Сент-Оноре (торт)
.jpg) | |
| Тип | десерт |
|---|---|
| Походження | Франція |
| Входить у національні кухні | Французька кухня |
| Час появи | 1840 (1847) |
| Необхідні компоненти | листкове тісто, заварне тісто, крем шибуст, збиті вершки |
| Зазвичай використовувані компоненти | шоколад, джем |
Сент-Оноре (фр. Saint-honoré) — французький торт, виготовлений з різних видів тіста, збитих вершків (крему Шантіль'ї), крему шибуст і глазурованих профітролей.
.JPG)
Торт Сент-Оноре створив у паризькій кондитерській Chiboust (Шибуст) шеф-кухар Огюст Жюльєн у 1840[1] або, за іншими даними, в 1847[2]. Торт отримав назву від паризької вулиці Сент-Оноре, де розташовувалася кондитерська. У той самий час назва віддавала шану святому Оноре (Гонорату Амьенскому), покровителю пекарів[3]. Вважається, що винахідник торта був натхненний десертом під назвою «швейцарський флан»[4].
Основою торта є корж із листкового або пісочного тіста, з кільцем із заварного тіста, викладеним по краю. Маленькі профітролі вмочують у карамелізований цукор і прикріплюють пліч-о-пліч на коло заварного тіста. Центр зазвичай заповнюють кремом шибуст (готується із заварного крему на желатині та італійської меренги) і прикрашають збитими вершками за допомогою спеціальної насадки. Однак у торта існують варіації, наприклад, з начинками із шоколаду, джему[5][6][7]. Сьогодні Сент-Оноре може бути приготований не лише як торт, а й у вигляді порційних тістечок.
- ↑ Le Larousse gastronomique indique la date de 1846.
- ↑ Les secrets vanillés du Saint-Honoré. Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Larousse, Joël (2007). Le grand Larousse gastronomique. Paris: Larousse. ISBN 978-2-03-582360-1.
- ↑ , Le Glacier classique et artistique en France et en Italie (онлайн-версія), p. 44
- ↑ Сент-оноре (рецепт). Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Торт «Сент-Оноре» — королевский десерт из Франции. Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Мировые торты. Самые известные десерты, покорившие не одно поколение / Юлия Шевякина. — М.: ХлебСоль, 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 13 березня 2023.