Сенкевич Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Олександрович Сенкевич
рос. Юрий Александрович Сенкевич
Ім'я при народженні рос. Юрий Александрович Сенкевич
Народився 4 березня 1937(1937-03-04)
Баян-Тумен, Монголія
Помер 25 вересня 2003(2003-09-25) (66 років)
Москва, Росія
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Діяльність мандрівник-дослідник, телеведучий, журналіст, письменник, ведучий, виробник, тележурналіст, телепродюсер, моряк, лікар
Alma mater Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступінь кандидат медичних наук
Знання мов російська і англійська
Військове звання  Полковник медичної служби
Партія КПРС
Діти Nikolay Senkevichd
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2000
Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Премії
Державна премія СРСР
IMDb ID 0784369

Ю́рій Олекса́ндрович Сенке́вич (4 березня 1937, Баян-Тумен — 25 вересня 2003, Москва) — російський вчений-медик і телеведучий. Кандидат медичних наук, полковник медичної служби, лауреат Державної премії СРСР, академік Російської телевізійної академії, президент Асоціації мандрівників Росії, ведучий найстарішої телепередачі радянського і російського телебачення «Клуб мандрівників».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Баян-Тумен в Монголії (нині Чойбалсан).

Експедиція на судні Тигріс (Юрій Сенкевич у жовтих шортах)

У 1954 закінчив середню школу № 107 в Ленінграді.

1960 — закінчив Військово-медичну академію ім. С. М. Кірова в Ленінграді і отримав направлення на роботу начальником медичного пункту військової частини 93762 міста Бологоє-4 (нині ЗАТЕ Озерний) Калінінської (Тверській) області. 1962 — переведений до Москви в Інститут авіаційної та космічної медицини Міністерства оборони СРСР.

1963 — відряджений в Інститут медико-біологічних проблем Міністерства охорони здоров'я СРСР, в якому Юрій Олександрович пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до начальника Навчально-тренувального спеціалізованого центру медико-біологічної підготовки космонавтів, беручи участь у підготовці та медичному забезпеченні пілотованих космічних польотів і польотів біосупутників (з тваринами на борту). Як лікар-дослідник проходив підготовку для участі в космічному польоті. 1966—1967 — бере участь в 12-й радянській антарктичній експедиції на станцію «Схід». Одним із головних напрямків наукових досліджень Юрія Олександровича стає вивчення поведінки людини в екстремальних умовах. Матеріали, зібрані в цій експедиції, лягли в основу кандидатської дисертації.

1969 — на запрошення відомого норвезького мандрівника-дослідника Тура Хейєрдала здійснює подорож на вітрильному човні «Ра» (1969), а потім на «Ра-2» (1970). Пізніше, в 1977—1978, була експедиція в Індійському океані на «Тигрисі». Обидві експедиції стали вагомими науковими подіями.

1973—1982 — завідувач відділу науково-медичної та технічної інформації в Інституті медико-біологічних проблем.

1973 — Сенкевич запрошений на Центральне телебачення як ведучий передач «Клуб кіноподорожей», згодом передача була занесена в книгу рекордів Гіннесса.

1979 — бере активну участь у медичному забезпеченні експедиції до Північного полюса.

1980—1982 — активно бере участь у першої радянської експедиції на Еверест.

Результатом досліджень в галузі космічної фізіології та психології, вивчення людини в екстремальних умовах стали понад 60 наукових робіт.

1991 — знявся в ролі ведучого «клубу мандрівників» у фільмі «Люми».

1997 — обраний академіком Російської телевізійної академії, передача «Клуб мандрівників» нагороджена найвищою нагородою Російського телебачення «ТЕФІ».

Був президентом Асоціації мандрівників Росії, член Спілки журналістів Росії, співголовою Фонду міжнародної гуманітарної допомоги і співпраці.

Помер на робочому місці, незадовго до смерті переніс інфаркт (після одержання звістки про смерть Тура Хейєрдала).

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько Олександр Осипович Сенкевич (11.08.1905 — 27.07.1975), учасник Другої світової війни, заступник начальника Військово-медичної академії ім. С. М. Кірова.
  • Мати Ганна Купріянівна Сенкевич (Мачульська) (02.02.1903 — 03.05.2000), операційна сестра цієї ж академії, працювала в Монголії як лікар і медсестра.
  • Перша дружина — Сенкевич (Помчалова) Ірма Олександрівна, танцівниця ансамблю «Берізка».
  • Дочка — Сенкевич Дар'я Юріївна (нар. 16.04.1962), лікар-кардіолог.
  • Друга дружина — Сенкевич (Михайлова) Ксенія Миколаївна (нар. 22.04.1940), лінгвіст, старший консультант іноземної комісії Спілки театральних діячів СРСР, потім викладач англійської мови.
  • Названий син — Микола Юрійович Сенкевич (нар. 17.06.1968), лікар за освітою, з 2003 по 2004 рр. — генеральний директор телекомпанії НТВ.
  • Внучка — Дар'я Миколаївна Сенкевич.

Твори[ред. | ред. код]

  • На «Ра» через Атлантику
  • В океані «Тигрис»
  • Їх покликав горизонт (у співавторстві з А. В. Шуміловим: Сенкевич Ю. А., Шумілов А. В. Їх покликав горизонт. М: Думка, 1987.)
  • Подорож довжиною в життя (мемуари).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (6 травня 2000 року) — за заслуги перед державою, активну дослідницьку та просвітницьку діяльність
  • Орден Дружби народів (1979)
  • Орден «Знак Пошани» (1982)
  • Офіцер ордена династії Аллауитов (Марокко)
  • Орден «За заслуги» (Єгипет)
  • Медалі
  • Державна премія СРСР — за дослідження в Антарктиді
  • Лауреат премії «Російський національний Олімп» (2002)

Пам'ять[ред. | ред. код]

Похований на Новодівичому кладовищі. 30 жовтня 2007 на честь Юрія Сенкевича був названий новий літак А-319 авіакомпанії Аерофлот. У радянсько-російської панк-групи «Бригадний Підряд» Юрію Олександровичу присвячена пісня, яка так і називається «Сенкевич». Існує пісня «Юрій Сенкевич», написана поетом і музикантом В. П. Р. (Роман Семенов).

Судноплавна компанія «Совкомфлот» назвала на честь відомого радянського мандрівника і дослідника океанський танкер посиленого льодового класу загальною вантажопідйомністю (дедвейтом) 100 тис. тонн (у два рази більше «Титаніка») — «Юрій Сенкевич».

Розпорядженням Уряду Москви від 5 липня 2010 року № 1390-РП ім'я Ю. А. Сенкевича було присвоєно ГАОУ ВПО МГИИТ. Тепер інститут іменується: Державна автономна освітня установа вищої професійної освіти міста Москви «Московський державний інститут індустрії туризму імені Ю. А. Сенкевича».

У 2002 році в Омську був відкритий ресторан «Сенкевич». Одна з внутрішніх стін ресторану прикрашена картою, виготовленої зі слонової шкіри, на якій зображений маршрут експедиції на човні «Ра-2».

На честь Юрія Олександровича Сенкевича в 2023 році був назван паразитичний кліщ Spinturnix senkevitchi, виявлений в Монголії на кажані Hypsugo alaschanicus (Chiroptera: Vespertilionidae) і описаний в 2023 році М.В. Орловою та Н.В. Анісімовим (колектор — В. С. Лебедів). [1]

Музей[ред. | ред. код]

4 березня 2009 р. на Селезневській вулиці, 11, будова 3, було відкрито кабінет-музей Юрія Сенкевича. У ньому зібрані не тільки його особисті речі та фотографії, але й експозиція з історії освоєння Арктики, Антарктики і Світового океану.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Maria V. Orlova, Nikolay V. Anisimov. Three new species of bat-parasitic gamasid mites of the genera Spinturnix, Macronyssus and Steatonyssus (Acari: Mesostigmata: Spinturnicidae, Macronyssidae) from Siberia and Mongolia, with keys to species of Russia and adjacent countries : [англ.]. — Persian J. Acarol, 2023. — С. 211–239.