Семак Сергій Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сергій Семак)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семак.
Ф
Сергій Семак
Сергій Семак
Сергій Семак
Особисті дані
Повне ім'я Семак Сергій Богданович
Народження 27 лютого 1976(1976-02-27) (48 років)
  с. Сичанське, УРСР, СРСР
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство  Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992
1992
1993—1994
1994—2005
2005—2006
2006—2008
2008—2010
2010—2013		 Росія «Пресня»
Росія «Карелія»
Росія «Асмарал»
Росія ЦСКА (Москва)
Франція ПСЖ
Росія «Москва»
Росія «Рубін»
Росія «Зеніт»		 19 (4)
3 (0)
13 (2)
282 (73)
26 (1)
57 (12)
61 (12)
48 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997—2010 Росія Росія 65 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2013—2016
2014
2014—2016
2017—2018
2018— 		Росія «Зеніт»
Росія «Зеніт»
Росія Росія
Росія «Уфа»
Росія «Зеніт» 		(асист.)
(в.о.)
(асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Богданович Семак (рос. Семак Сергей Богданович, * 27 лютого 1976, с. Сичанське, Луганська область, Українська РСР, СРСР) — російський футболіст, півзахисник, згодом футбольний тренер тренер, з 2018 року очолює тренерський штаб санкт-петербурзького «Зеніта».

У 1997—2010 рр. грав за національну збірну Росії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 27 лютого 1976 у с. Сичанське Ворошиловградської області (нині Луганська область).

Сергій Семак — один з небагатьох сучасних футболістів у російському футболі, який закінчив школу з золотою медаллю. Випускник Луганського училища олімпійського резерву. Перший тренер — Валерій Васильович Білокобильський.

Після закінчення училища Сергія Семака запросили до футбольного клубу «Асмарал», проте у вищій лізі вдалося дебютувати лише в 1993 р. Дебютував проти «Жемчужини» і в першій грі забив м'яч. На той час йому було 17 років. Він є одним із 16 футболістів, яким вдалося забити м'яч в 17-річному віці у вищій лізі чемпіонату Росії.

Більшу частину своєї кар'єри провів у «ЦСКА» (10 років), де зумів стати капітаном, справжнім символом клубу. У команду його особисто запросив Олександр Тарханов. При цьому у Семака був чинний контракт з «Асмаралом», але ЦСКА не домовився з президентом клубу Аль-Халіді і просто призвав гравця в армію. Після закінчення терміну служби Семак повинен був повернутися в «Асмарал» і відпрацювати контракт. За «ЦСКА» дебютував у грі Кубка Кубків проти угорського «Ференцвароша» (ЦСКА переміг 2:1). Восени 1996 року після матчу першого раунду Кубка УЄФА проти нідерландського «Феєнорда» підписав з роттердамським клубом особистий контракт, але клуби не змогли домовитися про суму трансферу. Взимку 1997 року Семак разом з Тархановим і рядом гравців перейшов у «Торпедо», але ні автозаводці, ні президент московського «Динамо» Микола Толстих, також хотів бачити Семака у своїй команді, не зуміли домовитися з Аль-Халиди, і гравець повернувся в ЦСКА[1]. Потім Семак міг виїхати грати за іспанський «Реал Ов'єдо»[2].

Сергій Семак під час виступів за «Рубін». 2009 рік.

Особливо яскравою була гра Сергія у матчі Ліги чемпіонів 2004—2005, коли 29 вересня 2004 року в матчі проти «Парі Сен-Жермена» футболіст забив гол і заробив пенальті, а 7 грудня в гостьовому матчі проти цієї ж команди оформив хет-трик. В результаті французи вирішили придбати гравця у свою команду, але за кордоном проявити себе Сергію не вдалося, і він незабаром перейшов у футбольний клуб «Москва». 22 квітня 2007 року забив сотий гол (у ворота своєї колишньої команди ЦСКА) в матчах на вищому рівні, ставши членом «Клубу 100» газети «Спорт-Експрес» (також входить в Клуб Григорія Федотова).

В кінці січня 2008 року перейшов у казанський «Рубін», з яким підписав трирічний контракт. На сезон 2008 року Семак був обраний капітаном команди. 16 березня дебютував у складі казанців в матчі 1-го туру чемпіонату Росії з командою «Локомотив», що завершився перемогою 1:0. Свій перший м'яч за «Рубін» забив у матчі 3-го туру з «Зенітом», що завершився несподіваною перемогою 1:3 — ця гра стала для Семака 350-ю у вищій лізі чемпіонату Росії.

4 листопада 2009 року під час домашнього матчу «Рубіна» з «Барселоною» в рамках групового етапу Ліги чемпіонів, що завершився нульовою нічиєю, у Семака народилася дочка Варвара[3]. У грудні 2009 року продовжив контракт з «Рубіном» до 2012 року[4].

Сергій Семак у складі «Зеніту». 2012 рік.

6 серпня 2010 року Семак перейшов у петербурзький «Зеніт», підписавши контракт на 2,5 роки[5]; сума трансферу склала 2 млн євро. Ще 500 тис. євро «Зеніт» заплатив би в разі виходу Сергія в матчі другого кола проти «Рубіна»[6], але цього не сталося[7].

У березні 2011 року в матчі з ЦСКА Семак отримав перелом плеснової кістки[8]. У липні стався рецидив травми[9].

У вищому дивізіоні чемпіонату Росії зіграв 455 матчів (перше місце серед всіх гравців в історії, забив 102 м'яча (п'ятий показник в історії чемпіонатів Росії після Олега Веретенникова, Дмитра Лоськова, Олександра Кержакова і Дмитра Кириченка). Сотий м'яч був забитий 6 травня 2012 року в складі «Зеніту» в матчі проти московського «Спартака»[10]. У першому дивізіоні Росії зіграв 13 матчів, забив 2 голи, в другому дивізіоні Росії зіграв 44 матчі, забив 7 голів, в третьому дивізіоні Росії зіграв 7 матчів, забив 3 голи в першому дивізіоні Франції зіграв 26 матчів, забив 1 гол.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Семак дебютував за збірну в 1997 році і взяв участь в ЧС-2002 в Південній Кореї і Японії, але не провів жодного матчу на турнірі.

23 травня 2008 року Сергій після перерви повернувся в збірної Росії: на матчі проти Казахстану Семак був капітаном команди. Продовжив виконувати цю функцію він і на чемпіонаті Європи 2008 року, а 14 червня в матчі 2-го туру групового турніру футболіст відзначився гольовою передачею. 21 червня 2008 року матч 1/4 фіналу чемпіонату Європи Нідерланди — Росія (1:3) став для Сергія Семака 50-м у національній команді, в цьому матчі він також відзначився гольовою передачею.

У серпні 2010 року новий головний тренер збірної Росії Дік Адвокат повідомив, що невиклик Семака в збірну пов'язаний з тим, що йому вже 34 роки, а на Євро-2012 буде 36, тому ставка робитиметься на інших футболістів[11]. В підсумку Семак не потрапив в заявку на чемпіонат Європи 2012 року, оскільки в півзахисті зібралася достатня кількість досвідчених гравців[12][13].

У серпні 2012 року потрапив у розширений склад збірної Росії на матчі відбіркового циклу чемпіонату світу 2014 року, але за збірну більше не зіграв жодного матчу.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

«Зеніт»[ред. | ред. код]

19 квітня 2013 року Семак заявив, що його контракт, який закінчується 31 травня, за домовленістю з клубом продовжений не буде[14]. По закінченні сезону Семак продовжив кар'єру в тренерському штабі петербурзького «Зеніту» як помічник Лучано Спаллетті. Угода була розрахована на три роки[15].

11 березня 2014 року Семак був призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Зеніту» після звільнення Лучано Спаллетті. Під його керівництвом команда провела два матчі — 15 березня в 21-му турі чемпіонату Росії програла в гостях ЦСКА 0:1, а 19 березня виграла в матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів у дортмундської «Боруссії» в гостях 2:1. 20 березня поступився місце Андре Віллаш-Боашу, залишившись у його штабі.

У вересні — жовтні 2015 керував «Зенітом» в шести матчах чемпіонату Росії у зв'язку з дискваліфікацією Віллаш-Боаша. Після відходу португальця Семак продовжив працювати в штабі Мірчі Луческу, проте неодноразово висловлював бажання почати самостійну тренерську роботу.

Збірна Росії[ред. | ред. код]

31 серпня 2014 разом із Ігорем Сімутенковим увійшов до тренерського штабу збірної Росії під проводом Фабіо Капелло[16]. Після відходу Капелло зі збірної Семак зберіг свій пост в тренерському штабі Леоніда Слуцького і в статусі тренера брав участь у Євро-2016. Після того, як збірну очолив Станіслав Черчесов, 29 серпня 2016 року Семак залишив тренерський штаб команди.

«Уфа»[ред. | ред. код]

30 грудня 2016 року «Уфа» оголосила про призначення Семака на пост головного тренера, яка стала першим клубом в самостійній тренерській кар'єрі Сергія. Угода була розрахована на півтора року[17]. За результатами свого першого повного сезону роботи з «Уфою» 2017/18 вивів команду на шосте місце у чемпіонаті Росії, що стало рекордом в історії уфимської команди.

Повернення до «Зеніта»[ред. | ред. код]

29 травня 2018 року було оголошено про призначення Семака головним тренером санкт-петербурзького «Зеніта», де він раніше входив до тренерських штабів Лучано Спаллетті та Андре Віллаш-Боаша[18].

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Ліга[19] Кубки[20] Єврокубки[21] Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Асмарал 1993 8 1 1 0 0 0 9 1
Разом 8 1 1 0 0 0 9 1
ЦСКА 1994 5 1 2 1 1 0 8 2
1995 22 4 1 1 0 0 23 5
1996 31 6 1 0 4 0 36 6
1997 32 5 2 1 0 0 34 6
1998 29 9 3 0 0 0 32 9
1999 29 12 4 1 2 0 35 13
2000 30 8 5 0 2 0 37 8
2001 26 5 0 0 0 0 26 5
2002 24 6 3 2 2 2 29 10
2003 24 7 0 0 0 0 24 7
2004 30 5 5 1 10 4 45 10
Разом 282 68 26 10 21 6 329 84
Парі Сен-Жермен 2004/05 13 1 0 0 0 0 13 1
2005/06 13 0 0 0 0 0 13 0
Разом 26 1 0 0 0 0 26 1
Москва 2006 28 7 3 0 4 0 35 7
2007 29 5 9 3 0 0 38 8
Разом 57 12 12 3 4 0 73 15
Рубін 2008 27 5 0 0 0 0 27 5
2009 26 6 3 0 6 0 35 6
2010 8 1 0 0 2 1 10 2
Разом 61 12 3 0 8 1 72 13
Зеніт 2010 12 2 0 0 5 0 17 2
2011/12 20 5 2 0 7 2 29 7
2012/13 16 2 2 1 4 1 20 4
Разом 48 9 4 1 16 3 68 13
Всього за кар'єру 482 103 45 13 49 10 576 127

Збірної[ред. | ред. код]

Досягнення[ред. | ред. код]

Сергій Семак з президентом Росії Дмитром Медведєвим та тренером збірної Гусом Гіддінком піссля здобуття бронзових медалей Євро-2008.
Гравець

Командні[ред. | ред. код]

ЦСКА Москва
ПСЖ
Рубін
Зеніт
Збірна Росії
Тренер
Зеніт

Особисті[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — Богдан Михайлович, Мати — Валентина Федорівна[24].

Має чотирьох братів. Двоє з них — колишні футболісти: Андрій (нар. 9 грудня 1974) виступав в нижчих лігах України та Росії[25] та Микола (нар. 7 листопада 1986), який також грав у нижчих лігах Росії[26].

Дружина — Ганна.

Діти — Ілля (від першої дружини Світлани), Семен, який навчався в академії «Зеніта»[27], Іван, Майя, що займалася кінним спортом)[27] — дочка Ганни від першого шлюбу (Сергій Семак — її третій чоловік).

4 листопада 2009 року у Сергія та Анни народилася дочка Варвара.[3] Повідомлення про те, що її назвали Барселоною[28], виявилося жартом.

6 квітня 2011 року народився син Сава[29]. 22 лютого 2013 року народилася дочка Іларія. В липні 2016 року подружжя удочерили дівчинку Таню з обмеженими можливостями[30].

Факти[ред. | ред. код]

  • Був єдиним гравцем збірної Росії на Євро-2008, який народився не на території Росії.
  • Єдиний гравець, який ставав чемпіоном Росії у складі трьох команд[31].
  • Є «обличчям» ігри FIFA 11 в Росії[32].
  • Поїхав на Євро-2008 як капітан, хоча не провів жодного матчу у відбірковому турнірі до цієї першості.
  • Є особою французької чоловічого одягу Daniel Hechter[33].
  • У 2007 році знявся в телесеріалі «Татусеві дочки».
  • Стовідсотковий власник краснодарської компанії «Назаріс», яка займається виробництвом круп і спеціалізується на скупці і переробці рису; бенефіціарний власник московської компанії «Лімо Клуб», що спеціалізується на прокаті весільних лімузинів[34].
  • Один з 16 гравців, яким вдалося забити гол у вищій лізі Росії у віці до 18 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сергій Семак: «ЦСКА не став мене купувати набагато простіше було призвати в армію»
  2. ↑ Закони іноземного агента. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 30 грудня 2016.
  3. ↑ а б Семак забрав доньку і дружину з пологового будинку. Архів оригіналу за 23 листопада 2009. Процитовано 30 грудня 2016.
  4. ↑ Семак і Шаронов продовжили контракти з «Рубіном». Архів оригіналу за 16 грудня 2009. Процитовано 30 грудня 2016.
  5. ↑ «Зеніт» оголосив про підписання контракту з Семаком на 2,5 року[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ↑ «Зеніт» заплатив за Семака € 2 млн[недоступне посилання з травня 2019]
  7. ↑ Рубін — Зеніт — 2:2
  8. ↑ У Семака діагностований перелом ноги. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 30 грудня 2016.
  9. ↑ Семак знову вибув з ладу через рецидиву перелому
  10. ↑ Протокол матчу «Зеніт» — «Спартак». Історія «Зеніту».
  11. ↑ Головний тренер збірної Росії Дік Адвокат: 4-3-3 — ідеальна схема для збірної Росії. Архів оригіналу за 5 жовтня 2010. Процитовано 30 грудня 2016.
  12. ↑ До EURO-2012 — 24 дні: Заповіт Адвоката. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 30 грудня 2016.
  13. ↑ До EURO-2012 — 9 днів. Дік Адвокат: «Думаю, рішення по моєму контракту приймав не Фурсенко»
  14. ↑ Семак: у наступному сезоні не буду грати за «Зеніт», gazeta.ru
  15. ↑ Семак увійшов до тренерського штабу «Зеніту»
  16. ↑ Симутенков і Семак поповнили тренерський штаб збірної Росії
  17. ↑ Семак очолив «Уфп»
  18. ↑ Сергей Семак назначен новым главным тренером "Зенита". campeones.ua (рос.). Процитовано 13 листопада 2021.
  19. ↑ Прем'єр-Ліга, Другий дивізіон Росії з футболу, Ліга 1
  20. ↑ Кубок Росії, Суперкубок Росії
  21. ↑ Кубок володарів кубків УЄФА, Кубок УЄФА, Ліга чемпіонів УЄФА, Кубок Інтертото, Ліга Європи УЄФА
  22. ↑ Чемпіонати Росії з футболу. Всі футболісти
  23. ↑ Sportbox.ru: «„Тихонов — кращий футболіст Росії за 20 років!“». 20.03.2013
  24. ↑ Як в рідному селі вболівали за Семака — Додаток — Радянський спорт. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 30 грудня 2016.
  25. ↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  26. ↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  27. ↑ а б Сергій Семак: «Клуб — не сім'я». Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 30 грудня 2016.
  28. ↑ Капітан «Рубіна» Сергій Сємак назвав свою доньку Барселоною — NEWSru.com
  29. ↑ Футболіст «Зеніта» Сергій Сємак в шостий раз став батьком
  30. ↑ Колишній капітан збірної Росії удочерив дівчинку з обмеженими можливостями
  31. ↑ СЕМАК ВСТАНОВИВ УНІКАЛЬНИЙ РЕКОРД
  32. ↑ Семак стане одним з уособлень FIFA 10 — Чемпіонат.ру. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 30 грудня 2016.
  33. ↑ Сергій Семак став обличчям французької чоловічого одягу Daniel Hechter
  34. ↑ Тренер «Зеніту» і збірної Росії зайнявся виробництвом рису — 20.10.2015.

Посилання[ред. | ред. код]

«Зеніт» — поточний склад

1 Васютін (в) · 2 Чистяков · 3 Дуглас Сантос · 4 Круговой · 5 Барріос · 6 Фернандес · 8 Вендел · 10 Ізідор · 11 Клаудінью · 15 Караваєв · 16 Адамов · 17 Мостовий · 18 Коваленко · 19 Сутормін · 21 Єрохін · 25 Еракович · 28 Аліп · 30 Кассьєрра · 31 Мантуан · 33 Сергєєв · 35 Саус · 37 Ду Кеірос · 41 Кержаков (в) · 55 Родрігао · 77 Роберт · 79 Васільєв · 94 Козлов · 96 Барановський · Тренер: Сергій Семак

1 Нігматуллін (в) • 2 Ковтун • 3 Никифоров • 4 Смертін • 5 Соломатін • 6 Сємшов • 7 Онопко (к) • 8 Карпін • 9 Титов • 10 Мостовий • 11 Бесчастних • 12 Черчесов (в) • 13 Даєв • 14 Чугайнов • 15 Аленічев • 16 Кержаков • 17 Сємак • 18 Сєнніков • 19 Піменов • 20 Ізмайлов • 21 Хохлов • 22 Сичов • 23 Філімонов (в) • Тренер: Романцев
Росія
Росія

П. Бутусов (1935) · Філіппов (1936–37) · Івінв.о. (1938) · Єгоров (1938–40) · Філіппов (1940) · К. Лемешев (1941–45) · М. Бутусов (1946) · Таланов (1946–48) · К. Лемешев (1948–50) · Ласін (1950–51) · В. Лемешев (1952–54) · Люкшинов (1954–55) · Алов (1956–57) · Жарков (1957–60) · Бондаренко (1960) · Єлісєєв (1961–64) · Федоров (1964–66) · Алов (1967) · Фальян (1968–70) · Горянський (1970–72) · Зонін (1973–77) · Морозов (1977–82) · Садирін (1983–87) · Голубєв (1987) · Завидонов (1988–89) · Голубєв (1989) · Коньков (1990) · Булавин (1990) · Морозов (1991) · Мельников (1992–1994) · Садирін (1995–96) · Бишовець (1997–98) · Давидов (1998–2000) · Морозов (2000–02) · Бірюковв.о. (2002) · Раппопорт (2002) · Петржела (2003–06) · Боровичкав.о. (2006) · Адвокат (2006–09) · Давидов (2009) · Спаллетті (2009–14) · Семакв.о. (2014) · Віллаш-Боаш (2014–16) · Луческу (2016–17) · Манчіні (2017–18) · Семак (2018–)

«Уфа» – Тренери

Канчельскіс (2010–2012) · Малай (2012) · Коливанов (2012–2015) · Перевертайло (2015–2016) · Томаров (2016) · Гончаренко (2016) · Семак (2016–2018) · Томаров (2018) · Кириченко (2018–2019) · Євсєєв (2019–2020) · Рахімов (2020–2021) · Сафроніді (2021) · Стукалов (2021–2022) · Томаров (2022) · Попов (2022) · Халімбеков (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семак_Сергій_Богданович&oldid=39948216