Сергієнко Сергій Захарович

Сергієнко Сергій Захарович
Народився	1914 Димине
Помер	19 листопада 1980(1980-11-19) Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний службовець, політик
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад	Кіровоградський обласний комітет Комуністичної партії України
Партія	КПРС
Нагороди

Сергій Захарович Сергієнко (1914(1914), село Димине, тепер Кропивницький район Кіровоградської області — 19 листопада 1980, місто Кіровоград, тепер місто Кропивницький) — український радянський діяч, секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ, голова Кіровоградського обласного комітету народного контролю, голова Кіровоградського міськвиконкому.

Біографія

Народився в родині вчителя.

У 1937 році закінчив Харківський державний університет.

З 1937 по 1938 рік працював вчителем середньої школи.

У 1938—1939 роках — служба в Червоній армії.

У 1939—1941 роках — викладач Кіровоградського педагогічного інституту імені Олександра Пушкіна; секретар Кіровоградського обласного комітету ЛКСМУ; директор Кіровоградського обласного інституту вдосконалення вчителів.

У 1941—1946 роках — служба в Червоній армії на командних посадах. Учасник німецько-радянської війни, був поранений.

Член ВКП(б) з 1942 року.

З 1946 року — старший викладач Кіровоградського педагогічного інституту; завідувач Кіровоградського обласного відділу народної освіти.

У 1953—1954 роках — голова виконавчого комітету Кіровоградської міської ради депутатів трудящих Кіровоградської області.

2 вересня 1954 — 17 січня 1963 року — секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ.

17 січня 1963 — 14 грудня 1964 року — секретар Кіровоградського сільського обласного комітету КПУ — голова сільського обласного комітету партійно-державного контролю. Одночасно, 23 січня 1963 — 15 грудня 1964 року — заступник голови виконавчого комітету Кіровоградської сільської обласної Ради депутатів трудящих.

14 грудня 1964 — лютий 1966 року — секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ — голова обласного комітету партійно-державного контролю. Одночасно, 15 грудня 1964 — 28 грудня 1965 року — заступник голови виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих.

28 грудня 1965 — 1974 року — голова Кіровоградського обласного комітету народного контролю.

З 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Кіровограді. Працював викладачем Кіровоградського технікуму із підготовки керівних кадрів колгоспів і радгоспів.

Нагороди

• чотири ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі

Джерела

• газета «Кіровоградська правда» (Кіровоград) — листопад 1980 року.