квітня 1881[1][3][…] Амстердам, Нідерланди[1][5][6] |
| Помер |
30 липня 1957[1][2][…] (76 років) Гаага, Нідерланди[1] |
| Країна |
 Нідерланди |
| Діяльність | диригент, композитор, музикознавець |
| Знання мов | нідерландська[2] |
| Заклад | Гаазька консерваторія |
| Жанр | симфонія |
| Magnum opus | Geïllustreerd muzieklexicond |
Сем Дресден (нід. Sem Dresden; 29 квітня 1881, Амстердам — 30 липня 1957, Гаага) — нідерландський композитор, педагог і музично-громадський діяч.
Навчався композиції y Б. Зверса в Амстердамі, Ганца Еріха Пфіцнера у Берліні та інших. Працював хоровим диригентом; у 1914 році заснував товариство «Мадригал», концерти якого здобули загальноєвропейську популярність. З 1919 року — професор композиції, у 1924—37 роках — директор Амстердамської консерваторії, у 1937—41 і 1945—49 роках — Гаазької, де здійснив реформу музичної освіти (ввів посилене вивчення григоріанського співу і плейнсонга).
Голова нідерландського Союзу композиторів. Виступав як музичний критик, автор і редактор робіт з теорії та історії музики. B композиторській творчості найзначніші вокально-симфонічні твори.
- Твори
- опера «Франсуа Війон» (Amst., 1958);
- оперета — «Тото» (1945);
- для солістів, хору і оркестру — ораторія «Святий Антоній» (1953, 2-а ред. —1955), кантати, псалми;
- концерти з оркестром для різних інструментів;
- камерно-інструментальні ансамблі;
- сонати для різних інструментів;
- твори для фортепіано, органа;
- хори — «Трагічний» (Chorus tragicus, за Вонделом, 1929), «Симфонічний» (Chorus symphonicus, на тексти 4 псалмів, 1933—44), «Саул і Давид» (за Рембрандтом, 1956);
- вокалізи з камерним оркестром (1935);
- пісні та інші.
- Літературні твори
- Het Muziekleven in Nederland sinds 1880, Amst., 1923;
- Algemene muziekleer, Groningen, 1931, 1956;
- Het Amsterdams conservatorie. 1884—1934, (s. l., s. a.);
- Stromingen en tegenstromingen in de muziek, Haarlem, 1953.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #133645606 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Onze Musici — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1911. — вип. 2. — С. 60. — 300 с.
- ↑ Onze Musici — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1923. — Т. 3. — С. 44.
Література[ред. | ред. код]
- Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.
|
