Кокурін Сергій Вікторович
| Кокурін Сергій Вікторович | ||
|---|---|---|
 Прапорщик | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1 січня 1978 Сімферополь, Кримська область, .svg){kind=small} Українська РСР | |
| Смерть |
18 березня 2014 (36 років) Сімферополь, АР Крим,  Україна(вогнепальне поранення) | |
| Громадянство |
Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ | Військово-топографічна служба | |
| Формування | 13-й фотограмметричний центр Центрального управління воєнно-топографічного та навігації ГУ оперативного забезпечення ЗСУ | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Як був убитий перший український військовий Сергій Кокурін в Криму на YouTube
|
Сергі́й Ві́кторович Коку́рін (1 січня 1978, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР — 18 березня 2014, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна) — прапорщик Збройних сил України. Загинув під час штурму сімферопольського фотограмметричного центру. Перший убитий воїн російськими окупантами у російсько-українській війні, що почалась із анексії Криму починаючи з 2014 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Сергій Кокурін народився в Сімферополі, де закінчив середню школу. 28 грудня 1997 року склав Військову присягу на вірність Українському народові. Під час військової служби пройшов шлях від рядового до начальника служби тилу. До літа 2013 року служив у Сімферопольському об'єднаному військовому комісаріаті. З літа 2013 року — начальник служби тилу 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України. Неодноразово нагороджувався відзнаками Міністра оборони України та начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України.
Загинув 18 березня 2014 року, виконуючи службовий обов'язок та захищаючи свою військову частину від озброєного нападу російських окупантів. Під час штурму 13-го фотограмметричного центру Сергій Кокурін перебував на спостережній вежі на території автопарку військової частини, домінантній точці, з якої проглядається вся територія частини. Вбитий пострілом у серце з вогнепальної зброї. Згідно офіційного висновку про причини смерті, Сергій Кокурін був вбитий двома кулями автомату калібру 5,45 мм, випущеними знизу вгору.
Поранений під час штурму капітан ЗСУ Валентин Федун згадує, що відбувалося:
Мій пост перебував на третьому поверсі адміністративної будівлі. Після обіду помітив, як у районі КПП почали збиратися люди. Почулися постріли, крики. По рації інші спостерігачі доповіли, що нас атакують. Із КПП надійшла інформація, що ситуація починає виходити з-під контролю. Пікетувальники напирають, намагаються пролізти на територію частини, помічено багато людей зі зброєю. Я піднявся на дах. Звідти побачив, що навколо частини на вогневих позиціях облаштувалися кулеметники й автоматники. Але своєї присутності вони намагалися не виказувати. Невдовзі помітив, що з дальньої сторони на територію частини проникли російські спецпризначенці. Вони просувалися короткими перебіжками, ховаючись від стороннього ока. Про це я одразу доповів черговому та продовжив спостереження, час від часу уточнюючи інформацію. Раптом відчув сильний удар і впав. Вже в будівлі відчув, що поцілили в мене двічі. Перша куля пройшла крізь щоку і вийшла з шиї. Друга вцілила біля лівої ключиці й вийшла з-під лівої лопатки.
22 березня у Сімферопольському Будинку офіцерів відбулась церемонія прощання з військовослужбовцем Збройних сил України прапорщиком Сергієм Кокуріним. Похований на міському кладовищі Сімферополя Абдал.
У загиблого залишилися мати, 4-річний син та вагітна дружина Олена. Два місяці Сергій не дочекався до народження другої дитини — Сергія Сергійовича Кокуріна[1]. Сім'я виїхала з окупованого Криму до Одеси.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (19.07.2014, посмертно)[2]
- У грудні 2015 року в Одесі колектив фотограмметричного центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України урочисто відкрив на території частини пам'ятник загиблим топографам та меморіальну дошку пам'яті першого загиблого під час анексії Росією Криму українського військовослужбовця — прапорщика Сергія Кокуріна[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перша смерть під час анексії Криму: прапорщик Сергій Кокурін загинув у бою з російськими військовими. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 1 січня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Військові топографи вшановують пам'ять загиблих бойових побратимів // Міністерство оборони України, 4 грудня 2015. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кокурін Сергій Вікторович [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Під час штурму у Сімферополі вбили українського військовослужбовця [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.] // «Лівий берег», 18 березня 2014.
- Під час штурму 13-го фотограмметричного центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у Сімферополі загинув на посту прапорщик Сергій Вікторович Кокурін [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 20 березня 2014.
- У Сімферополі відбулася церемонія прощання з прапорщиком Сергієм Кокуріним, який загинув під час захисту своєї військової частини // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 22 березня 2014.
- Остання лінія вогню прапорщика Кокуріна // «Народна армія», 31 березня 2014.
- Сергій Кокурін — перший воїн ЗСУ убитий окупантами [Архівовано 16 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Цензор.нет», 18 березня 2017.