Бєляєв Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сергій Бєляєв)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Михайлович Беляєв
Народився 21 січня 1883(1883-01-21)
Москва, Російська імперія
Помер 11 листопада 1953(1953-11-11) (70 років)
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність письменник, лікар
Alma mater Дерптський імператорський університетd
Мова творів російська
Жанр наукова фантастика

Сергій Михайлович Беляєв (рос. Беляев, Сергей Михайлович; 9 (21) січня 1883, Москва — 11 листопада 1953, там же) — російський радянський письменник, відомий переважно творами у жанрі наукової фантастики.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1883 році в Москві, в сім'ї священика. Закінчив духовну семінарію, працював півчим, суфлером в театрі, репетитором. Закінчив медичний факультет Юр'ївського університету[ru], більшу частину життя працював лікарем, поєднуючи це заняття з літературною діяльністю. Писав нариси, оповідання, після Жовтневої революції співпрацював з російським телеграфним агентством. Здобув популярність завдяки своїм науково-фантастичним творам, написаним в 1920-1940-х роках.

Молодший брат — Михайло Михайлович Беляєв (1885—1950) — зоолог, педагог-методист, працював в Бюн, професор зоології (1935), професор кафедри методики природознавства МГПИ ім. В. І. Леніна (1947), професор Загорського вчительського інституту (1949). Відомий підручником для старших класів «Основи еволюційного вчення: Підручник для 9-го класу середньої школи» (1933). У співавторстві з ним написана книга «Збірник завдань противоалкогольного змісту. Допомога при викладанні арифметики в нижчих школах усіх відомств». Упоряд. М. М. Бєляєв, учитель і С. М. Бєляєв, лікар. (1914). Книга вийшла в серії «Гурток діячів по боротьбі зі шкільним алкоголізмом», випуск 12.

Помер в Москві в 1953 році. Похований на Ваганьковському кладовищі[1].

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Друкувався з 1905 року. Перша книга — «Семінарські нариси» (1906).

Один з нечисленних радянських письменників-фантастів 1930-1940-х років. Автор кількох книг «жорсткої» наукової фантастики. Перша науково-фантастична публікація — роман «Радіомозг» (1926; 1928), який друкувався в «Робітничій газеті», а потім вийшов окремим виданням. У цьому романі радянські люди заважають задумом західних вчених-маніяків, які мріють отримати владу над світом за допомогою винайденого ними пристрої — штучного «мозку» — здатного диктувати людям чужу волю.

У романі «Винищувач 2Z» (спочатку вийшов в 1928 році під назвою «Винищувач 17Y», в 1939 році був кардинально перероблений) зловісному винахіднику Урландо, черговому претенденту на світове панування, знову протиставлені радянські вчені, які використовують аналогічне відкриття в мирних цілях. Обговорюючи роман, критика вказувала на літературну залежність Бєляєва від фантастичних романів Олексія Толстого.

В 1945 році в романі «Пригоди Семуеля Пінгля» розповідається про вченого, який навчився штучно перебудовувати віруси. У 1947 році вийшов останній роман письменника — «Володар блискавок», герої якого вирішують проблему вилучення із земної атмосфери атмосферної електрики і передачі його на великі відстані.

Роман «Пригоди Семуеля Пінгля» (на думку деяких критиків — найкращий твір письменника[2]) був переведений на польську, чеську, словацьку, болгарську та хорватську мови.[3]

Працював і в інших жанрах. У 1926 році видав книгу оповідань «Пожежа» і повість «Як Іван Іванович від більшовиків бігав». Відомі також його документальні «Нотатки радянського лікаря» (1926). У співавторстві з популярним радянським письменником Борисом Пильняком написав документальну книгу про бійні — «М'ясо» (1936), присвячений московським м'ясокомбінату імені Мікояна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Артамонов, В. Д. (1991). Ваганьково. Москва: Московский рабочий. с. 192. ISBN 5-239-01167-2. OCLC 26291090. 
  2. Беляев, С.М.. web.archive.org. 29 серпня 2013. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 24 грудня 2021. 
  3. Сергей Беляев «Приключения Сэмюэля Пингля» (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 19 червня 2017. 

Література[ред. | ред. код]