Сергієв Посад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Сергієв Посад
Coat of Arms of Sergiev Posad (Moscow oblast).png Flag of Sergiev Posad (Moscow oblast).png
Герб міста Прапор міста
Russia-Sergiev Posad-Church of Peter and Paul-3.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Сергієво-Посадський район
Код ЗКАТУ: 46215501
Код ЗКТМО: 46615101001
Основні дані
Час заснування: 1337
Статус міста з 1919 року
Населення 105 835[1]
Площа 50,40[2] км²
Поштові індекси 141300...141315
Телефонний код +7 496 для номерів виду 54Х-ХХХХ і 55Х-ХХХХ
Географічні координати: 56°18′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.30000° пн. ш. 38.13333° сх. д. / 56.30000; 38.13333Координати: 56°18′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.30000° пн. ш. 38.13333° сх. д. / 56.30000; 38.13333
Часовий пояс UTC+3, літом UTC+4
Водойма Кончура
Відстань
До Москви (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

52
74,5
Влада
Веб-сторінка sergiev-posad.net
Міський голова Душко Євген Анатолійович
Карта
Сергієв Посад (Росія)
Сергієв Посад
Сергієв Посад

CMNS: Сергієв Посад на Вікісховищі

Сергієв Посад (рос. Сергиев Посад) — місто (з 1782 року) в Московській області Росії, адміністративний центр Сергієво-Посадського району Московської області, місто обласного значення, найбільший населений пункт муніципального утворення «Міське поселення Сергієв Посад».

Станція Сергієв Посад — одна з основних залізничних станцій на Ярославській лінії Московської залізниці. У місті знаходиться пам'ятник культури і мистецтва, занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО -Троїце-Сергієва Лавра.
Відстань до Москви становить 52 км. Населення — 105,8 тис. чол. (2010).

Загальні відомості про місто[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Центр Сергієва Посада

Сергієв Посад знаходиться в центрі європейської частини Росії. Місто розташоване у північно-східній частині Московської області, за 52 км від Москви (74,5 км - залізницею від Ярославського вокзалу). Одна з основних залізничних станцій на лінії Москва - Ярославль Московської залізниці. Місто розташоване на річці Кончурі з її притоками.

З півночі міське поселення Сергієв Посад межує з міськими поселеннями Скоропусковский, Пересвіт, сільськими поселеннями Реммаш і Шеметівське Сергієво-Посадського муніципального району; із заходу - з сільським поселенням Василівське; з півдня - з міським поселенням Хотьково, сільським поселенням Лозівське, зі сходу - з сільським поселенням Березняки.

Межою міста Сергієв Посад є неправильний овал, витягнутий з півдня на північ і розділений руслом річки Кончури на три частини. Віссю міста і основною транспортною артерією є проспект Червоної Армії. Південна частина міста перетинається залізничною лінією Москва - Ярославль. У місці перетину залізничної лінії та проспекту Червоної Армії зведений шляхопровід [3].

У центральній частині міста розташовуються основні церковні, адміністративні, культурні і соціальні об'єкти міста - Троїце-Сергієва Лавра, залізничний вокзал, адміністрація міста та району. Робітниче селище, розташоване у північно-східній частині міста спочатку заселялося робітникаими Загорского оптико-механічного заводу (ЗОМЗ), від чого і отримало свою назву. Значну його частину займає сам оптико-механічний завод.

Мікрорайон Углич і Північне селище, розташовані на заході і півночі міста відповідно є житловими спальними районами.


Клімат[ред.ред. код]

Клімат Сергієва Посада помірно-континентальний. Для міста характерні м'яка зима з рясними снігопадами і тепле літо з дощовим липнем. Найхолодніший місяць року - січень (середня температура становить біля -8° С), найтепліший - липень (середня денна температура близько +23° С)

Демографія[ред.ред. код]

Населення Сергієва Посада за даними 2010 року становить 110,9 тис. жителів.[4]

Чисельність жителів міста Сергієв Посад по роках (у тис).
Рік 1897 1939 1971 2007 2008 2009 2010
К-сть 25 45 94 111,2 109,3 107,5 110,9


Історія[ред.ред. код]

Виникнення перших поселень, XIV століття[ред.ред. код]

Герб (1883)

Спочатку - кілька поселень (Кукуева, Панін, Клементьєво та ін.), що виникли наприкінці XIII - початку XV ст. навколо Троїце-Сергієва монастиря ( з 1744 р - Лаври), заснованого в 1337 р. преподобним Сергієм Радонезьким. Поселення були славні народними промислами: різьбленням по дереву і виготовленням іграшок.

Утворення посада[ред.ред. код]

На початку XVIII століття села Клементьєво, Кокуево і Пушкарське, Стрілецьке, Іконне, Кухарське, Стаєнна слобода, розташовані неподалік від монастиря злилися в одне торгово-промислове селище - посад. 22 березня 1782 року за указом Катерини II він був названий Сергієвим. В 1744 році монастир став Лаврою. До 1792 року посад отримав регулярний план. В 1845 р. було прокладено шосе, якез'єднало Сергієв Посад з Москвою, а в 1862 році була проведена залізниця.

Посад на рубежі XIX и XX ст.[ред.ред. код]

В 1919 році Сергієв отримав статус міста, а в 1930 р. був перейменований в Загорськ на честь революційного діяча В. М. Лубоцкого (Загорського). 23 вересня 1991 року місто було назване Сергієв Посад.

Загорськ в Радянські часи[ред.ред. код]

У цьому місті відбуваються події фільму «Доля резидента» з серії радянських фільмів про розвідника Тульева.

У Загорську відбуваються події у вірші «Жара» знаменитої дитячої письменниці Агнії Львівни Барто.


Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Храми і церкви[ред.ред. код]

Церква Святих апостолів Петра і Павла

Найважливішою міською визначною пам'яткою та історичним центром міста є ансамбль Троїце-Сергієвої лаври. Чудові також Введенська та П'ятницька церкви (обидві - 1547), Вознесенська (1766-1779), Успенська (1769) та Іллінська (1773) церкви; монастирський готель (1823, архітектор А Ф. Елькінський, у класичному стилі), торгові ряди (початок XX ст), П'ятницький колодязь (к. XVII - п. XVIII ст).

Музеї[ред.ред. код]


Суспільство[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

В Сергієвому Посаді активно розвивається торгівля товарами народного споживання, проектуються та будуються нові торгово-культурні центри.

Культура і спорт[ред.ред. код]

У місті раз на рік проводяться фестивалі повітряних куль незвичайних форм під назвою «Небо Святого Сергія».

С 2006 року в місті діють муніципальний театр - «Театральний ковчег» та клуб православної молоді «Джерело».

У місті з 2008 року проводиться Відкрита першість Росії з російської рукопашного бою серед православних військово-патріотичних клубів.

Також проводяться районні турніри з флорбол у серед юнацьких та дитячих команд. У Сергієвому Посаді є і футбольний клуб «Промінь», який виступає на однойменному стадіоні.

Релігія[ред.ред. код]

На території Лаври знаходяться Московська духовна академія (МДА) (з 1814) і семінарія (з 1742).


Промисловість і виробництво[ред.ред. код]

Іграшковий промисел Сергієва Посада[ред.ред. код]

Сергієво-посадський музей іграшки. Головний вхід.

Сергієв Посад - столиця лялькового «царства», тут створювалися російські ляльки та інші іграшки.

Початок іграшкового різьбленого промислу в Сергієвому Посаді відноситься до перших десятиліть XVI століття. До кінця минулого століття це місто вже стало столицею іграшкового промислу Росії. У Сергієвому Посаді до цього часу займалися іграшковим промислом близько 5550 дворів.

Виготовляють там іграшки і в даний час. Крім того, в Сергієвому Посаді знаходиться єдиний в Росії Інститут іграшки, де розробляють нові її різновиди. Там же розташований унікальний Музей іграшки, з експонатів якого можна вивчати лялькову історію.

Сьогодні сергіевопосадскі майстри виготовляють іграшки з найрізноманітніших матеріалів. Але спочатку вони прославилися своїми виробами з дерева. Найкращим матеріалом у Сергієвських різьбярів вважалися липа, вільха, осика та береза. Виготовленню іграшки передував підготовчий період, що тривав до двох років. Тільки після нього з дерева вирізали фігурки і розписували яскравими фарбами. Дешеві іграшки розписувалися клейовими фарбами, а дорожчі - акварельними, масляними і емалевими.

Ходовим товаром були дешеві дерев'яні ляльки, які отримали іронічне прізвисько «дурки». Дури були помітні, в пишних і неправдоподібних сукнях, фантастичних капелюхах з квітами і пір'ям, «надуті» і «зарозумілі». Але при цьому - веселі і барвисті. Народ охоче купував такі ляльки.

Ляльки «пані» відрізнялися більш тонкою роботою, витонченим розфарбуванням і, як наслідок, високою ціною. У Сергієвських майстрів були цілком оригінальні іграшки, які користувалися великим попитом у святкові та ярмаркові дні.

Знаменитий Музей іграшки розташований в красивому місці міста, навпроти Троїце-Сергієвої лаври. У стінах музею зберігається понад 30 тисяч іграшок різних народів світу.

Відомі сергієвопосадці[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Місто, відоме своєю Лаврою, надихнуло парфумера Евелін Буланже (Evelyne Boulanger) на створення аромату Zagorsk (туалетна вода; лонч в 2002 р.), який увійшов в серію Series 3: Incense японського бренду Comme des Garçons. У дану серію крім аромату Zagorsk увійшли ще 4, які названі іменами інших відомих міст, які у парфумерів викликають ольфакторні асоціації: Avignon (Авіньйон, місто у Франції), Jailsamer (Джайсалмер, місто в Індії), Kyoto (Кіото, місто в Японії) і Quarzazate (Варзазат, Марокко).

Сергіїв Посад в фотографіях[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Города с численностью постоянного населения от 100 тыс. до 250 тыс. человек
  2. Росстат. Регионы России. Основные социально-экономические показатели городов. 2010 г.
  3. Початок будівництва - 1998 рік; причина - складні транспортні обставини на переїзді проспекту Червоної Армії через залізничні колії; закінчено в 2002 році; вартість будівництва (джерело - обласний бюджет) - 1 млрд рублів. Посилання на джерело: [1]
  4. Предварительные итоги Всероссийской переписи населения 2010 года
  5. Ечміадзин — Сергіїв Посад: побратими Сергієв Посад. Сергієво-Посадський інформаційно-новинний сайт

Література[ред.ред. код]

  • Токарева Т. Ю. Приходские Церкви Сергиева Посада — Сергиев Посад, 1997.
  • Филимонов К. А. Черниговский скит: история архитектурного ансамбля.
  • Балдин В. И. Загорск. — М., 1958.
  • статьи: Нестеров Михаил Васильевич, Пришвин Михаил Михайлович, Сергий Радонежский, Розанов Василий Васильевич, Фаворский Владимир Андреевич, Флоренский Павел Александрович, Загорск. — БСЭ
  • Мясников А. Л. Золотое кольцо. История городов. Подарочное издание. Александр ПРИНТ, 2000.
  • Четырина Н. А. Сергиевский посад в конце XVIII — начале XIX вв.. — АИРО-XXI, Дмитрий Буланин, 2006.
  • Егорова Л. А. Окрестности Москвы. — ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006.
  • Глушкова В. Путешествие из Москвы в Ярославль. Москва — Сергиев Посад — Переславль-Залесский — Ростов Великий — Ярославль. М.: Вече, 2007.
  • Сергиев Посад (музей-заповедник). Альбом. Авторы: О. И. Зарицкая, Т. Н. Манушина. С. В. Николаева. — М.: Изд-во «АРТ-РОДНИК», 1997.
  • Шпанькова Т. Н. Прогулки по родоному городу. Сергиев Посад. Красюковка. — Сергиев Посад, 2007.
  • «Возвращение к вере. Храмы Радонежского края». Фотоальбом. — Сергиев Посад: Ремарко, 2007. — 256 с., илл. Твердый прошитый переплет. Матовая ламинация обложки. Выборочный лак. Бумага мелованная матовая. Тираж 5000 экз.

Посилання[ред.ред. код]