Сеньйораж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монета 2006 року випуску - 6,8 г алюмінієвої бронзи
Монета 2018 року випуску - 3,3 г нержавіючої сталі, що коштує на порядок дешевше

Сеньйораж (фр. Seigneuriage) — дохід, що отримується від емісії грошей. Сеньйораж не слід змішувати з родинним йому поняттям інфляційного податку.

В середньовічній Європі частина металу замовника служила платою за карбування монет і складала валовий сеньйораж, який розподілявся на дохід власника монетного двору (брассаж) і дохід суверена (чистий сеньйораж)[1].

В умовах товарних, фідуціарних і умовних, або фіатних грошей сеньйораж отримується істотно різними способами.

Коли гроші не виготовляються з матеріалу, що має еквівалентну вартість (фіатні гроші), сеньйораж - це прибуток у вигляді різниці між собівартістю виготовлення і підтримки обігу грошових знаків та їх номіналом. Коли собівартість виготовлення (найчастіше через інфляцію) росте, сеньйораж зменшується. Тоді відмовляються від друку паперових банкнот, карбування дрібних грошей, міняють розмір грошей чи матеріал. У 2018 році в Україні припинено карбування монет номіналом менше за 50 копійок[2][3], змінили розмір та матеріал монети номіналом 1 грн.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Банківська енциклопедія
  2. Чому не потрібні 1 і 2 копійки |https://www.bbc.com/ukrainian/ukraine/2010/03/100305_money_shokalo_is
  3. НБУ: Карбування дрібних монет на сьогодні перевищує їх вартість|https://zik.ua/news/2017/11/16/nbu_karbuvannya_dribnyh_monet_na_sogodni_perevyshchuie_ih_vartist_1207181

Посилання[ред. | ред. код]