Антуан де Сент-Екзюпері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сент-Екзюпері)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антуан де Сент-Екзюпері
Antoine de Saint-Exupéry
Ім'я при народженні фр. Antoine Jean-Baptiste Marie Roger de Saint-Exupéry[1][2]
Народився 29 червня 1900(1900-06-29)
Ліон, Французька республіка
Помер 31 липня 1944(1944-07-31) (44 роки)
Тірренське море
·авіакатастрофа
Країна  Франція[3][4]
Діяльність письменник, авіатор
Сфера роботи художня література[d], творче та професійне письмоd[5] і авіація[5]
Alma mater Ліцей Сент-Луї, Villa St. Jean International Schoold (1917) і Notre Dame de Mongré High Schoold (1915)
Заклад Aéropostale і Paris-Soird
Мова творів французька[6][4]
Роки активності 1926 - 1944
Жанр роман, казка[d], поезія і récitd
Magnum opus «Маленький принц»
Конфесія католицтво
Рід Thanos and his famillyd
Батько Jean Marc de Saint-Exupéryd[7]
Мати Marie de Saint-Exupéryd[7]
Брати, сестри Marie-Madeleine de Saint Exupéryd і Simone de Saint-Exupéryd
У шлюбі з Consuelo de Saint Exupéryd[8][1]
Автограф
Премії Премія Феміна, Гран-прі Французької академії в номінації «Роман», Національна книжкова премія
Сайт: antoinedesaintexupery.com

CMNS: Антуан де Сент-Екзюпері у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Антуа́н де Сент-Екзюпері́ (фр. Antoine Marie Roger de Saint-Exupéry, серед друзів відомий як Сент-Екзюпері; 29 червня 1900, Ліон — 31 липня 1944, Тірренське море) — французький письменник і авіатор, граф. Автор твору «Маленький принц».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у старовинній прованській аристократичній родині. Батько помер, коли Антуану було 4 роки, і вихованням 5 дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері.

Антуан закінчив школу єзуїтів у Монтре. Його рідні готували йому блискуче майбутнє, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амберьє 12-річного Антуана взяв із собою в демонстраційний політ льотчик Жюль Ведрін[10]. В ті роки, на світанку ери повітроплавання, професія льотчика була рідкісною та романтичною. Вона цілком відповідала характеру й прагненням юнака, закоханого в небо.

З початком Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, а після капітуляції Франції, наприкінці 1940 року, емігрував до США.

У Нью-Йорку 1943 року вийшов друком «Маленький принц». Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями. Це єдине видання, яке побачило світ за життя автора.

Сент-Екзюпері в кабіні свого останнього літака

Із 1943 року служив військовим льотчиком у французькій армії у Північній Африці. Нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.

Браслет Сент-Екзюпері, знайдений у морі біля Марселя

Друзі Антуана згадували, що в останній рік життя письменник чимало ризикував своїм життям. Перед своїм останнім польотом залишив записку: «Якщо мене зіб'ють, я абсолютно ні про що не жалкую…». Через свій вік та поранення, мав певні вади здоров'я та обмеженість рухів[11].

31 липня 1944 року вирушив у бойовий виліт, з якого не повернувся. До кінця XX століття Екзюпері вважали зниклим безвісти, однак 1998 року з'явилося підтвердження його смерті.

На зображені є частина залишків Lockheed P-38 Lightning, яким літав Сент-Екзюпері, коли зник над Середземним морем, і які були знайдені та ідентифіковані в 2004 році. Модель його P-38 підвішена, вгорі, зліва.

У 1998 році у сіті рибалки Жана-Клода Б'янко потрапив браслет Антуана, який став ключем до підтвердження його смерті. У травні 2000 року дайвер Люк Ванрел знайшов рештки літака Антуана Lockheed P-38 Lightning на глибині 70 метрів. Зараз ці уламки зберігаються у музеї авіації та космонавтики в паризькому передмісті Ле Бурже.

Восени 2003 року поруч з ним знайшли рештки іншого літака, збитого за рік до Екзюпері. Пілотом у ньому був Алексіс цу Бенгайм унд Штайнфурт, молодий німецький хлопець, який розбився під час свого першого і останнього польоту[12].

1945 року «Маленького принца» надрукували у Франції. У розпорядженні французького видавця не було малюнків Сент-Екзюпері, тому їх копіювали з американського видання і, як з'ясувалося значно згодом, іноді зі значними помилками. Французька публікація 1945 року стала джерелом усіх наступних. Деякі помилки вкралися і в текст.

1948 — опубліковано незакінчену повість «Цитадель».

Смерть[ред. | ред. код]

Існує кілька версій смерті Антуа́на де Сент-Екзюпері́ в авіакатастрофі 31 липня 1944 р.:

Консуело де Сент-Екзюпері (дружина)[ред. | ред. код]

Консуело де Сент-Екзюпері Consuelo de Saint Exupéry. (дружина письменника)

Зі своєю красунею-дружиною Екзюпері зустрівся 1930 року, під час праці в Буенос-Айресі. Консуело Гомес Карільйо, якій не було й 22 років, устигла вже двічі побувати у шлюбі. Її другий чоловік, гватемальський дипломат і письменник Енріко Гомес Карільйо, наклав на себе руки.

Вона чудово розумілася на живописі, непогано ліпила, дружила зі Сальвадором Далі та Максом Ернстом. Була відома своєю ексцентричністю: на світський прийом графиня де Сент-Екзюпері могла прийти у лижному костюмі та гірських черевиках.

Вона внесла в життя Антуана поезію, фантазію, легкість. Троянда з «Маленького принца» була списана саме з Консуело.

Роман «Нічний політ», розпочатий у період їхніх палких стосунків, було написано фактично завдяки твердій стійкості Консуело: Сент-Екзюпері одержував доступ до спальні лише тоді, коли в щілину під дверима просовував чергові 5-6 списаних аркушів рукопису.

У розлуках Сент-Екзюпері дуже сумував за Консуело. За два дні до того, як вирушити на війну, він заздалегідь написав розгорнуте любовне послання дружині: «Виткай для мене плащ із твого кохання, Консуело, і жодна куля не зачепить мене!».

Бібліографія[ред. | ред. код]

Назва твору українською мовою Назва твору французькою мовою Рік публікації Примітка
Авіатор L'Aviateur 1926 Новела стане матеріалом для «Південного поштового»
Південний поштовий Courrier Sud 1929 Український переклад: Петро Таращук
Нічний політ Vol de nuit 1931 Український переклад: Анатоль Перепадя
Планета людей Terre des hommes 1939 Українські переклади:

1981 — А. Перепадя, А. Жаловський;

2000-ті — А. Жаловський

Переліт в Аррас Pilote de guerre 1942
Маленький принц Le Petit Prince 1943 Українські переклади:

1976 — Анатоль Перепадя

2010-ті — Олег Жупанський

Лист до заручника Lettre à un otage 1944 Український переклад: Анатоль Перепадя
Цитадель Citadelle 1948 Український переклад: Петро Таращук
Листи юності Lettres de jeunesse 1953
Записники Carnets 1953 Український переклад: Петро Таращук
Листи до матері Lettres à sa mère 1955
Військові записки Écrits de guerre 1982
Манон, танцівниця Manon, danseuse 2007
Листи до невідомого Lettres à l'inconnue 2008


Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.fondsenligne.archives-lyon.fr/ark:/18811/jrknotsqb4p95f6c
  2. а б в база даних Léonoreministère de la Culture.
  3. а б RKDartists
  4. а б в г Bibliothèque nationale de France Record #11923342r // BnF catalogue généralParis: BnF.
  5. а б Czech National Authority Database
  6. CONOR.Sl
  7. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  8. http://www.antoinedesaintexupery.com/consuelo-son-epouse-1901-1979
  9. а б Carnegie Hall linked open data — 2017.
  10. Інформаційний портал «Деларина.инфо» [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  11. Стрімкий політ до зірок. umoloda.kiev.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021. 
  12. SPIEGEL, Hans Michael Kloth, DER. Mysterium Saint-Exupéry - "Es wird aussehen, als wäre ich tot" - DER SPIEGEL - Geschichte. www.spiegel.de (нім.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 27 вересня 2020. 
  13. Історія, Без Міфів (29.06.2020). Антуан де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ – великий мрійник, авіатор, коханець // Історичні постаті. https://www.youtube.com/watch?v=Y-tZf2cPReE (Українська). "Історія Без Міфів". Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11.10.2020. 
  14. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Сент-Екзюпері, Антуан Марі Роже де // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 512. — ISBN 966-692-744-6.