Сергієнко Роллан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергієнко Роллан Петрович
Зображення
Дата народження 19 січня 1936(1936-01-19) (83 роки)
Місце народження Щорс
Громадянство Україна Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія режисер
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1991
IMDb ID 0785142

Сергієнко Роллан Петрович (нар.19 січня 1936(19360119)) — український кінорежисер. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1991).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 січня 1936 р. в місті Щорс Чернігівської області в родині вчителів. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1963, майстерня О. П. Довженка).

З 1963 р. працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Син: Сергієнко Олексій Ролланович (помер 2013 р.) — режисер-документаліст. Продюсер, автор сценарію, режисер-постановник документального повнометражного фільму «Здрастуй, тато. Роман про Роллана» (2013). Фільм удостоєний спеціального призу на Міжнародному кінофестивалі документальних фільмів в Саратові «Саратовські страждання»-2013.[1][2].

Творчість[ред. | ред. код]

Режисера Р. Сергієнка передусім цікавить світ у цілості й водночас світ, побачений очима українця. Найхарактерніша ознака всіх його стрічок — укоріненість культури. За радянського режиму фільми митця мали непросту сценічну долю. Так фільм «Білі хмари» за романом Олександра Сизоненка був авторською спробою заговорити в шістдесяті роки про «соціалізм із людським обличчям», але через правдиве художнє відтворення сцен, пов'язаних з виїмкою зерна у селян, з їхнім відчаєм перед неминучим голодом, фільм було заборонено.

Драматично склалася доля ще одного талановитого фільму «Відкрий себе»: після чотирьох нищівних переробок його «поклали на полицю». Ця кінострічка була присвячена 250-літтю з дня народження Г. Сковороди. Над фільмом працювали, крім режисера Р. Сергієнка, Володимир Костенко, Микола Шудря, Іван Миколайчук, Костянтин Степанков, оператор О. Коваль, композитор Іван Карабиць. Через майже два десятиліття за цей фільм режисера було удостоєно званням лауреата Шевченківської премії.

Світовий резонанс здобула серія фільмів Р. Сергієнка про Чорнобильську катастрофу.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Та інші. Усього 29 фільмів.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.140;
  • Митці України. К., 1992. — С.524;
  • Мистецтво України: Біофафічний довідник. К., 1997. — С.533—534;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1219—1222;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.435;
  • Шевченківські лауреати: 19622001. К., 2001 — С. 479—480.
  • Р. Корогодський. Брама світла: Шістдесятники / Упоряд. М. Коцюбинська, Н. Кучер, О. Сінченко.- Л.: Вид-во Українського Католицького Університету, 2009.- с. 589—593. ISBN 978-966-8197-47-5

Посилання[ред. | ред. код]