Сергієнко Василь Миколайович
| Василь Миколайович Сергієнко | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився |
23 квітня 1956 Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Українська РСР, СРСР | |
| Помер |
4 квітня 2014 (57 років) Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Україна ·помер через катування | |
| Поховання | Корсунь-Шевченківський | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Діяльність | поет, журналіст, соціолог | |
| Знання мов | українська | |
| Партія | Українська республіканська партія | |
| Нагороди |
| |
Василь Миколайович Сергієнко (нар. 23 квітня 1956 — пом. 4 квітня 2014, Черкаська область, Україна) — український журналіст, поет, соціолог, громадський діяч, Герой України. Помер через катування.
Життєпис[ред. | ред. код]
Значну частину життя прожив у Запоріжжі. Працював у обласних газетах Черкащини, Запоріжжя, писав для київських видань. Автор наукових праць із соціології, поетичних збірок. З 2009 року проживав у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Готувався до захисту кандидатської дисертації.
З 90-х років був членом Української республіканської партії, входив до складу Центральної Контрольно-ревізійної комісії партії. Був заступником голови Народної Ради Корсунщини, очолював місцевий осередок УРП.
Був активним учасником Революції гідності, взимку 2013—2014 років неодноразово їздив на Майдан Незалежності у Києві.
Вбивство та розслідування[ред. | ред. код]
4 квітня 2014 — невідомі проникли у двір будинку в місті Корсунь-Шевченківський, де жив Сергієнко, де побили та викрали його власника. Наступного дня тіло Сергія було знайдено за 15 км від міста у Виграївському лісі з кайданками на руках та слідами жорстоких катувань. Похований у Корсунь-Шевченківському на Черкащині.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- У Запоріжжі на його ім'я перейменовано вулицю. Колишня вулиця Задніпровська отримала назву вул. Василя Сергієнка.
- На території Класичного приватного університету, при вході до інституту права імені В. Сташиса 22 квітня 2017 року урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Героя Небесної Сотні Василя Сергієнка[1].
Поетичне присвячення[ред. | ред. код]
Автором і упорядником Поетична енциклопедія «Герої Майдану» (1-й том) Оксаною Федишин присвячено вірш Василю Сергієнку.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[2]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Запоріжжі відкрили меморіальну дошку на честь героя Небесної Сотні Василя Сергієнка [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.], — Запорізький клуб новин, 22 квітня 2017
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is], — ТСН, 5 липня 2015
Джерела[ред. | ред. код]
- Сергієнко Василь Миколайович // Інтернет-проект «Герої України»
- Викрадено та вбит Василя Сергієнка
- Журналіста Сергієнка вбили через розслідування корупційних схем? // Дар'я Бунякіна, Радіо Свобода, 07 квітня 2014 [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Поетична енциклопедія «Герої Майдану». [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Т. 1 / Упор. О. Федишин — Івано-Франківськ, 2016. — 230 с. [Наклад 1000 примірників
