Сервій Сульпіцій Руф Молодший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сервій Сульпіцій Руф Молодший
Діяльність військовослужбовець

Сервій Сульпіцій Руф Молодший (80 — після 35 року до н. е.) — військовий діяч, прихильник Гая Юлія Цезаря, поет.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Син Сервія Сульпіція Руфа, консула 51 року до н. е., та Постумії. Про молоді роки мало відомостей.

У 63 році до н. е. підтримував обвинувачення у незаконному здобутті посади, яке його батько висунув Луцію Ліцинію Мурені, що переміг його на консульських виборах. У 51 році до н. е. обговорювалося питання про одруження Сервія на Туллії, дочці Цицерона, але шлюб не відбувся, й Сервій одружився на Валерії, дочці Мессали Нігера.

У 49 році до н. е., після початку громадянської війни між Гаєм Цезарем й Помпеєм, приєднався до Цезаря й брав участь у його поході на Брундізій. У 46 році до н. е. знаходився в оточенні Цицерона й вивчав філософію. У лютому 43 року до н. е. втратив батька, вражений скорботою, не зміг прийти на засідання сенату, де обговорювалося надання його батькові посмертних почестей.

Творчість[ред. | ред. код]

Був поетом, автором еротичних віршів. У 35 році до н. е. згадується Горацієм як поціновувач поезії. Жодного твору від Руфа наразі не збереглося.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Валерія Молодша

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Cic. Att. V 4; 21; IX 18—19; X 3a, 14; Fam. IV 3; 6; XIII 27; Mur. 54—57; Phil. IX 5, 9, 12
  • Hor. Serm. I 10, 86
  • Ovid. Trist. II 441
  • Plin. Ep. V 3, 5
  • Hieron. adv. Iovian I 46