Сенів Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Сенів
Іван Сенів
Ім'я при народженні Іван Васильович Сенів
Народився 1 жовтня 1905(1905-10-01)
Рогатин, Рогатинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Австро-Угорщина[1]
Помер 5 вересня 1984(1984-09-05) (78 років)
Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання Личаківський цвинтар[2]
Країна  Польська Республіка
 СРСР
Діяльність мистецтвознавець, інженер-будівельник
Відомий завдяки Кульчицька Олена Львівна
Alma mater Львівська академічна гімназія, Національний університет «Львівська політехніка» і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Заклад Музей етнографії та художнього промислу Національної академії наук України і Шевченківський гай
Членство СХ СРСР і Пласт

Івáн Вас́ильович Сéнів (*1 жовтня 1905(19051001), Рогатин — †5 вересня 1984, Львів) — український мистецтвознавець, член спілки художників СРСР. Дослідник творчости Олени Кульчицької. Брав участь у створенні Музею народної архітектури та побуту у Львові (відкритий 1971).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Рогатині (Галичина), до початкової школи ходив у Букачівцях, а середню освіту одержав у Львівській академічній гімназії, там і вступив у Пласт. У 1924–1925 був слухачем медичного відділу підпільного українського університету. Згодом вступив на будівельний факультет Львівської політехніки, де у 1940 одержав диплом інженера-будівельника.

Працював у Львівському Музеї етнографії та художнього промислу. Одночасно здобув заочно другу вищу освіту в Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна в Ленінграді (1953). Через деякий час на вченій раді цього інституту захистив кандидатську дисертацію, в якій розглянув творчість Олени Кульчицької. Був прийнятий до спілки художників СРСР.

З 1966 брав участь у створенні у Львові Музею народної архітектури та побуту у Шевченківському Гаю (відкрито у 1971). До виходу на пенсію займався у ньому розширенням та постійним поповненням експонатів.

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле 35).

Праці[ред. | ред. код]

  • Сенів І. В. Народна архітектура західних областей УРСР в художніх творах О. Л. Кульчицької. — Матеріали з етнографії та художнього промислу, 1957 р., т. 3, с. 160—171.
  • Сенів І. В. О. Л. Кульчицька. Каталог творів (1959)
  • Сенів І. В. Творчість Олени Львівни Кульчицької / І. В. Сенів . — Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. — 179 с. : іл.
  • Розділи «Меблі» в «Історії українського мистецтва», (т. 2, 1967)
  • В «Нарисах з історії укр. декоративно-прикладного мистецтва» (1969); статті на мистецькі теми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #106893655X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»Львів: 2007. — С. 41. — 76 с.

Література[ред. | ред. код]


Пласт[ред. | ред. код]