Перейти до вмісту

Сенна олександрійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Касія гостролиста

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Евдикоти
Підклас:Розиди (Rosids)
Порядок:Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:Бобові (Fabaceae)
Підродина:Цезальпінієві (Caesalpinioideae)
Рід:Сенна (Senna)
Вид:Сенна олександрійська
Біноміальна назва
Senna alexandrina
Mill.
Посилання
Вікісховище:Cassia acutifolia
Віківиди:Cassia acutifolia
EOL:418313
IPNI:518323-1
ITIS:505142
МСОП:19375516
NCBI:72402

Се́нна (лат. Senna alexandrina) — рослина родини бобових. Також ка́сія (лат. Cassia acutifolia), олександрійський лист.

Будова

[ред. | ред. код]

Життєва форма: напівчагарник.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Батьківщиною сенни є Африка й Аравійський півострів. Росте в Єгипті, Судані, Індії. У Судані культивується в промислових масштабах.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Як лікарська сировина використовувався лист сенни або александрійський лист (лат. Folium Sennae) — зібрані у декілька разів протягом літа окремі листочки складного парноперистого листа. Лікувальна дія зумовлена алое-емодіном, діантронамі рєїна сеннозидами A і B. Смолянисті речовини, які містяться також у листі, при неправильному приготуванні настоїв можуть спричинити біль в кишці.

Також застосовуються плоди сенни лат. Fructus Sennae(Cassiae). Це насіння і стулки різного ступеня зрілості. Застосовуються для отримання екстракту і кафіола.

Листя й екстракти рослини відвіку використовувалися як проносне, а також при захворюваннях печінки й жовчного міхура. Проте в наш час[коли?] лікарські форми сенни поступово вилучають з національних фармакопей унаслідок недостатньо доброго співвідношення ефективності й безпеки препаратів[джерело?].

Використовується в «чаю для балерин» — напою для схуднення.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 19 Best Teas for Weight Loss. Home Remedies For Life (амер.). Процитовано 21 квітня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Касія гостролиста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 197. ISBN 5-88500-055-7.
  • Ботанико-фармакогностический словарь: Справочное пособие / К. Ф. Блинова, Н. А. Борисова, Г. Б. Гортинский и др; под редакцией К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. М.: Высш. шк., 1990. ISBN 5-06-000085-0

Джерела

[ред. | ред. код]