Старостін Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Анатолійович Старостін
Народився 24 березня 1953(1953-03-24)
Москва, СРСР
Помер 30 вересня 2005(2005-09-30) (52 роки)
Москва, Росія
·інфаркт міокарда
Поховання Нове Донське кладовище
Країна СРСР СРСР, Росія Росія
Діяльність мовознавець
Alma mater Московський державний університет
Галузь лінгвістика
Заклад Інститут Санта-Фе
Вчене звання члени-кореспонденти РАНd
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Відомі учні Svetlana Burlakd
Старостін Георгій Сергійович
Аспіранти, докторанти Svetlana Burlakd
Kirill Babaevd
Старостін Георгій Сергійович
Батько Q4440674?
Діти Старостін Георгій Сергійович
Нагороди

CMNS: Старостін Сергій Анатолійович у Вікісховищі

Сергій Анатолійович Старостін (24 березня 1953, Москва, СРСР — 30 вересня 2005, Москва, Росія) — радянський та російський лінгвіст. Спеціаліст в галузі сходознавства, індоєвропеїстики та компаративістики.

Біографія[ред. | ред. код]

Старостін зацікавився лінгвістикою в школі. На шкільній Олімпіаді з мовознавства та математики для учнів 8-11 класів він став одним із переможців, коли навчався лише у п'ятому класі.

Закінчив відділення структурної та прикладної лінгвістики філологічного факультету МДУ. В студентські роки Сергій Старостін опублікував роботу з реконструкції японської прамови. Під час навчання регулярно брав участь в лінгвістичних експедиціях на Північний Кавказ.

Після закінчення університету Старостін вступив до аспірантури Інституту сходознавства АН СРСР. Кандидатська дисертація (1979): «Реконструкція давньокитайської фонологічної системи». Докторська дисертація (1992) присвячена алтайським мовам.