Сент-Геленс
|
Сент-Геленс англ. Mount St. Helens | ||||
 | ||||
|
46°12′00″ пн. ш. 122°11′21″ зх. д. / 46.2000472° пн. ш. 122.1892028° зх. д.Координати: 46°12′00″ пн. ш. 122°11′21″ зх. д. / 46.2000472° пн. ш. 122.1892028° зх. д. | ||||
| Країна |
 США | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | штат Вашингтон | |||
| Система | Каскадні гори | |||
| Пояс / дуга | Каскадна вулканічна дуга | |||
| Тип | стратовулкан | |||
| матеріал | Дацит | |||
| Висота | 2550 м | |||
| Висота відносна | 1404 м | |||
| Вік | < 40 тис. років | |||
| Топографічна карта | USGS Mount St. Helens | |||
| Виверження | 2004 — 10 липня 2008 | |||
| Перше сходження | 1853, Томас Драєр | |||
| Маршрут | Похід південним схилом вулкану | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| Global Volcanism Program | 321050 | |||
| SummitPost | 150360 | |||
| Peakbagger.com | 2353 | |||
| Peakware | 224 | |||
| GeoNames, Global Geosites | 5809218 | |||
  Сент-Геленс Сент-Геленс (США) | ||||
| Сент-Геленс у Вікісховищі? | ||||
Сент-Геленс (англ. Mount St. Helens, відомий як Lawetlat'la для корінних індіанців коуліц, і Loowit чи Louwala-Clough для корінних індіанців клікітат) — активний андезитовий стратовулкан, розташований в графстві Скамейнія, штат Вашингтон, США, за 154 км на південь від Сіетла і за 84 км на північний схід від Портленда.
Гора Сент-Геленс отримала свою назву від імені британського дипломата лорда Сент-Геленс, друга Джорджа Ванкувера, який першим описав район у 18 столітті[1]. Вулкан розташований в Каскадних горах і входить до Каскадної вулканічної дуги, частини Тихоокеанського вогняного кола, що містить більшість вулканів Землі, з яких понад 160 активні. Вулкан відомий своїми експлозіями (вибуховими виверженнями) з великим виділенням попелу та пірокластичними потоками.
Вулкан Сент-Геленс сумнозвісно відомий своїм великим виверженням 18 травня 1980 року, найбільш смертельною та економічно руйнівною вулканічною подією в історії США.[2] Загинуло 57 людей; знищено 250 домівок, 47 мостів, 24 км залізниці та 298 км доріг. Масивний зсув ґрунту об'ємом до 2,9 км³, спричинений землетрусом потужністю 5,1 М за шкалою Ріхтера спричинив виверження[3] , яке зменшило висоту гори з 2 950 м.н.м. до 2 549 м.н.м., і залишило кратер у формі підкови шириною 1,6 км.[4]. Для збереження вулкана та дослідження наслідків виверження був створений "Національний вулканічний монумент Гора Сент-Геленс".
Як і більшість інших вулканів в Каскадних горах, гора Сент-Геленс є великим еруптивним конусом, що складається з лавового каміння, перекладеного шарами попелу, пемзи та інших відкладень. Гора включає шари базальту та андезиту, через які вивергалися декілька куполів дацитової лави. Найбільший дацитовий купол утворював колишню вершину, а на його північному фланзі був менший купол "Козячі скелі". Обидва були знищені виверженням 1980 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Mount Saint Helens. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS).
- ↑ Mount St. Helens National Volcanic Monument. USDA Forest Service. Архів оригіналу за 2006-11-23.
- ↑ Mount St. Helens – From the 1980 Eruption to 2000. Fact Sheet 036-00. United States Geological Survey. Процитовано 2006-11-12.
- ↑ May 18, 1980 Eruption of Mount St. Helens. USDA Forest Service. Архів оригіналу за 2009-05-29.
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії США. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
