Сергій (Куминський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій
Народився 17 серпня 1869(1869-08-17)
Рязань, Російська імперія
Помер 11 грудня 1937(1937-12-11) (68 років)
Ачинськ, Красноярський край, Російська РФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність священик
Alma mater Рязанська духовна семінарія
Посада Єпископ
Конфесія православ'я

Єпископ Сергій (в миру Олександр Сергійович Куминський; 17 серпня 1869, Рязань — 11 грудня 1937, Ачинськ) — архієрей Російської православної церкви, єпископ Ачинський (1936-1937).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Рязанську духовну семінарію.

З 11 березня 1898 року був священиком 175-го піхотного полку.

З 1905 року — священик Новогеоргіївського військового фортечного собору.

У 1908 році — священик 9-го Уланського Буч. Полку.

З 1913 року — священик Московського полку в званні благочинного церков 17-ї піхотної дивізії.

За розформуванням 65-го Московського піхотного полку в 1918 році звільнений від служби в діючій армії з зарахуванням до Чернігівської єпархії. Згідно з проханням, митрополитом Київським і Галицьким Антонієм (Храповицьким) призначений настоятелем церкви села Соболівки Звенигородського повіту Чернігівської єпархії.

1 вересня 1923 таємно хіротонізований на єпископа Радомишльського, вікарія Київської єпархії. Чин хіротонії в єпископа звершили єпископи Парфеній (Брянських) і Макарій (Кармазін). Згодом хіротонія була визнана Патріархом Тихоном.

У 1924 році заарештований, знаходився в ув'язненні. У тому ж році відпущений.

У 1925 році тимчасово керував Київською єпархією.

У 1925 році заарештований. Відбував ув'язнення в Краснококшайську. Відпущений на свободу в 1928 році.

З 1928 року — єпископ Бершадський, вікарій тієї ж єпархії.

З 1930 року — єпископ Бузулукський, вікарій Самарської єпархії.

23 листопада 1930 заарештований. 13 квітня 1931 трійкою при ПП ОГПУ по Середньо-Волзькому краю засуджений до трьох років заслання в Північний край за статтею 58-10 КК РРФСР.

З 22 листопада] 1934 призначений єпископом Ливенським, але в управління не вступав.

9 лютого 1935 призначений єпископом Рильським, вікарієм Курської єпархії.

8 травня 1935 призначений єпископом Марійським, але вже 18 травня того ж року був звільнений і в цьому ж році 16 жовтня призначений єпископом Вольським, вікарієм Саратовської єпархії.

З 1 квітня 1936 року — єпископ Ачинський та тимчасово керував Красноярською і Енисейською єпархією.

Заарештований 4 листопада 1937 року. 5 грудня 1937 трійкою при УНКВС по Красноярському краю засуджений до розстрілу за звинуваченням в «участі в к / р офіцерсько-білогвардійській змові». Вирок приведений у виконання 11 грудня в Ачинську.

Посилання[ред. | ред. код]