Сергіївка (Білгород-Дністровський район)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Сергіївка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Білгород-Дністровський район
|
| Громада | Кулевчанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51040070040037737 |
| Облікова картка | Сергіївка |
| Основні дані | |
| Населення | 1420 |
| Площа | 2,67 км² |
| Густота населення | 531,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68263 |
| Телефонний код | +380 4848 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°59′53″ пн. ш. 29°57′17″ сх. д. / 45.99806° пн. ш. 29.95472° сх. д.Координати: 45°59′53″ пн. ш. 29°57′17″ сх. д. / 45.99806° пн. ш. 29.95472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
30 м |
| Водойми | р. Хаджидер |
| Відстань до районного центру |
57 км |
| Найближча залізнична станція | Кулевча |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68261, с. Кулевча, вул. Центральна, 52 |
| Карта | |
  Сергіївка | |
 Сергіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Се́ргіївка — село Кулевчанської сільської громади, у Білгород-Дністровському районі Одеської області України. Населення становить 1420 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Топонім → Ойконім[ред. | ред. код]
Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:
- 1792 — турецько-татарське поселення Одабаша[1].
- 1826 — рос. СергЪевка[2].
- 1897 — нім. Siergiejewka[3].
- 1921 — рос. СергЪевка[4].
- 1925 — англ. Sergeyevka[5].
Хронологія[ред. | ред. код]
Станом на 1886 рік у селі Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії мешкало 1126 осіб, налічувалось 170 дворових господарств, існувала православна церква та лавка[6].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1556 осіб, з яких 672 чоловіки та 884 жінки.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1408 осіб.[8]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 82,89 % |
| українська | 9,23 % |
| болгарська | 5,00 % |
| молдовська | 2,11 % |
| циганська | 0,49 % |
| білоруська | 0,07 % |
| вірменська | 0,07 % |
| німецька | 0,07 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
- ↑ Спец. карта зах. частини Росії Г. Л. Шуберта (аркуш LI(50) атласу)
- ↑ Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910)
- ↑ Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу)
- ↑ 1950-Американські карти Східної Європи, 1:250000, близько 1950 року, на основі трофейних радянських. (квадрат NL 35-09)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
