Сергун Ігор Дмитрович
Ігор Дмитрович Сергун | |
---|---|
рос. Игорь Сергун | |
![]() | |
Народження |
28 березня 1957 Подольськ, Московська область, РРФСР, СРСР |
Смерть |
3 січня 2016 (58 років) Москва, Російська Федерація інфаркт міокарда |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна |
![]() ![]() |
Рід військ | Розвідувальні війська ЗС Росії |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Moscow Military Academyd |
Роки служби | 1973 — 2016 |
Звання |
![]() |
Командування | ГРУ ГШ ЗС Росії |
Нагороди | |
![]() |
Ігор Дмитрович Сергун (нар. 28 березня 1957 — 3 січня (?) 2016 Ліван (?)[1][2][3]) — російський воєначальник, розвідник, начальник Головного розвідувального управління Генерального Штабу Російської Федерації — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (від 26 грудня 2011 року), генерал-полковник. Кандидат військових наук.
Біографія[ред. | ред. код]

Детальна біографія і ключові відомості про проходження служби Сергуна, як і інших військовослужбовців, що займають подібні посади, у РФ є державною таємницею.
Інформація щодо його біографії міститься на офіційному сайті Міністерства оборони Росії (у розділі «Герой»): Народився 28 березня 1957 року. У Збройних силах від 1973 року. Закінчив Московське суворовське військове училище, Московське вище загальновійськове командне училище імені Верховної Ради РРФСР, Військово-дипломатичну академію, Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.
У військовій розвідці від 1984 року. Проходив військову службу на різних посадах у Головному розвідувальному управлінні. Володіє кількома іноземними мовами. Має державні нагороди СРСР та РФ.
1998 року маючи військове звання полковника був військовим аташе Російської Федерації в Албанії.
Указом Президента Російської Федерації у грудні 2011 року призначений начальником Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[4][5][6].
Указом Президента Російської Федерації від 31 серпня 2012 року № 1240 Ігореві Сергуну присвоєно звання «генерал-лейтенант»[7][8].
У квітні 2014 року Ігор Сергун потрапив до списку осіб, на які Європейський союз та США наклали санкції за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також «за діяльність офіцерів ГРУ на сході України»[9].
Указом Президента Російської Федерації від 21 лютого 2015 року № 91 Ігореві Сергуну присвоєно звання «генерал-полковник».
Був одружений, мав двох дочок.
Російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що Ігор Сергун помер 3 січня 2016 у Москві.[9]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня
- Орден «За військові заслуги»
- Орден Пошани
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня
- Медаль «За бойові заслуги» (СРСР)
- Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» (СРСР)
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (СРСР)
- Медаль «За зміцнення державної системи захисту інформації» 2-го ступеня
- Медаль «Учаснику марш-кидка 12 червня 1999 Боснія — Косово»
- Медаль «За бездоганну службу» 3 ступенів (СРСР)
- Медаль «200 років Міністерству оборони»
- Знак «За службу у військовій розвідці»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Начальник ГРУ Росії загинув у Лівані, а не в РФ [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.], 112.ua, 07.01.2016
- ↑ A Mysterious Death Raises Questions in Russia [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.], stratfor.com, 06.01.2016 (англ.)
- ↑ FT: Путин просил Асада уйти.— Телеканал «Дождь», 22 января 2016 [Архівовано 24 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сергун Ігор Дмитрович: Міністерство оборони Російської Федерації. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
- ↑ І. Д. Сергун на сайті encyclopedia.mil.ru. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 7 січня 2016.
- ↑ У Міноборони підтвердили відставку начальника ГРУ // Лента.ру. — 26.12.2011. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 7 січня 2016.
- ↑ Воронін Н. Присвоєння військових звань // Червона зірка. — 04.09.2012. Архів оригіналу за 19.09.2012. Процитовано 16.06.2015.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 31 серпня 2012 № 1240. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
- ↑ а б Війна проти України і смерть начальника ГРУ Росії Ігоря Сергуна. Радіо Свобода. Процитовано 16 червня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
Сергун Ігор Дмитрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Похоронний марш російських генералів (Статистика й інфографіка).— InformNapalm, 2016-01-14 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Народились 28 березня
- Народились 1957
- Уродженці Подольська
- Померли 3 січня
- Померли 2016
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Військової академії Генштабу
- Генерал-полковники (Російська Федерація)
- Герої Російської Федерації
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову доблесть» (Міноборони РФ) 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «200 років Міністерству оборони»
- Нагороджені медаллю «За повернення Криму»
- Співробітники ГРУ
- Радянські розвідники
- Російські військові аташе
- Випускники Московського суворовського військового училища
- Випускники Московського вищого військового командного училища
- Кандидати військових наук
- Кандидати наук Росії
- Персони нон грата в ЄС
- Чорний список ЄС
- Внесені до списку персональних санкцій OFAC Мінфіну США
- Російські військові у війні проти України (з 2014)