Серафім Тодоров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серафім Тодоров
Загальна інформація
Громадянство Болгарія Болгарія
Народився 6 липня 1969(1969-07-06) (54 роки)
Пештера, Пазарджицька область
Вагова категорія напівлегка
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Срібло 1996 до 57 кг
Чемпіонат світу з боксу
Срібло Москва 1989 до 54 кг
Золото Сідней 1991 до 54 кг
Золото Тампере 1993 до 57 кг
Золото Берлін 1995 до 57 кг
Чемпіонат Європи
Золото Афіни 1989 до 54 кг
Золото Гетеборг 1991 до 54 кг
Золото Бурса 1993 до 57 кг
Срібло Вайле 1996 до 57 кг

Серафім Тодоров ( нар. 6 липня 1969, Пештера, Пазарджицька область) — титулований болгарський боксер, срібний призер Олімпійських ігор, триразовий чемпіон світу, триразовий чемпіон Європи.

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

У Серафіма Тодорова була багата на події аматорська кар'єра.

Вже в 19 років він взяв участь в Олімпійських іграх 1988 в категорії до 51 кг, на яких переміг двох суперників, але в чвертьфіналі програв майбутньому чемпіону Кім Гван Сон (Південна Корея) — 1-4.

1989 року Тодоров став чемпіоном Європи в категорії до 54 кг, а восени зайняв друге місце на чемпіонаті світу, програвши в фіналі кубинцю Енріке Карріону.

1991 року Тодоров зробив дубль, ставши чемпіоном світу і Європи. В фіналі чемпіонату світу він взяв реванш за минулу поразку у Енріке Карріона.

На Олімпійських іграх 1992 Тодоров знов здобув дві перемоги, а в чвертьфіналі програв Рі Кван Сіку (Північна Корея).

1993 року Серафім Тодоров перейшов до категорії 57 кг і знов став чемпіоном світу, здолавши в фіналі Енріке Карріона, та чемпіоном Європи.

1995 року Тодоров став чемпіоном світу втретє поспіль.

На Олімпійських іграх 1996 Тодоров переміг Євгена Шестакова (Україна) — 11-4, Роберта Педена (Австралія) — 20-8, Фалька Густе (Німеччина) — 14-6 і вийшов в півфінал, де зустрівся з 19-річним Флойдом Мейвезером (США). Близький бій закінчився перемогою болгарина — 10-9, хоча деякі спостерегачі вважали, що бій виграв Мейвезер. Рефері при оголошенні результату бою спочатку помилково підняв руку американця. Тодоров залишився в історії боксу останнім боксером, який офіційно переміг майбутню легенду професійного боксу.

В фіналі олімпійського турніру Тодоров програв Сомлуку Камсінгу (Таїланд) — 5-8 і став володарем срібної олімпійської нагороди.

1996 року Тодоров став другим на чемпіонаті Європи, поступившись в фіналі Рамазу Паліані (Росія).

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

30 квітня 1998 року Тодоров дебютував на профірингу. За 1998 — 2003 роки провів 6 боїв, в яких здобув 5 перемог і один бій програв. 2015 року провів ще один переможний бій.

Посилання[ред. | ред. код]