Сенченко Іван Андрійович
| Сенченко Іван Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 1929 |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | МДУ |
| Членство | Російське географічне товариство |
Іва́н Андрі́йович Се́нченко (рос. Иван Андреевич Сенченко; нар. 1929) — радянський і російський учений, доктор історичних наук (1966). Професор. Академік Російської академії природничих наук (1994). Дійсний член Російського географічного товариства. Більшу частину життя присвятив вивченню історії Сахаліну та Курильських островів і, зокрема, доведенню та легалізації історичних та юридичних прав Росії на ці території.
Біографія[ред. | ред. код]
1952 року закінчив історичний факультет Московського університету.
1957 року захистив кандидатську дисертацію.
1966 року захистив докторську дисертацію «Історія Сахаліну та Курильських островів із середини 17 століття до 1917 року».
Викладав історію в Южно-Сахалінському педагогічному інституті. Організував і провів дві експедиції з дослідження Сахаліну та Курильських островів.
Деякий час працював завідувачем кафедри історії СРСР в Одеському університеті.
Нині професор кафедри історії та культури Московського лінгвістичного університету.
Директор науково-освітнього центру Російського дворянського зібрання.
Почесний доктор Ягеллонського університету (Краків, Польща).
Основні праці[ред. | ред. код]
- «Нариси історії Сахаліну» (Южно-Сахалінськ, 1957).
- «Революціонери Росії на Сахалінській каторзі» (Южно-Сахалінськ, 1963).
- «Історія та культура США» (Москва, 1982) — у співавторстві.
- «Історія та культура Великої Британії» (Москва, 1982) — у співавторстві.
- «Російські Курили: історія та сучасність» (Москва, 1995, друге видання — 2002; збірник документів з історії формування російсько-японського та радянсько-японського кордону) — один із п'яти співавторів.
- «Держава та право, історія та культура Великої Британії та США» (Москва, 2005; серія «Конспект лекцій»).
- «Сахалін і Курили — історія освоєння та розвитку» (Москва, 2006. — 512 сторінок).
Остання книга, що вийшла в серії «Моя Росія» і має виразний політичний підтекст, стала логічним підсумком багаторічних досліджень історика.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В анотації до видання зазначено:
«У книзі на основі численних архівних документів і наукових досліджень докладно описано історію освоєння та розвитку Сахаліну та Курил, переконливо доведено історичні та юридичні права Росії на ці острови. Автор уперше так глибоко освітлює питання освоєння Сахаліну, а також намагання окремих держав до експансії на російському Далекому Сході. Цю працю можна назвати екциклопедією історії Сахаліну та Курил. Особливу увагу звернуто на проблени російсько-японських відносин в цьому регіоні».
Література[ред. | ред. код]
- Современная советская историография (всеобщая история). — Москва, 1985. — С. 129.
- Аникеев А. А., Егорова Н. И., Родионов О. А. Историки России. Кто есть кто в изучении зарубежной истории: Биобиблиографический словарь. — Ставрополь, 2004. — С. 171.
- Еременко Ирина. Курилы — исконно русская земля: Рецензия // Обозреватель — Observer. — 2002. — № 11—12.
- Урсу Д. П. Факультет: Воспоминания, разыскания, размышления. — Одесса, 2006. — С. 233—234.
Посилання[ред. | ред. код]
- Російське генеалогічне дерево
- Персональна сторінка
- Сенченко Іван. Сахалін і Курили — історія освоєння та розвитку
