Сергієнко Марія Юхимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сергеєнко Марія Єфимівна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергієнко Марія Юхимівна
рос. Мария Ефимовна Сергеенко
Народилася 9 грудня 1891(1891-12-09)[1][2]
Новозибків, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла 28 жовтня 1987(1987-10-28)[1][2] (95 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність філолог, класицист, перекладачка, історик, письменниця
Галузь філологія, антикознавство і переклад
Alma mater Бестужевські курси
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчене звання професор[d]
Науковий керівник Зелінський Тадей Францович і Ростовцев Михайло Іванович
Вчителі Ростовцев Михайло Іванович і Зелінський Тадей Францович
Знання мов російська
Заклад Саратовський університет, Санкт-Петербурзький державний університет, Санкт-Петербурзький державний медичний університет, Російська національна бібліотека, S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd, Saint-Petersburg Institute of Historyd і Російська національна бібліотека[2]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Марія Єфимовна Сергієнко (9 грудня 1891, Новозибков, Чернігівська губернія, Російська імперія28 жовтня 1987, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянська філолог, історик-антикознавець, доктор історичних наук (1943), професор (1948).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї чиновника у Новозибкові Чернігівської губернії, її мати походила з дворянського роду Криницьких. Дитинство провела у маєтку діда. Закінчила Чернігівську міністерську гімназію.

1910 року приїхала до Петербурга. Вступила на історико-філологічний факультет Вищих жіночих курсів, де вивчала класичну та загальну історію. Брала участь у семінарах М. І. Ростовцева та Т. Ф. Зелінського, ученицею яких себе вважала. Державні іспити склала з відділення класичної філології (1916). Під час навчання почала викладати латину у гімназії Л. Таганцевої та гімназії кн. Оболенської.

Викладала у жіночих гімназіях, Саратовському університеті.

У 1929 році, після розгрому наукових кадрів у Саратовському університеті, повернулася до Ленінграда, де працювала в Державній публічній бібліотеці та 1-му Ленінградському медичному інституті (спочатку викладала, потім завідувала кафедрою латинської мови).

Була однією з авторів латинсько-російського ботанічного словника, створеного Всеросійським інститутом рослинництва[ru] з ініціативи М. І. Вавилова.

Працювала в Державній публічній бібліотеці (1931-1934) та в Інституті історії науки і техніки АН СРСР1932).

Під час блокади Ленінграда перебувала в обложеному місті. Написала пізніше спогади про блокаду. З 1941 по 1945 р. займалася перекладом «Сповіді» Аврелія Августина. Вперше «Сповідь» у перекладі М. Сергієнко видана у збірнику «Богословські праці» № 19, 1978 р. Надалі неодноразово перевидавалася (у 1992, 2003 та пізніше).

В 1943 році захистила докторську дисертацію на тему римского сільского господарства. У 1948 році отримала вчене звання професора.

У 1945-1974 роках працювала в Ленінградському відділенні Інституту історії АН СРСР.

З 1948 року викладала у Ленінградському державному університеті імені А. А. Жданова на кафедрі класичної філології.

Померла 28 жовтня 1987 року в Ленінграді, похована в Естонії, на цвинтарі Пюхтицького Успенського жіночого монастиря.

Праці[ред. | ред. код]

Наукова спадщина М. Сергієнко включає понад 100 робіт, багато з яких існують лише у вигляді рукописів. Серед опублікованих робіт можна назвати:

  • Перша елегія Тибулла (До питання про її композицію)
  • З історії італійського городництва
  • Нарис розвитку римської агрономії
  • Колумелла та Варрон як тваринники
  • Предтечі прикладної ботаніки в античному світі
  • Добриво хлібних полів у Стародавній Італії
  • Два типи сільських господарств Італії I в. н. е.
  • Колумбарій Статілієв Тавров // Вісник давньої історії. 1964. № 4

Книги[ред. | ред. код]

  • Помпеи. М. — Л., 1949;
  • Очерки по сельскому хозяйству древней Италии, М. — Л..: Изд-во АН СССР, 1958;
  • Жизнь древнего Рима: очерки быта. М. — Л.: Наука, 1964 (2-е изд. СПб., 2002)
  • Простые люди древней Италии М.: Наука, 1964;
  • Сергеенко М. Е. Ремесленники Древнего Рима: Очерки / Академия наук СССР. Ленинградское отделение Института истории. — Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1968. — 164 с. — 3200 прим.

Переклади[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. а б в г Сотрудники Российской национальной библиотеки
  3. Евсевий Памфил. Церковная история / Пер. М. Е. Сергеенко. — Богословские труды. — М., 1982—1986. — С. Сб. 23. с. 119—153; 1983. Сб. 24. с. 97-138; 1984. Сб. 25. с. 5-56; 1985. Сб. 26. с. 18-90.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]