Сент-Віктуар
Зовнішній вигляд
Сент-Віктуар | |
![]() | |
Гірський хребет |
Pyrenean-Provence fold-thrust beltd ![]() |
---|---|
Країна |
![]() ![]() |
Адміністративна одиниця |
Буш-дю-Рон Вар ![]() |
Найвища точка |
Pic des Mouchesd ![]() |
Висота над рівнем моря |
1011 м і 1014 м ![]() |
З матеріалу |
осадові гірські породи ![]() |
Статус спадщини |
Grand site de Franced ![]() |
Довжина або відстань |
20 км ![]() |
Ширина |
8 км ![]() |
Площа |
160 км² ![]() |
Офіційний сайт ![]() | |
![]() ![]() |
43°32′21″ пн. ш. 5°38′43″ сх. д. / 43.539166666667° пн. ш. 5.6452777777778° сх. д.
Сент-Віктуар (фр. Montagne Sainte-Victoire) — гірська гряда на півдні Франції, улюблений пейзажний мотив у творчості Сезанна. Утворена з осадових порід. Простяглася на 18 км між департаментами Буш-дю-Рон і Вар. Найвища точка Пік-де-Муш — 1011 м. Масив є популярним місцем для туризму, скелелазіння, парапланеризму.

Окрім Сезанна гори Сент-Віктуар були джерелом натхнення й для інших художників і письменників, а саме:
- Пабло Пікассо, який придбав у передгір'ї Сент-Віктуар Замок Вовенарг (Вовенарг), де облаштував художнє ательє, в якому працював з 1959 по 1962 роки.
- Василь Кандінський
- Петер Гандке, німецький письменник, який написав тут книгу «Вчення Сант-Віктуар» (Die Lehre der Sainte-Victoire, 1980)
- Гай Гавріел Кей, канадський письменник-фантаст, який написав тут роман «Ізабель» (Ysabel, 2007)
![]() |
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |