Сергіївка (Покровський район, Сергіївська сільська рада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сергіївка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський
Рада/громада Сергіївська сільська рада
Код КОАТУУ 1422786001
Облікова картка Сергіївка 
Основні дані
Населення 1895
Поштовий індекс 85333
Телефонний код +380 6235
Географічні дані
Географічні координати 48°18′28″ пн. ш. 36°55′31″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
120 м
Водойми р. Ковалиха
Відстань до
обласного центру
82,7 км
Відстань до
районного центру
21,5 км
Найближча залізнична станція 5 км
Відстань до
залізничної станції
3,4 км
Місцева влада
Адреса ради 85333, с. Сергіївка, вул. Поштова, 36; тел. 35-2-42
Сільський голова В.о. Купець Світлана Анатоліївна
Карта
Сергіївка. Карта розташування: Україна
Сергіївка
Сергіївка
Сергіївка. Карта розташування: Донецька область
Сергіївка
Сергіївка

Сергі́ївка — село в Україні, у Покровському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування — Сергіївська сільська рада.

У селі мешкає 1895 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 21 км і проходить автошляхом E50. Землі Сергіївки межують із територією села Новоолександрівка Межівського району Дніпропетровської області.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у казенному селі Сергіївка (Гулова) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2140 осіб (1087 чоловічої статі та 1053 — жіночої), налічувалось 517 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Сергіївка (Гулове) Гришинської волості мешкало 3308 осіб, налічувалось 562 дворових господарства, існували православна церква, арештантський будинок, винний склад, 4 лавки й 2 бондарні, відбувались 2 ярмарки на рік й базари по неділях[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5479 осіб (2706 чоловічої статі та 2773 — жіночої), з яких 5357 — православної віри[3].

У 1908 році в селі, центрі Сергіївської волості, мешкало 7629 осіб (3839 чоловічої статі та 3790 — жіночої), налічувалось 1046 дворових господарств[4].

Видобували у Сергіївці й кам'яне вугілля, - його знайшли в піщаниках, на яких стоїть більша частина села. Потужність знайденого вугільного пласту d3 (сининіміка О.О.Гапєєва) була невеликою – не більше 20 см. Вугілля видобували у колодязях М.Кандиби й І.Майбороди. Усе мінеральне паливо йшло на опалення місцевої маслобійні[5].

Уродженці села[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1895 осіб, із них 94,2 % зазначили рідною мову українську, 5,59 % — російську та 0,16 % — білоруську мову[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 921) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 17-1)
  5. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л. 
  6. Мотиль Сергій Анатолійович
  7. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання[ред. | ред. код]