Перейти до вмісту

Сергієнко Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Миколайович Сергієнко
Народився23 квітня 1956(1956-04-23)
Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 квітня 2014(2014-04-04) (57 років)
Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
·помер через катування
ПохованняКорсунь-Шевченківський Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьпоет, журналіст, соціолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяУкраїнська республіканська партія
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Василь Миколайович Сергієнко (нар. 23 квітня 1956 — пом. 4 квітня 2014, Черкаська область, Україна) — український журналіст, поет, соціолог, громадський діяч, Герой України. Помер через катування.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Значну частину життя прожив у Запоріжжі. Працював у обласних газетах Черкащини, Запоріжжя, писав для київських видань. Автор наукових праць із соціології, поетичних збірок. З 2009 року проживав у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Готувався до захисту кандидатської дисертації.

З 90-х років був членом Української республіканської партії, входив до складу Центральної Контрольно-ревізійної комісії партії. Був заступником голови Народної Ради Корсунщини, очолював місцевий осередок УРП.

Був активним учасником Революції гідності, взимку 2013—2014 років неодноразово їздив на Майдан Незалежності у Києві.

Вбивство та розслідування

[ред. | ред. код]

4 квітня 2014 — невідомі проникли у двір будинку в місті Корсунь-Шевченківський, де жив Сергієнко, де побили та викрали його власника. Наступного дня тіло Сергія було знайдено за 15 км від міста у Виграївському лісі з кайданками на руках та слідами жорстоких катувань. Похований у Корсунь-Шевченківському на Черкащині.

У травні 2017 року в Києві було затримано підозрюваного в організації викрадення та вбивства, це громадянин України Мельник Вадим, який 2014 року був начальником охорони народного депутата Геннадія Бобова, а після затримання виконавців убивства тривалий час переховувався від слідства і перебував у розшуку.[1][2][3] Мельник не визнав вини[4].

Мельник перебував під вартою з травня 2017 року до 22 серпня 2019 року, після чого Городищенський суд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт[5]. Прокурорка подала скаргу в Апеляційний суд, яку розглянули лише 14 листопада 2019 року. Кропивницький Апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора, і Мельник знову опинився під вартою без можливості внесення застави.

З 2014 року справа перебуває на розгляді в суді, за цей час було змінено 12 колегій суддів, справу шість разів перенаправляли з одного суду до іншого[6]. 24 січня 2020 до суду було направлено обвинувальний акт[7].

17 липня 2020 стало відомо, що Людмила Синиця, суддя Городищенківського райсуду Черкаської області, розголосила відомості кримінального провадження у справі Сергієнка. Їй повідомили про підозру[8].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У Запоріжжі на його ім'я перейменовано вулицю. Колишня вулиця Задніпровська отримала назву вул. Василя Сергієнка.
  • На території Класичного приватного університету, при вході до інституту права імені В. Сташиса 22 квітня 2017 року урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Героя Небесної Сотні Василя Сергієнка[9].

Поетичне присвячення

[ред. | ред. код]

Автором і упорядником Поетична енциклопедія «Герої Майдану» (1-й том) Оксаною Федишин присвячено вірш Василю Сергієнку.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У КИЄВІ ПОЛІЦІЯ ЗАТРИМАЛА ОРГАНІЗАТОРА ВИКРАДЕННЯ ТА ВБИВСТВА ЧЕРКАСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА ВАСИЛЯ СЕРГІЄНКА. Національна поліція. Архів оригіналу за 21 травня 2017.
  2. ↑ Затримали підозрюваного в організації вбивства журналіста Сергієнка. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
  3. ↑ Начальника охорони нардепа Бобова підозрюють в організації замовного вбивства (ВІДЕО)
  4. ↑ Суд відпустив під домашній арешт обвинуваченого в організації вбивства журналіста Сергієнка. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  5. ↑ Суд відпустив підозрюваного в організації вбивства журналіста Сергієнко. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  6. ↑ Відпустили під домашній арешт головного обвинуваченого в організації вбивства Василя Сергієнка. 09.01.2020. Архів оригіналу за 11 січня 2020.
  7. ↑ Офіс генпрокурора направив до суду обвинувальний акт у справі вбивства журналіста Сергієнко. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  8. ↑ Судді у справі про вбивство журналіста Сергієнка повідомили про підозру. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  9. ↑ У Запоріжжі відкрили меморіальну дошку на честь героя Небесної Сотні Василя Сергієнка [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.], — Запорізький клуб новин, 22 квітня 2017
  10. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  11. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 2015-07-08 у Wayback Machine.], — ТСН, 5 липня 2015

Джерела

[ред. | ред. код]