Сент-Джордж (Бермудські острови)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сент-Джордж (Бермуди))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сент-Джордж
Historic Town of St George and Related Fortifications, Bermuda [1]
Світова спадщина
Гавань міста
32°22′ пн. ш. 64°40′ зх. д. / 32.367° пн. ш. 64.667° зх. д. / 32.367; -64.667
Країна Велика Британія Велика Британія
Тип культурний
Критерії iv
Об'єкт № 983
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2000 (24 сесія)
Мапа
CMNS: Сент-Джордж у Вікісховищі

Сент-Джордж (англ. St. George's) — місто на Бермудських островах, одне з перших поселень англійців в Новому Світі. Місто і навколишні його укріплення XVII—XX століть включені в Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Сент-Джордж є третім англійським поселенням в Новому світі після Сент-Джонса (Ньюфаундленд) і Джеймстауна (Вірджинія), однак претендує на звання найстарішого постійно населеного англійського міста Нового Світу. Джеймстаун спочатку був фортом, а не містом, а потім зовсім занепав і зник, а постійність населення Сент-Джонса на початку XVII століття не вдається встановити достовірно. Це дозволяє деяким історикам вважати Сент-Джордж першим англійським містом в Новому Світі[2].

Історія[ред. | ред. код]

У 1609 році експедиція Джорджа Сомерса, що прямувала у Джеймстаун, потрапила в сильний шторм, корабель Sea Venture через сильні протікання у корпусі був змушений відокремитися і пристати до Бермудських островів, де він був спеціально посаджений на риф. 150 людина (матроси і колоністи) провели на острові 10 місяців, за які із залишків розбитого корабля і місцевих матеріалів вони побудували два нових судна і продовжили плавання до Вірджинії. При цьому 2 людини залишилося на острові, щоб закріпити за островом пріоритет Вірджинської компанії. Прибувши у Джеймстаун, Сомерс виявив небагатьох виживших колоністів, більшість загинули від голоду, хвороб і набігів індіанців. Адмірал повернувся на Бермуди за припасами, захворів і незабаром помер. Його було поховано на острові.

У 1612 році острови були офіційно передані Вірджинській компанії, на острів прибули 60 поселенців, які заснували поселення Нью-Лондон, перейменоване згодом у Сент-Джордж.

Місто було столицею Бермудів до 1815 року, коли ця роль перейшла до міста Гамільтон. Сент-Джордж зіграв важливу роль в історії США, багато жителів острова згодом переселилися на Американський континент, вплинувши на формування населення деяких південних штатів. Під час Війни за незалежність жителі Сент-Джорджа провезли порох Джорджу Вашингтону. Через Сент-Джордж проводилося постачання конфедератів під час Громадянської війни в США.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква Святого Петра

Місто багато в чому зберігло свій первісний вигляд. Більшість будівель були зведені в XVII—XIX століттях.

  • Old State House — найстаріша кам'яна споруда на Бермудах (1620 рік). Тут розташовувався бермудський парламент і суд, потім будівлю було передано масонам.
  • Церква Святого Петра — найстаріша збережена англіканська церква в Західній півкулі.
  • Недобудована церква — будівництво почалося в 1874 році і закінчилося в 1894 році, коли міська рада вирішила відреставрувати Церкву Святого Петра
  • Bermuda National Trust Museum
  • Музей родини Таккерів
  • Копія корабля «Deliverance», одного з двох, побудованих для відплиття до Вірджинії після вимушеної зупинки на острові.

Укріплення міста[ред. | ред. код]

Карта капітана Джона Сміта 1624 року

Оборонні споруди з'явилися на острові з прибуттям поселенців в 1612 році. Першими для захисту острова були використані дві гармати із корабля «Sea Venture», що розбився в 1609 році (решта гармат були викинуті в море, щоб підвищити плавучість корабля під час шторму). Надалі навколо основних гаваней з'явилося безліч фортів.

В 1614 році «Королівський замок» відбив єдиний за всю історію напад іспанців, давши два залпи з гармат, після яких іспанські кораблі вважали за краще відступити. Іспанські моряки не знали, що в гарнізону форту залишалося боєприпасів лише на один залп[3].

Оборонні споруди Сент-Джордж — найстаріші збережені англійські фортифікації в Новому світлі.

  • King's Castle (Seaward Fort) (1612)
  • Devonshire Redoubt (1620) — Castle Island
  • Landward Fort (1620) — Castle Island
  • Southampton Fort (1620) — Brangman's Island
  • Old Castle, or Charles' Fort, (1615), — Goat Island
  • Форт Пемброка — cooper's Island
  • Fort Bruere — Main Island.
  • Burnt Point Fort або Ferry Battery Point,
  • Island Ferry Fort
  • Martello Tower — вежа мартелло (1822)

Всього більше 20 оборонних споруд[4].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Недобудована церква
    Недобудована церква
  • Вхід в будинок Таккеров
    Вхід в будинок Таккеров
  • Статуя адмірала Джорджа Сомерса
    Статуя адмірала Джорджа Сомерса
  • Вид з гавані
    Вид з гавані

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
  2. ↑ Сент-Джордж назван первым английским городом на сайте ЮНЕСКО
  3. ↑ Bermuda’s St. George’s Parish на сайте Bermuda Online
  4. ↑ Список фортов на сайте ЮНЕСКО

Посилання[ред. | ред. код]

Англія
Абатство святого Августина • Адріанів вал • Айронбридж • Бат • Бленгеймський палац • Вестмінстерське абатство • Вестмінстерський палац • Гірничопромисловий ландшафт Корнволлу і Західного Девону • Даремський замок • Даремський собор • Ейвбері • Кентерберійський собор • Королівські ботанічні сади • Край озер • Ліверпуль • Морський Гринвіч • Парк Стадлі • Солтейр • Стоунхендж • Тауер • Фабрики в низькодолі річки Дервент • Фаунтинське абатство • Церква Святого Мартіна • Церква Святої Маргарити • Юрське узбережжя

Шотландія
Уельс
Північна Ірландія
Заморські території
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сент-Джордж_(Бермудські_острови)&oldid=41234589