Сербська академія наук і мистецтв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сербська академія наук і мистецтв є найвищою наковою і мистецькою установою Сербії. Офіційна дата створення Академії 19 листопада 1841 року.

До 1886 року академія називалася Королівська сербська академія, потім до 1947 Сербська королівська академія, Після чого її перейменували в Сербську академію наук. Пізніше вже в 1960, вона була перейменована в Сербську академію наук і мистецтв (скороченоСАНМ).

Заснування[ред.ред. код]

Будівля САНМ в Белграді. Вул. Князя Міхайлова 35

Академія була створена відповідно до закону від 1 листопада 1886 року, який був прийнятий парламентом, а король Мілан Обренович обнародував його в місті Ніш. Закон називався Основний закон Королівської сербської академії і передбачав, що перших академіків вибере король, а вони вже будуть самі приймати нових членів.[1]

5 квітня 1887 король Мілан назначив 16 перших академіків. Тоді в академії було чотири віддвли і кожен відділ отримав по чотири академіки. Серед них були:

Академія природних наук

Академія філософських наук

Академія соціальних наук

Академія мистецтв

Першим президентом академії був Йосиф Панчич, а секретарем Йован Жуйович.

З часом кількість членів збільшилася в двічі. Всіх нових членів обирали самі академіки, зважаючи на обсяг, безпечність, незалежність та старанність роботи кандидатів. Згідно з законом про створення Сербської королівської академії, під управління академії потрапляли Народна бібліотека і Музей сербських земель. Від 22 січня 1901 року Сербська королівська академія контролювала лише бібліотеку, а від музею лише отримувала щорічний звіт. Першом президентом Академії (три роки) був Йосиф Панчич, потім: Чедомиль Миятович, Мілан Мілічевич, Йован Мишкович, Джордже Нешич, Йован Ристич, Сима Лозанич, Стоян Новакович, Йован Жуйович, Йован Цвіїч.

В 1892 Сербська королівська академія була об'єднанана з Сербським вченним суспільством За рішенням міністра освіти від 9 квітня 1891 і отримала під контроль великий архів старих документів і велику бібліотеку. В 1893 році в академмії було засновано лексикографічний відділ (працював над «Словником») і етнографічний відділ (досліджував сербські села). Крім того основна задача академії полягала в науковій роботі її членів і публікації їх робіт. Сербська королівська академія наук видала:

  • 1.Голос Сербської королівської академії :
    • а) I розділ: містить обговорення природних наук і математики;
    • б) II розділ: обговорення філософських, лінгвістичних, правових та історичних наук;
  • 2. Пам'ятки (I і II розділи);
  • 3. Сербська Етнографічна Антологія, яка містить:
    • а) Різні етнографічні матеріали,
    • б) Поселення сербських земель,
    • ц) Звичаї сербського народу,
    • д) Сербські народні ігри,
    • е) Сербські народні їжа та напої;
  • 4. Праці з історії, мови і літератури сербського народу
    • I. відділ: Пам'ятки сербською мовою;
    • II. відділ: Пам'ятки іншими мовами;;
  • 5. Діалектична збірка;
  • 6. Спеціальні випуски.

Попередники академії[ред.ред. код]

Князя Михайло Обренович говорить з членами ССС на першому засіданні 8 червня 1842 року, фотографія Анастаса Йовановича

Сербська королівська академія не була першою науковою установою Сербії. Попередниками академії були Спільнота сербської словесності і Сербське наукове товариство. Спільнота сербської словесності була заснована 31 травня 1842 року і проіснувало до 27 січня 1864 року, коли князь Михайло Обренович закрив його своїм наказом. 29 липня 1864 року було засновано Сербське наукове товариство, яке наспарвді було відновленим ССС.

Проте доля Сербського наукового товариства була такою ж як і ССС, через конфлікт з міністром освіту його дію було призупинено 13 травня 1886. Законом від 1 листопада 1886 створена Сербська королівська академія якій належали бібліотека, архів і маєтки СНТ. Проте 25 липня 1887року СНТ було знову відкрите. Конфлікт між науковими товариствами був вичерпаний пропозицією міністра освіти до об'єднання двох закладів в 1892 році.

Історія розвитку[ред.ред. код]

Табличка на будівлі в Белграді

Після 60 років існування під назвою «Сербська королівська академія», заклад змінив свою назву на законних підставах від 30 червня 1947. Так як організація більше не буда під керівництвом короля вона назвалась просто Сербська академія наук. Також була змінена структура академії, замість чотирьох відділів стало шість:

  1. природно-математичних наук,
  2. технічних наук,
  3. медичних наук,
  4. Літератури і мови,
  5. Громадських наук
  6. Образотворче і музичне мистецтво.

З 1998 академія має 8 відділень, оскільки відділ математики і природничих наук розділений на два відділи: Відділ математики, фізики та гео-наук і Відділення хімічних і біологічних наук, а також, Відділ соціальних наук розділився на два відділи, один зберіг стару назву, а другий називається Департамент історичних наук..


Будівля САНУ[ред.ред. код]

Академія з 1909 до 1952 була розташована на Бранковой вулиці 15. Ця будівля була зруйнован в 1963 році. Після цього, Академія переїхала на Князя Михайлового 35, в чудовий будинок в центрі міста, де вона розташована і на зараз.

Будівля Сербської академії наук і мистецтв (САНУ), протягом майже століття прикрашає вулицю Князя Михайлова[2] вносячи дух французького декоратевізму в архітектуру Белграда.[3] Шашки, пропозиції та проекти з підвищення цих величних палаців були створені з першого дня його створення 1886. рік, але в його структурі переміщається тільки в 1952 році.

Під егідою САНУ[ред.ред. код]

Інститути САНУ[ред.ред. код]

Під егідою САНУ знаходяться наступні інститути:

В ранньому періоді академії ще було два інститути: Археологічний інститут САНУ і Історичний інститут САНУ.

Огранци САНУ[ред.ред. код]

Філія в Новом Саду

Сербська академія наук і мистецтв має філіали в Новом Саду і в Нішу.[4][5] Філія в Нішу засновано в 2016 році, її президентом було обрано Нінослав Стоядиновича, віце-президентом Милорада Митковича, а секретарем Владимира Ракочевича.[6]

Воєводинська академія наук була заснована в 1979 році, а в 1992 увійшла в склвд Сербської академії наук і мистецтв як Філія в Новом Саду.[7]

Центр наукових досліджень в Крагуєваце[ред.ред. код]

Сербська академія наук і мистецтв очолює Центр наукових досліджень в Крагуєваце, який був створений за підтримки університету в Крагуєваце.[4]

Члени академії[ред.ред. код]

Виборча асамблея[ред.ред. код]

Нові члени академії обираються виборчою асамблеєю, яка з1985 року проводиться кожні три роки. Останній раз виборча асамблея була скликана 5 листопада 2015 року.

Президенти академії[ред.ред. код]

Далі наведено список всіх президентів Сербської академії наук і мистецтв:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Народна енциклопедија, Ст. Станојевић, Загреб, 1925—1929. .
  2. Завод за заштиту споменика културе града Београда, Каталог непокретних културних добара на подручју града Београда[1], приступљено 18.03.2016.
  3. Завод за заштиту споменика културе града Београда, часопис Наслеђе, М. Павловић, Девет деценија здања Српске академије наука и уметности, [2] приступљено 18.03.2016.
  4. а б СВЕЧАНО ОТВАРАЊЕ ОГРАНКА САНУ У НИШУ
  5. Костић: САНУ од данас станује и у Нишу (Б92, 16. септембар 2016)
  6. Изабрано прво руководство Огранка САНУ у Нишу (приступљено 6. новембра 2016)
  7. Огранак САНУ у Новом Саду

Посилання[ред.ред. код]